Модернізація ППО Словаччини

 

У квітні 2022 року я робив огляд стану військової авіації і ППО Словаччини. З того часу стались суттєві зміни. Сьогодні розберемось, що ж помінялось в наземному компоненті ППО.

 

Нагадаємо, що на початку 2022 р. цей компонент включав дві бригади:

- 11-ту бригада «Оборонці Тобруку» в Нітрі (захід країни). Її 1-й дивізіон мав ЗРК С-300ПМУ (один комплект з чотирма пусковими установками), отриманий Чехословаччиною у 1989 р., а після розділу країни переданий Словаччині. 2-й дивізіон мав 5 батарей ЗРК 2К12М2 «Куб-М2" (по 4 ПУ). Крім того, до бригади входив дивізіон ПЗРК (без номера), який мав 72 пускові пристрої «Ігла».

- 2-гу бригаду (Зволен, поряд зі Слячем): радіолокаційний батальйон (шість радіолокаційних рот і дві роти радіотехнічної розвідки), оперативний центр і рота підтримки управління ПС. Радіолокаційні роти мали станції часів Варшавського договору, хоч і модернізовані – ST-68MSK, P-37MSK, RL-4AM i PRW-17.

 

За час, що минув з попереднього огляду, в складі засобів ППО відбулись значні зміни в бік скорочення. Перш за все, дивізіон С-300ПМУ у квітні 2022 р. був переданий Україні. Також у 2023 р. Україні передали неповний батарейний комплект «Куб-М2» (дві ПУ 2П25М і один радар 1С91М2), а також солідний запас ракет (52 3М9МЕ і 148 3М3МЕ). В строю лишається три батареї «Куб-М2». Кількість пускових пристроїв ПЗРК 9К38 «Ігла» скоротилась до 54-х, а термін придатності останніх партій ракет для них спливає у 2025 р.

 

Єдиний сучасний елемент ППО Словаччини зараз становлять дві батареї стаціонарних зеніток MANTIS, отримані від Німеччини у 2023 р. як компенсація за передані Україні засоби ППО. У штатній конфігурації така батарея включає пункт управління BFZ (Bedien- und Feuerleitzentrale), дві радіолокаційно-оптоелектронні станції управління вогнем i шість вогневих модулів GDF-020 з 35-мм револьверними гарматами KDG (швидкострільність 1000 постр./хв, максимальна дальність 5000 м). Для заміни ПЗРК «Ігла» в жовтні 2023 р. був обраний польський ПЗРК Piorun. Планувалась закупівля 36 пускових пристроїв і 150-180 ракет на суму 65,9 млн євро, але з якихось причин контракт досі не уклали.

 

Плануючи модернізацію системи ППО, словаки в першу чергу взялись за оновлення радарної мережі. В березні 2021 р. вони замовили 17 РЛС фірми ELTA Systems Ltd., яка належить до концерну Israel Aerospace Industries. Угода включає шість радарів великої дальності (до 400 км) ELM-2084M-MMR, п’ять середньої (150 км) ELM-2084S-MMR/GBAD i шість малої (до 50 км) ELM-2148M-MC. Вартість контракту становить близько 148 млн євро, a поставки планувались на 2023-2025 рр. Але виконавець зірвав терміни – станом на грудень 2024 р. жоден радар ще не був переданий замовнику.

 

Ймовірно, затримка з постачанням радарів дозволила словакам вибити знижку на ЗРК Barak MX виробництва Israel Aerospace Industries – з розрахункових 800 млн євро до 665 млн. Контракт, укладений 23 грудня 2024 р., передбачає постачання шести батарей (в кожній – пункт управління і три восьмизарядні пускові установки). Barak MX дозволяє використовувати ракети трьох типів: ER (дальність 150 км), LR (70 км) і MR (35 км), усі з активним радіолокаційним самонаведенням на кінцевій ділянці польоту. Однак словаки замовили лише два типи ракет – ER і MR. Ймовірно у словацьких ЗРК будуть використовуватись раніше замовлені РЛС ELM-2084M-MMR; також припускається, що підписана угода передбачає модифікацію цих радарів для перехоплення балістичних цілей.

 

Одним з головних чинників, що спонукав уряд Словаччини до вибору Barak MX, а не американського Patriot, був швидший термін поставок: американці обіцяли початок поставок ЗРК у 2029 р., а ізраїльтяни – на рубежі 2025-2026 рр. Однак з огляду на розвиток ситуації на Близькому Сході щось не надто віриться в такі оптимістичні терміни...

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818