Знай свого ворога: ВПС і війська ППО Білорусі

 Влітку 1992 р. на базі 26-ї повітряної армії ВПС СРСР було сформоване командування ВПС Республіки Білорусь, а на базі управління ППО Білоруського військового округу і 2-ї окремої армії ППО - командування Військ ППО Республіки Білорусь. У 2001 р. ці два види збройних сил об'єднали у ВПС і війська ППО.

Так само, як і в Україні, в Білорусі ВПС і війська ППО формувались на базі колишніх радянських частин. Однак на відміну від України, білоруські власті не претендували на стратегічну авіацію - частини з літаками Ту-22 і Ту-22М перейшли під російську юрисдикцію і поступово були передислоковані на територію РФ. Та й без того Білорусь успадкувала надзвичайно потужну авіацію: три бомбардувальні полки Су-24/24М, три штурмові з Су-25, винишувачі, розвідники, літаки РЕБ... Невелика і небагата країна не могла утримувати таку армаду. Скажімо, в 2010 р. в строю залишалось тільки 23 Су-24М і 12 Су-24МР, але у 2012 р. їх остаточно списали, причому частину бомбардувальників продали аж у Судан. З приблизно півсотні МіГ-25 в 1999 р. в строю лишались тільки 13 машин, але й їх невдовзі списали. Також списали винищувачі-бомбардувальники МіГ-27 і Су-17, літаки РЕБ Як-28ПП і МіГ-25БМ... Довший час білоруси намагались зберегти в строю Су-27. Вони мали 23 Су-27П і 5 Су-27УБ, але в 1998 р. три Су-27П продали в Анголу, а у 2001 р. - один у Великобританію. Білоруські фахівці розробили власний варіант модернізації, який передбачає оновлення обчислювального обладнання і програмного забезпечення. Після модернізації літак отримав змогу застосовувати керовану зброю класу «повітря-поверхня». За цією програмою модернізували чотири двомісних літаки ВПС Білорусі, які отримали позначення Су-27УБМ1. Один з модернізованих літаків розбився 30 серпня 2009 р. під час авіашоу в Польщі. У грудні 2012 р. білоруські Су-27 були виведені з бойового складу у зв’язку з вичерпанням міжремонтного ресурсу і відсутністю коштів для модернізації літаків. Зараз на консервації залишається 21 винищувач (17 одно- і чотири двомісних).

Зараз з пострадянського спадку в складі ВПС Білорусі лишились літаки тільки двох типів - винищувачі МіГ-29 і штурмовики Су-25. Перші з них знаходяться на озброєнні 61-ї винищувальної авіабази в Барановичах (Брестська обл.). Вона експлуатує 28 одномісних МіГ-29 і 6 двомісних МіГ-29УБ.  13 літаків з 2004 р. модернізували до рівня МіГ-29БМ. Цей варіант передбачає модернізацію РЛС, встановлення удосконаленої навігаційної системи та низку інших нововведень. МіГ-29БМ отримав здатність використовувати КР класу "повітря-повітря" Р-77 з активною радіолокаційною ГСН, а також керовану зброю класу "повітря-поверхня".

Штурмовиків Су-25 Білорусь отримала аж 93, але вже з середини 90-х років почала інтенсивно розпродувати їх за кордон. У 2016 р. на озброєнні 116-ї штурмової авіабази (Ліда, Гродненська обл.) лишалось тільки 12 літаків (у тому числі 2 Су-25УБ). Зараз же зустрічаються цифри 22 машини - можливо, білоруси ввели в стрій кілька Су-25, які були на консервації (вважається, що на зберіганні лишалось десь два десятки штурмовиків).

У 2017 р. Білорусь замовила в Росії 12 винищувачів Су-30СМ. Передбачалось, що літаки надходитимуть по одній ланці на рік у 2018-2020 рр. Однак програма виконується з великим запізненням. Перша (і наразі єдина) четвірка Су-30СМ прибула в Барановичі в листопаді 2019 р. Постачанні другої ланки було заплановане аж на жовтень 2022 р., однак ймовірно буде відкладене або й узагалі скасоване - росіянам треба компенсувати власні втрати... З іншого боку, ембарго, запроваджене на поставки за кордон авіатехніки до кінця 2022 р., не стосується країн ОДКБ.

На території Білорусі за радянських часів не було жодного авіаційного навчального закладу, тож начальних літаків їй не дісталось. Тільки 2005 р. в Україні купили 10 вживаних літаків L-39C. Вони надійшли у 206-й центр підготовки льотного складу, утворений на аеродромі Ліда. На L-39C виступала і пілотажна група "Белая Русь". В листопаді 2014 р. цей центр включили до складу 116-ї авіабази. А в 2015-2017 рр. 116-та авіабаза отримала 12 нових навчально-бойових літаків російського виробництва Як-130. Один з них розбився у травні 2021 р., обидва члени екіпажу загинули. Крім звичних навчальних завдань, екіпажі білоруських Як-130 несуть чергування в системі ППО (озброєні ракетами Р-73), а також відпрацьовують завдання нанесення ударів по наземних цілях (у тому числі з використанням керованих авіабомб КАБ-500Кр). У 2019 р. був підписаний контракт на обладнання Як-130 комплексами самооборони "Талісман" білоруського виробництва, але на якій стадії реалізації він перебуває - невідомо.

Підсумуємо, що ж має Білорусь з бойової авіації. 61-ша авіабаза - 38 літаків (34 МіГ-29/БМ/УБ, 4 Су-30СМ). 116-та авіабаза - 23 (33?) літаки, у тому числі 12(22?) Су-25 і 11 Як-130, L-39C не рахуємо. Тобто, в сумі це - приблизний еквівалент двох російських авіаполків. Звісно, не можна виключати можливості повернення в стрій частини законсервованих Су-25 і Су-27, але цей процес, по-перше, потребуватиме часу, а по-друге - невідомо, чи для них знайдеться достатня кількість кваліфікованих пілотів. Середній наліт у ВПС Білорусі навіть менший, ніж в Росії, і становить 70-75 годин на рік на одного пілота. 

Тепер щодо вертольотів і транспортної авіації. Тут, як і у випадку з бойовими літаками, Білорусь отримала величезний спадок від СРСР, але змушена була його швидко скоротити через брак можливості утримувати. Скажімо, самих лише Мі-24 було отримано 99 (82 Мі-24В/П, 9 Мі-24К і 8 Мі-24Р). Служили вони, головним чином, у 276-му і 181-му полках. Після проголошення незалежності обидва полки увійшли до ВПС Білорусі і були реорганізовані у вертолітні бази, зберігши номери. Надлишок Мі-24 поступово продавався (упродовж 1996-2018 рр. за кордон, головним чином, до Африки, продали щонайменше 35 білоруських Мі-24). У 2002 р. 276-ту базу розформували, а усі Мі-24, які ще лишались в строю, зосередили у складі 181-ї бази в Пружанах (Брестська обл.). 2015 р. розформували і її. Відтоді усі білоруські вертольоти разом з транспортними літаками зосереджені в складі 50-ї мішаної авіабази (Мачулищі під Мінськом). Її 1-ша ескадрилья укомплектована транспортними літаками, 2-га - вертольотами Мі-8 і 3-тя - Мі-24.

В складі 1-ї ескадрильї зараз знаходиться два Іл-76 і чотири Ан-26 - усі далеко не нові. А ось парк 2-ї ескадрильї суттєво оновився - у 2016-2017 рр. вона отримала 12 Мі-8МТВ-5 російського виробництва. Крім того, в строю знаходиться 8 старіших Мі-8 з радянського спадку і від 2 до 6 Мі-26 (щоправда, останні - не факт, що у льотному стані).

Мі-24 формально числиться під три десятки, але в строю 3-ї ескадрильї знаходиться лише 12, решта законсервовані. Модернізації білоруські Мі-24 не проходили, хоч у 2014 р. випробовувався Мі-24Р з українськими двигунами ТВ3-117ВМА-СБМ1В-02. З того ж часу обговорювалось питання закупівлі нових Мі-35М, але контракт на чотири таких вертольоти підписали лише в серпні 2020-го. Досі ці машини до Білорусі ще не надійшли.

Щодо зенітних ракетних комплексів. Тут ситуація дещо краща, ніж з авіацією. Білорусь має 16 дивізіонів ЗРК С-300ПС і С-300В, з них 8 дивізіонів С-300ПС надійшли з Росії в 2006-2016 рр. Білоруси розрахувались за них поставками шасі для МБР "Тополь". Ці дивізіони розподілені так:

- 1-й ЗРП (Гродно) - 2 дивізіони С-300ПС;

- 15-та ЗРБр (Фаніополь Мінської обл.) - 5 дивізіонів С-300ПТ;

- 115-й ЗРП (Брест) - 2 дивізіони С-300ПС;

- 825-й ЗРП (Полоцьк Вітебської обл.) - 4 дивізіони С-300ПС;

- 147-ма ЗРБр (Бобруйськ) - 3 дивізіони С-300В.

Ще дві бригади - 56-та у Слуцьку Мінської обл. і 120-та в Барановичах Брестської - мають по два дивізіони ЗРК "Бук-М1". Демонструвався на виставках і удосконалений ЗРК "Бук-М3БК" на чотиривісному колісному шасі мінського виробництва, але даних про надходження його на озброєння нема.

1146-й ЗРП, сформований у 2017 р., має 5 батарей (по 4 ПУ) ЗРК "Тор-М2К" (на тривісних мінських шасі). Він дислокований в Островці Гродненської обл. Нарешті, в складі Сухопутних військ є дві бригади (62-га в Гродно і 740-ва в Борисові) з ЗРК "Оса-АКМ" (в кожній - три двізіони по 12 ПУ), але вони кадровані.