Армійська авіація: японська специфіка

 

Розвідувальні гелікоптери ОН-1

Увага наших аматорів (та й фахівців) військової справи, здебільшого зосереджується на євроатлантичній спільноті (як наших союзниках) та немитій (як нашому ворогові). А тим часом за межами цього кола можна знайти чимало цікавого. Взяти хоча б Японію. Нещодавно ми згадували про японський «колісний танк». Сьогодні ж трохи про армійську авіацію, точніше, програми її модернізації. Специфікою японського оборонного планування є закупівля авіатехніки невеликими партіями (часом навіть одиничними екземплярами) щороку. Тому переозброєння розтягується на десятиліття. Наприклад, ліцензійне виробництво фірмою «Фудзі» 90 протитанкових гелікоптерів AH-1S тривало з 1982-го до 2000 р. Сучасніші AH-64DJР тією ж фірмою постачались з 2005-го до 2017 р. (з перервою у 2012-2014 рр.), але кількість закуплених машин склала лише 13 екземплярів! Водночас якщо дуже припече, японці можуть мобілізуватись – наприклад, 17 літаків вертикального злету й посадки V-22B були поставлені зі США упродовж 2020-2022 рр. Наявність цих машин є однією з особливостей АА Японії, на яку хотілося б звернути увагу. Придбання їх зумовлювалось необхідністю підвищення можливостей реагування на «кризові ситуації» на віддалених островах.

 

Взагалі питанням забезпечення аеромобільності японське командування приділяє велику увагу – це й не дивно з огляду на специфіку острівної країни. Основним засобом тут є важкі транспортні гелікоптери «Чинук», які випускаються за ліцензією фірмою «Кавасакі». З їхніми позначеннями можна легко заплутатись. Спочатку випускались CH-47J, які відповідали американському CH-47D. Згодом – CH-47JA, той же CH-47D, але удосконалений. Зараз виготовляються машини, наближені до CH-47F, які позначаються – та-даммм! – CH-47JA! Цього року має завершитись поставка перших шести таких CH-47JA, замовлених ще у 2017 р., а наступного – трьох машин, замовлених у 2020 р. Крім цих дев’яти гелікоптерів в строю лишається ще 40 CH-47JA – тих, що CH-47D, але трохи удосконалених. 36 з них виготовлені «з нуля», а ще чотири – модернізовані з CH-47J. Планувалось модернізувати більшу кількість CH-47J, але... вирішили, що не вигідно. Десяток чи півтора CH-47J, які ще лишаються в строю, поступово списуватимуться.

 

Багатоцільовий гелікоптер UH-2

Основу парку легких/середніх багатоцільових гелікоптерів становлять десь 120 антикварних UH-1J – це класичний «Ірокез» UH-1H з удосконаленим двигуном і носовою частиною фюзеляжу від Белл 212. Старіші UH-1B/H замінені UH-60JA – ліцензійним варіантом UH-60L виробництва фірми «Міцубісі». Планувалось придбати 70 таких гелікоптерів, але обмежились чотирма десятками, останній з яких виготовили у 2016 р. Для заміни ж основної маси UH-1J японське командування хотіло отримати легший гелікоптер. Спочатку планувалось, що його спроєктує фірма «Кавасакі» на підставі досвіду створення розвідувального гелікоптера ОН-1. Однак у 2013 р. програму UH-X закрили, а за два роки відновили, але з орієнтацією на готові зарубіжні взірці. Як прототипи розглядали машин «Ербас» Н145 і Н160, «Агуста-Вестленд» AW139 і AW169, але зрештою в липні 2015 р. вибір зробили на американському гелікоптері Белл 412ЕРІ – новій реінкарнації все того ж «Ірокеза». Ліцензію на його випуск придбала фірма «Фудзі» (з 2017 р. – «Субару»). Прототип XUH-2 з’явився у 2018 р., а першу серійну партію (шість машин) поставили в період з травня 2022-го до січня 2023 р. Ще 33 гелікоптери замвлені в бюджетах 2021-2023 рр., а загалом планується придбати до 150 UH-2 упродовж 20 років. Цікаво, що тут ми маємо справу з розуніфікацією – бо і Повітряні сили, і ВМС Японії продовжують закупівлі гелікоптерів родини S70 (UH-60 i SH-60). Водночас можна провести певну паралель зі США – там для армійської авіації, поряд з UH-60, купляються легші, простіші і дешевші UH-72 (H145). От тільки останні розглядаються суто як допоміжний засіб, призначений для експлуатації над територією Сполучених Штатів, а не в зоні бойових дій. В Японії ж UH-2 стане основним і найбільш масовим типом гелікоптера армійської авіації.

 

Ну, і last but not least – ударні і розвідувальні гелікоптери. Тут ситуація найцікавіша. Ще у 2018 р. була ініційована програма АН-Х, яка передбачала придбання понад 50 нових ударних гелікоптерів для заміни 55-ти AH-1S, які ще лишались в строю. Однак в ухваленому в грудні 2022 р. десятилітньому оборонному плані цієї програми вже нема. Передбачається, що усі AH-1S, разом з AH-64DJР і ОН-1 (цих розвідувальних гелікоптерів японської розробки лишається в строю 37) будуть списані. Невеличку частину їх функцій передадуть багатоцільовим гелікоптерам, певна кількість яких отримає озброєння. Основний же тягар завдань, які раніше вирішували гелікоптери, візьмуть на себе безпілотники. Вже в бюджеті 2023 р. закладені кошти на закупівлю і випробування двох нових типів БПЛА – багатоцільового розвідувально-ударного і одноразового ударного. Рішення дійсно революційне. Наскільки воно виправдане – наразі сказати важко. Як на мене, функції розвідувальних гелікоптерів безпілотники можуть взяти на себе в повному обсязі. А от повністю замінити ударні гелікоптери – це навряд, принаймні, на нинішньому етапі розвитку авіатехніки.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9