БМП для Чаушеску: MLI-84
Румунія оголосила про намір придбати нові
бойові машини піхоти для заміни MLI-84M. Гарна нагода придивитись
детальніше до цього химерного продукту поєднання совєтських і західних
технологій.
Румунія
часів Ніколае Чаушеску мала досить розвинений військово-промисловий комплекс.
Його продукція значною мірою мала радянське походження, але іноді зазнавала
суттєвих доопрацювань і відрізнялася від оригіналу. Одним із результатів такого
«військово-технічного творчості» стала бойова машина піхоти БМП-1.
Взяття БМП-1 на озброєння
радянської армії означало радикальну зміну способу бойового застосування
мотопіхотних підрозділів. Щоб союзники СРСР по Варшавському договору не
відставали, слід було наситити бойовими машинами піхоти також і їхні армії.
Окрім прямих поставок, здійснювались спроби налагодити і ліцензійне
виробництво. Першою могла стати Польська Народна Республіка, яка ще 1966 року
уклала відповідну угоду. Полякам передали майже повний комплект технічної
документації, почалося будівництво відповідних цехів, але 1969 року уряд ПНР
відмовився від подальшої реалізації проєкту через його високу вартість.
Набагато успішнішою стала спроба Чехословацької Соціалістичної Республіки — у
цій країні БМП-1 масово випускалися з 1970 по 1989 роки, причому постачалися не
лише власній армії, але й у СРСР та інші країни. Третьою ж країною
«соціалістичного табору», що взялася за освоєння виробництва БМП-1, стала
Румунія — але значно пізніше, вже в 1980-х роках.
БМП для «Форцеле Терестре Ромине»
Ліцензію на виробництво БМП-1
Румунії передали 1982 року. На той час ця бойова машина вже не була новою. Не
дивно, що радянська сторона надала румунам право на внесення змін у
конструкцію, чим ті не забарилися скористатися. Насамперед вирішили замінити
силову установку — замість штатного дизеля УТД-20 потужністю 300 к.с.
встановили восьмициліндровий двигун 8V-1240-DT-S, що розвивав 360 к.с. Цей
дизель був розроблений Національним інститутом теплових двигунів у Брашові
спільно з австрійськими фахівцями і вироблявся брашовським заводом «Роман».
Новий
двигун був потужніший, але й більший за розмірами, тому довелося переробити
корпус БМП: не лише подовжити його на пів метра (з 6,73 до 7,32 м), а й
збільшити ширину (з 2,94 до 3,15 м). Також збільшили місткість паливних баків
(з 462 до 600 л), завдяки чому запас ходу залишився незмінним, попри підвищену
витрату пального. Було модернізовано підвіску, а кліренс зріс з 370 до 400 мм.
Як наслідок — румунський варіант БМП-1 істотно додав у вазі: його маса
становила 16,6 тонни порівняно з 13,2 у радянського оригіналу. А от склад
екіпажу (три особи) і десанту (вісім) не змінився.
Основне
озброєння машини, що отримала найменування MLI-84 (Masina de Lupta Infanteriei — «бойова машина
піхоти»), не зазнало суттєвих змін порівняно з БМП-1. У башті встановлювалися
73-мм гармата 2А28 і спарений з нею 7,62-мм кулемет ПКТ. Над стволом гармати
розміщувалась направляюча для ПТКР, але замість радянської «Малютки» румуни
використали її модернізований югославський варіант — «Малютка-2Т». Найцікавішим
доповненням стало встановлення над десантним відділенням (у лівій задній
частині) 12,7-мм кулемета ДШК із боєкомплектом у 500 набоїв. Як зенітна зброя
цей кулемет у 1980-х роках вже не вважався особливо ефективним. Ймовірно, його
встановлення було спричинене бажанням хоча б частково компенсувати «ахіллесову
п’яту» основного озброєння БМП-1 — малий кут підвищення. Крупнокаліберний
кулемет на зенітній установці міг стати в пригоді під час бою в горах або в
міських умовах. Установка кулемета спричинила певні зміни в десантному
відділенні. У його даху було не чотири прямокутних люки, як на БМП-1, а три.
Замість лівого заднього люка зробили круглий, на якому встановили кулеметну
турель. Амбразуру для стрільби з автомата, що розміщувалась у лівих задніх
дверях, на MLI-84 перенесли в праві.
Випуск
MLI-84 здійснювався на механічному заводі в місті Мізіл, і масовим його назвати
важко: у 1985–1991 роках виготовили 178 таких БМП.
Модернізація
Моральна застарілість БМП MLI-84
була очевидною ще на момент запуску її у виробництво. У першій половині 1990-х
років у Румунії обговорювалося питання закупівлі більш сучасних БМП, але через
банальну нестачу коштів усе залишилося на рівні розмов. Розумною альтернативою
стала модернізація фізично нових бойових машин. Відповідне рішення ухвалили
1995 року. Координатором програми модернізації стало Агентство військової
техніки й технологій, а учасниками — фірми «Мізіл», «Ромарм», «Про Оптика» і
«Артего». Також залучили закордонних партнерів — ізраїльську компанію
«Рафаель», німецькі «Діль» і «Рейнметалл», американські «Катерпіллер»,
«Дженерал Дайнемікс», «Гарріс».
Головними
цілями модернізації були підвищення вогневої потужності, рухливості й живучості
бойової машини на полі бою. Ключовим питанням стала заміна основного озброєння.
Спочатку планувалося оснастити модернізовану БМП MLI-84M двомісною баштою з
30-мм автоматичною гарматою, але згодом обрали одномісну башту «Рафаель»
OWS-25R із виносною установкою озброєння. Виробництво таких башт за
ізраїльською ліцензією налагодила фірма «Ромарм».
OWS-25R важить 1100 кг. На ній
встановлена 25-мм автоматична гармата «Ерлікон» KBA-B07AA з ефективною
дальністю стрільби 2500 м. Боєкомплект становить 650 пострілів, з них 200 —
готові до використання (60 бронебійних і 140 осколкових). З гарматою спарений
7,62-мм кулемет ПКТ (боєкомплект 2000 набоїв), розміщений праворуч від гармати.
Ліворуч встановлена пускова установка ПТКР. Спочатку планувалося озброїти БМП
комплексом «Мілан-2Т», але в підсумку обрали ізраїльський «Спайк-LR» з
максимальною дальністю пуску 4000 м.
Діапазон
кутів вертикального наведення основного озброєння становить від -11 до +60º,
чого цілком достатньо для стрільби по низьколітаючих повітряних цілях, верхніх
поверхах будівель і цілях, розташованих вище рівня БМП. Двохплощинний
стабілізатор озброєння забезпечує прицільну стрільбу на ходу на швидкості до 30
км/год.
Навідник
має денний приціл із перемінним збільшенням (1× і 8×), а також нічний (7,5×),
що є пасивним приладом нічного бачення. Передбачалося використання тепловізора,
але від цього відмовилися. Також навідник має лазерний далекомір з верхньою
межею вимірювання 5 км. Для огляду місцевості передбачено чотири перископи
PFI-240. Однак повноцінної системи керування вогнем із балістичним обчислювачем
на MLI-84M немає.
Механік-водій
має три перископи PFI-160, центральний з яких може замінюватися пасивним
приладом нічного бачення ACN1P. У командира є власний оглядово-прицільний
прилад і два додаткових перископи. Загалом, засоби огляду й прицілювання
MLI-84M хоч і кращі за встановлені на БМП-1, але сучасним вимогам відповідають
далеко не повністю.
Підвищенню живучості на полі бою сприяє
оснащення MLI-84M комплексом попередження про лазерне опромінення SALIR-M,
розробленим у Румунії. Він складається з трьох блоків детекторів (два — по
бортах, один — у кормі), електронного блоку та пульта керування, розташованого
на робочому місці командира. Комплекс здатний виявити лазерне опромінення та
подати команду на відстріл димових гранат. Час реакції — 50 мс. БМП оснащена
шістьма 81-мм димовими гранатометами, змонтованими по бортах корпусу: по одному
— в передній частині та по два — ближче до корми.
У
ході модернізації вітчизняний дизель замінили на імпортний шестициліндровий двигун
«Катерпіллер» С9 потужністю 400 к.с. Це потребувало також доопрацювання системи
охолодження. Коробка передач — механічна, п’ятиступенева (п’ять передач уперед
і одна назад). Основні зміни в ходовій частині — нові ведучі колеса й
зносостійкіші гусениці. Також MLI-84M отримала нову протипожежну систему
французької фірми «Сафран» і вдосконалену систему захисту від зброї масового
ураження. Машину обладнано двома радіостанціями «Гарріс» і танковим
переговорним пристроєм «Дженерал Дайнемікс».
Рухливість
модернізованої БМП на суходолі залишилася на рівні MLI-84, а от щодо амфібійних
якостей є суперечності. Одні джерела стверджують, що важча MLI-84M утратила
здатність плавати й може лише долати водні перешкоди завглибшки до 1,2 м убрід
на швидкості до 10 км/год. Інші ж вважають, що вона зберегла амфібійність і
може рухатися на плаву зі швидкістю до 7 км/год.
Машини на базі MLI-84
Ще в 1980-х роках на подовженому шасі MLI-84 створили 122-мм САУ OAPR-89.
Ця артилерійська система заслуговує на окрему статтю, тому лише згадаємо, що
румунська промисловість виготовила 42 такі самохідки. Прослужили вони порівняно
недовго: 2005 року їх зняли з озброєння. На папері залишився розроблений тоді ж
проєкт винищувача танків TAA зі 100-мм гарматою «Решица».
Кілька спеціалізованих варіантів створено на базі модернізованої БМП MLI-84M. Броньована ремонтно-евакуаційна машина TEHEVAC обладнана гідравлічним краном вантажопідйомністю 2,2 т, лебідкою, дизель-генератором, зварювальним агрегатом, гідравлічним домкратом і комплектом інструментів.
Ще дві спеціальні машини мають перероблений корпус збільшеної висоти. Перша з них — командно-штабна машина батальйонного рівня PMB (Punct de comandă Mobil al Batalionului). Її екіпаж складається з механіка-водія та командира, а всередині облаштовані робочі місця для чотирьох-п’яти офіцерів. РМВ має розширений набір засобів зв’язку, комп’ютери й робочі столи.
Медико-евакуаційна машина
MEDEVAC має екіпаж із чотирьох осіб і розрахована на транспортування п’ятьох
поранених (двох на ношах і трьох сидячи). До складу спеціального обладнання
входять кисневий апарат, дефібрилятор та інші засоби надання першої медичної
допомоги. Не реалізували проєкт самохідного міномета зі 120-мм системою
«Кардом» ізраїльської фірми «Солтам».
Служба
БМП MLI-84 надійшли на озброєння кількох механізованих батальйонів
румунської армії. Модернізований варіант MLI-84M прийняли на озброєння 2003
року, а постачання почалися через два роки. Спочатку передбачалося, що в межах
програми вартістю 300 млн доларів до нового стандарту доведуть усі наявні
машини MLI-84, але згодом кількість запланованих до модернізації БМП скоротили
до 130, а в підсумку модернізували лише 101 машину. Ймовірно, до цього числа
увійшли й спеціальні варіанти. Паралельно зі здійсненням модернізації
зменшувалася кількість базових MLI-84, що залишалися в строю: у 2008 році
румунська армія мала 81 таку БМП, а за рік їх залишилося лише 26. Нині
немодернізованих MLI-84 у бойових частинах уже немає, але на складах
зберігається ще близько 40 машин.
БМП MLI-84M перебувають на озброєнні двох механізованих батальйонів (280-го
і 300-го) 282-ї механізованої бригади зі штабом у Фокшанах. Згідно з доступними
даними, кожен батальйон має три механізовані роти по 11 БМП MLI-84M (три взводи
по три машини, плюс дві в управлінні роти), а штаб батальйону має дві КШМ РМВ.
Батальйони, озброєні БМП MLI-84M, активно беруть участь у заходах бойової
підготовки згідно з національними та натовськими планами. У 2017 році парламент
схвалив виділення коштів на модернізацію 48 MLI-84M, але відомостей про
реалізацію цього проєкту немає. Ймовірно, румунські БМП залишатимуться в строю
ще кілька років — до моменту, коли їх замінять нові машини.
Тактико-технічні характеристики
|
MLI-84 |
MLI-84M |
Бойова маса, т |
16,6 |
17,1 |
Екіпаж+десант,
чол. |
3+8 |
3+8 |
Озброєння |
1 73-мм гармата, 1 12,7-мм и 1
7,62-мм кулемети, 1 ПУ ПТКР «Малютка-2Т» |
1 25-мм гармата, 1 7,62-мм кулемет,
2 ПУ ПТКР «Спайк-LR» |
Розміри,
мм: |
|
|
довжина висота ширина |
7320 3150 2110 |
7320 3300 2942 |
Кліренс, мм |
400 |
400 |
Потужність двигуна, к.с. |
360 |
400 |
Максимальна швидкість на суше
(на воді), км/год |
70 (7) |
65 (-) |
Запас ходу, км |
600 |
550 |
Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9
Приватбанк: 5168 7456 7352 6783
Коментарі
Дописати коментар