Нессі, або ж М-2018
Пам’ятаєте історію про Нессі – чудовисько, яке нібито
жило (живе?) в шотландському озері Лох-Несс? Його бачили, і навіть робили
нечіткі фото – але, зрештою, матеріального підтвердження існування Нессі так і
не знайшлось. Ось і персонаж нашої сьогоднішньої оповіді – це такий собі Нессі.
Наче і є – але не підтверджено.
Мова про північнокорейський самохідний ПТРК М-2018, він
же – «Булсае-4». Як і для інших зразків озброєння родом з КНДР (наприклад, для
САУ «Коксан»), ці позначення абсолютно умовні, справжні ж назви невідомі, а
число «2018» - це рік, коли вперше цей комплекс був помічений (або ж
показаний).
Отже, що являє собою М-2018? Це комплекс класу NLOS – тобто, ПТРК, призначений для ураження цілей за межами
прямої видимості. Його ракета має камеру, а зображення з неї транслюється по
оптоволоконному кабелю. Першими на практиці реалізували таку схему ізраїльскі
фахівці в ПТКР Spike-NLOS, з них «списали» китайці, створивши HJ-10, ну, а північнокорейські
фахівців, ймовірно, надихались одним з цих зразків – чи й обома.
Ракета «Булсае-4» характеризується великим калібром – 200
мм. Максимальна дальність пуску невідома – експерти говорять про «від 10 до 25
км». Бронебійність оцінюється у 750-800 мм, однак компонувальна схема ракети не
оптимальна: формуванню кумулятивного струменя заважає розташований попереду блок
апаратури управління.
М-2018 базується на шасі колісного БТР М-2010 –
тривісного північнокорейського аналога машин БТР-70/80. Восьмиконтейнерна пускова
установка знаходиться у громіздкій башті, яка й є основною ідентифікаційною
ознакою М-2018.
Перші повідомлення про можливу появу М-2018 на російсько-українському
фронті з’явились наприкінці березня 2024 р., коли ракета з нетиповою для
запорєбрікових ПТРК траєкторією польоту (захід на ціль згори під кутом 40-60°)
уразила українську САУ AS-90. В липні були опублікован нечіткі
зображення «Нессі», тобто, М-2018, зроблені українським безпілотником поблизу
Шебекіно (Білгородська обл.). Щоправда, якість зображення не дозволяє виключити
й те, що в кадр потрапила якась машина на базі БТР-80 з втраченим колесом. А в
грудні козломорді писали (підтверджуючи свої слова кадрами відео – начебто з
камери ракети) про роботу комплексу М-2018 по українській техніці в Сумській
області.
Які висновки можна зробити з цієї скупої інформації? Якщо
М-2018 і потрапив до лаптєногих, то, ймовірно, максимум кілька екземплярів.
Корейці були б зацікавлені випробувати свій ПТРК в реальних бойових умовах, кацапи
– ознайомитись зі зброєю, аналогічної якій вони не мають (так, в рашці досі не
створений власний ПТРК класу NLOS).
Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9
Приватбанк: 4731 2196 4166 1818
На жаль наші розробники перед війною теж не дуже оптимістично приймали ідею Спайка. Життя та бойові дії показали, що для війська потрібні обидва типи наведення таких ракет ("лазерна тропа" і оптоволоконна система). А на плавзасобах - другий варіант не просто більш ефективніший, а просто є єдиним!
ВідповістиВидалити