Довідник: Хонду JL-8/K-8 «Каракорум»

 

Пакистанський К-8Р

Про "китайський Як-130" я вже розповідав. Сьогодні ж - про літак, який цілком можна назвати "китайським L-39".

У 1986 р. КНР і Пакистан уклали угоду про створення китайськими фахівцями реактивного навчально-бойового літака для ПС Пакистану, призначеного для заміни американських машин Т-37В/С. Пакистанська сторона фінансувала 25% вартості програми. У 1989 р. почалось виготовлення чотирьох прототипів, перший з яких розпочав льотні випробування 26 листопада 1990 р. Згодом літаком зацікавились і ПС КНР – вони гостро потребували заміни для архаїчних навчально-тренувальних машин JJ-5 (двомісний варіант винищувача МіГ-17, який виготовлявся в КНР за радянською ліцензією). Експортні літаки позначаються К-8, а у ПС КНР вони отримали позначення JL-8.

К-8 є двомісним одномоторним реактивним низькопланом з прямим крилом і однокільовим оперенням. Місця інструктора і курсанта в кабіні розташовані тандемом. Авіоніка представлена як аналоговими, так і цифровими приладами (зокрема, в кожній кабіні встановлено по одному багатофункціональному індикаторові). Спочатку планувалось застосувати на літакові цілу низку комплектуючих американського виробництва – ТРДД «Гаррет» TFE731-2A тягою 1630 кгс, а також авіоніку фірм «Коллінз» і «Магнавокс». Однак з огляду на санкції, запроваджені урядом США проти КНР після придушення студентських виступів на площі Тяньанмень, американські комплектуючі залишились тільки на експортних літаках. Для машин, що постачаються до ПС КНР, вибрали український ТРДД АІ-25ТЛК тягою 1720 кгс (пізніше його виробництво за ліцензією налагодили в КНР під позначенням WS-11). Перший JL-8 з українським двигуном розпочав випробування в грудні 1994 р. З 2004 р. випускається варіант JL-8W з модернізованою авіонікою, а у 2007 р. почалось виробництво удосконаленої експортної модифікації K-8W. Її варіант K-8V відрізняється відсутністю комплектуючих «американського контролю» (тобто, не лише виробництва США, але й тих, чиє постачання може бути заблоковане урядом США).

Вбудованого озброєння літак не має. Підвісне озброєння загальною масою до 950 кг (для літаків з двигуном АІ-25ТЛК – до 1060 кг) розташовується на чотирьох підкрильних вузлах. Воно включає контейнери з 23-мм гарматами, некеровані авіабомби, пускові установки НАР, а також КР класу «повітря-повітря» ближнього бою (наприклад, R.550 «Мажик» французького виробництва).

1994 р. перші шість літаків К-8 були поставлені Пакистану (з 2-ї по 7-му машини першої малосерійної партії, яка налічувала 15 літаків). Ця країна планувала придбати 75 таких машин, однак перші результати експлуатації були не надто втішними – конструкція літака потребувала змін. Другу партію з шести літаків Пакистан прийняв тільки у 2003 р. Від ідеї налагодити виробництво К-8 в Пакистані відмовились, і усі літаки надходили тільки з Китаю. У 2006-2010 рр. поставили 27 удосконалених літаків К-8Р, а пізніше – ще 11 таких машин, замовлених у 2011 р. Тобто, ПС Пакистану отримали загалом 50 машин – 12 К-8 і 38 К-8Р. Усі пакистанські літаки комплектуються ТРДД TFE731-2A. Служать вони в 1-й ескадрильї перенавчання (авіабаза Міянвалі), а також 1-й ескадрильї підвищеної льотної підготовки та пілотажній групі «Шерділс». Обидві останні входять до складу Академії ПС Пакистану і базуються в Рісалпурі. На початку 2025 р. в строю лишалось 38 літаків К-8/К-8Р.

К-8Е ПС Єгипту

Проблеми з доопрацюванням К-8 для Пакистану поставили під загрозу експортну складову програми. Фактичним її рятівником став Єгипет, який замовив модифікацію К-8Е. Цей варіант теж обладнаний американським двигуном, але має понад 30 відмінностей від пакистанського у авіоніці та планері. Перше єгипетське замовлення становило 80 літаків. 25 з них надійшло з Китаю у вигляді машино-комплектів для монтажу на заводі в Хелуані, решту 45 виготовлялось там же за ліцензією. Перший К-8Е був складений в Єгипті в червні 2001 р. Виконання усього замовлення завершилось у 2005 р. Після цього ПС Єгипту замовили ще 40 К-8Е, причому в цих літаках частка деталей єгипетського виробництва суттєво зросла. Виготовлення другої партії завершилось у 2010 р. В ПС Єгипту К-8Е служать у 94-й і 98-й АЕ на авіабазі Ас-Саліхія, а також 28-й, 29-й ескадрильях і пілотажній групі «Срібні зірки» (усі три частини – в складі Академії ПС Єгипту, авіабаза Бельбейс).

JL-8 ПС КНР

ПС КНР отримало перші літаки JL-8 у 1998 р. До 2010 р. було поставлено 190 літаків, за станом на початок 2025 р. кількість машин цього типу, що експлуатуються в Китаї, перевищила 360. Ними укомплектовано 13 навчальних бригад і полків ПС. Служили JL-8 і в трьох полках авіації ВМФ, але після передачі більшості реактивної бойової авіації з ВМФ до ПС така кількість навчальних літаків стала непотрібною, і в авіації ВМФ залишили тільки 16 JL-8.

В першій чверті ХХІ століття літаки К-8 користуються стабільним попитом на ринках зброї в Азії, Африці та Латинській Америці. Уряди небагатих країн охоче купують ці літаки з огляду на їх невисоку ціну й можливість використання не тільки як навчальні, але й як легкі штурмовики. 

K-8W ПС М'янми - один з шести перших літаків місцевого складання

Однією з перших К-8 придбала М’янма. Поставки першої партії (12 літаків) почались у вересні 1999 р. У 2013 р. надійшло 12 літаків K-8W. М’янма також купила ліцензію на випуск 48-ми таких літаків (ймовірно, йдеться про складання з імпортних вузлів). Перші шість літаків з цієї партії були передані ПС в лютому 2015 р., ще чотири – в грудні 2021 р., а до кінця 2024 р. підтверджена передача ще принаймні чотирьох машин. Таким чином, ПС М’янми отримали вже щонайменше 38 К-8 (а ймовірно – й більше з огляду на закритість інформації з цієї країни). На рубежі 2012/2013 рр. К-8 ПС М’янми брали участь в конфлікті в Качині (на півночі країни), використовувались в бойових діях і пізніше. У 2023 р. зафіксовані дві бойові втрати K-8W.

К-8 ПС Шрі-Ланки

У 2001 р. шість літаків К-8 отримали ПС Шрі-Ланки. Ці машини замінили гвинтові штурмовики SF.260. Майже одразу, 24 липня 2001 р., три з них були знищені внаслідок нападу бойовиків ТВТІ на авіабазу Катунаяке, а одна загинула за аналогічних обставин 22 жовтня 2007 р. на аеродромі Анурадапура. Для компенсації втрат у 2005 р. придбали ще три К-8, а пізніше – ще дві вживані машини з найпершої малої серії. Тобто, ПС Шрі-Ланки отримали загалом 11 К-8, але в експлуатації лишається тільки шість (після втрати ще одного літака 21 березня 2025 р.). 

K-8W ПС Бангладеш

Ще однією азійською країною, що придбала «Каракоруми», став Бангладеш. Наприкінці 2014 р. ПС цієї країни отримали дев’ять літаків K-8W, а у 2020-2021 рр. – ще сім. В строю 15-ї АЕ залишаться 15 літаків. 

K-8W ПС Лаосу

Останній за часом азіатський покупець – це Лаос, який отримав чотири K-8W в грудні 2023 р.

К-8 ПС Замбії

На Африканському континенті перший комерційний успіх до «Каракорума» прийшов у Замбії. У 2000 р. вона отримала вісім літаків К-8, а у 2012-му – ще вісім таких машин. В строю 8-ї і 15-ї ескадрилей на аеродромі Лусака лишається 15 літаків, причому обидві ці ескадрильї вважаються «мисливськими». Чотири К-8 у 2003 р. отримала Намібія, один з них розбився у вересні 2021 р. 

К-8 ПС Зімбабве

У 2005-2006 рр. 12 К-8 надійшло до Зімбабве. Служать вони в 2-й АЕ, причому два (а за іншими даними – три) літаки втрачені в катастрофах. 

К-8 ПС Гани

Гана й Танзанія отримали по чотири К-8Р (у 2007-2008 і 2011 рр. відповідно). Судан отримав дві партії по 12 K-8W у 2006 і 2012 рр., а у жовтні 2025 р. з'явилась інформація про замовлення цією країною ще 30 літаків пакистанського складання.

K-8W ПС Анголи

Останнім за часом африканським покупцем стала Ангола, яка свої 12 K-8W отримала у 2020 р.

K-8VV ПС Венесуели

Проривом на ринок Південної Америки став контракт на 18 літаків K-8VV для Венесуели, реалізований у 2010 р. У 2016 р. ця країна отримала ще дев’ять таких машин. У Венесуелі K-8W служать не у навчальних, а в бойових частинах – 12-й мисливській групі (замінили F-5) і 15-й групі спеціальних операцій (прийшли на заміну OV-10). В катастрофах втрачено чотири літаки. 

K-8VB ПС Болівії

У 2011 р. шість літаків K-8VB отримала Болівія. Вони експлуатуються в 34-й мисливській групі, причому дві машини вже втрачені.

В листопаді 2021 р. виробник представив концепцію оновленого літака K-8NG з повністю цифровим бортовим обладанням та розширеними можливостями застосування озброєння (у тому числі високоточного). Інформації про замовлення цього варіанту для КНР чи на експорт поки не оприлюднювалось.

 

Характеристики

К-8

JL-8

Розмах крила, м

9,63

Довжина літака, м

11,6

Висота літака, м

4,21

Площа крила, кв. м

17,02

Тип двигуна

TFE731-2A

АІ-25ТЛК

Тяга двигуна, кгс

1630

1720

Маса, кг:

- порожнього літака

- нормальна злітна

- максимальна злітна

 

2760

3700

4470

 

2910

3970

4690

Максимальна швидкість поблизу землі, км/год

800

Практична стеля, м

13 600

12 000

Максимальна швидкопідйомність, м/с

30,3

Дальність польоту, км

1560

1900


Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783 

Ось, до речі, свіженьке поповнення черги на прочитання:



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Війна очима наших ворогів: революція на полі бою

Наш арсенал: ЗСУ-23-4 "Шилка"

Війна очима наших ворогів: українські діпстрайки і протидія ним