T-72M4CZ

 

Схоже, в нашому бронетанковиму «зоопарку», у секції «Т-72» буде чергове поповнення. Учора була опублікована заява начальника Генштабу ЗС Чехії генерала Карела Ржехки про те, що він рекомендує уряду передати Україні танки T-72M4CZ. Мова йде про якщо не найбільш досконалий, то один з найкращих варіант модернізації Т-72.

Розробка T-72M4CZ почалась у 1990-х роках, а поштовхом до неї став досвід операції «Буря в пустелі», яка наочно показала кардинальне відставання танків родини Т-72 від «Абрамсів» в плані оглядово-прицільних пристроїв і системи управління вогнем. З урахуванням цього досвіду чеські фахівці під час модернізації Т-72 у першу чергу ставили завдання підвищення ефективності ведення вогню з танка. Завданнями побічними, але теж важливими, стали модернізація силової установки (збільшення потужності її потужності та поліпшення експлуатаційних якостей), а також посилення захищеності машини.

На танку Т-72M4CZ встановили повноцінну систему управління вогнем на базі комплексу TURMS-T італійської фірми Officine Galileo, яка забезпечує інтеграцію прицільних комплексів навідника та командира в єдину систему управління вогнем. Навідник отримав комбінований денний/нічний приціл із двоплощинною стабілізацією поля зору, лазерним віддалеміром, тепловізійним каналом з дальністю бачення до 4000 м та вбудованим у приціл екраном відображення умов ведення вогню. Командир має панорамний денний/нічний приціл із двоплощинною стабілізацією поля зору та тепловізійним каналом, що дозволяє йому здійснювати пошук цілей вдень і вночі на відстані до 4000 м, видавати цілевказання навіднику й у разі потреби самостійно вести вогонь із гармати. У СУВ інтегрували балістичний обчислювач із повним набором метеобалістичних датчиків, який забезпечує ефективний вогонь із місця й з ходу вдень і вночі на дальності до 2000 м. Така СУВ надавала командиру й навіднику, у порівнянні з базовою моделлю Т-72, незрівнянно вищі характеристики у веденні вогню. 

Озброєння лишилось попереднім, але гармата 2А46 отримала нові теплоізоляційний кожух і ежектор. 

На Т-72M4CZ встановлено й нову силову установку, розроблену ізраїльською фірмою NIMDA, з дизельним двигуном CV-12 1000TCA потужністю 1000 к.с. британської фірми Perkins і повністю автоматичною трансмісією XTG411-6 американської фірми Allison Transmission. Вона виконана у вигляді моноблока, що дозволяє здійснити швидку заміну двигуна у польових умовах протягом 30 хвилин без залучення додаткових спеціалістів. На танку також у кормі встановлено допоміжну силову установку для живлення систем машини при вимкненому основному двигуні.

Серйозну увагу було приділено рівню захисту танка шляхом встановлення комплексу динамічного захисту DYNA-72 (124 елементи, які містять загалом 95 кг пластиду), зміни кріплення сидіння механіка-водія до даху корпусу, монтажу системи електромагнітного захисту TRALL від магнітних мін та системи виявлення лазерного опромінення і автоматичного захисту від ПТКР (аналог системи «Штора»).

На танку також запроваджено низку нових систем, що є елементами танкової інформаційно-керуючої системи з можливістю інтеграції у мережецентричну систему управління боєм. Це система DITA-97 контролю і діагностики двигуна та трансмісії з видачею світлових, звукових і голосових сигналів членам екіпажу; навігаційна система NBV-97 INS/GPS, що визначає місцеположення танка; та надвисокочастотна система зв’язку RF 1350, яка забезпечує стійкий і захищений від перешкод зв’язок.

Певний інтерес становлять російські оцінки Т-72M4CZ – попри тенденційність й упередженість, запорєбрікові експерти все ж віддали належне чеським конструкторам. Отже процитуємо: «...вже наприкінці 90-х Чехія змогла перетворити застарілий і недосконалий Т-72 на досить сучасну машину з покращеними характеристиками у вогневій могутності, рухливості та захисті... У порівнянні з російськими модернізованими аналогами Т-72, чеський Т-72M4CZ за характеристиками ведення вогню перевершує російський Т-72Б3 (2011 р.) і більш ранні варіанти модернізації. При приблизно рівних характеристиках прицільного комплексу навідника (на Т-72Б3М встановлений приціл навідника «Сосна-У» із двоплощинною стабілізацією поля зору, лазерним віддалеміром, тепловізійним каналом, лазерним каналом керування ракетою «Рефлекс-М» і автоматом супроводу цілі, але замість повноцінного балістичного обчислювача – лише балістичний поправочник із урізаними можливостями), прицільний комплекс командира на базі примітивного нестабілізованого приладу ТКН-3МК з дальністю бачення до 500 м не витримує жодної критики. Чеський Т-72M4CZ за своїми можливостями знаходиться на рівні Т-72Б3М (2014 р.), на якому у командира нарешті з’явився досконалий прицільний комплекс на базі панорамного тепловізійного прицілу ПК ПАН «Соколиное око» з двоплощинною стабілізацією поля зору, лазерним далекоміром, телевізійним і тепловізійним каналами, які забезпечують командиру дальність бачення вдень і вночі до 4000 м та можливість ведення ефективного вогню.

Приблизно такі ж характеристики має й Т-90М (2018 р.), де приціл навідника «Сосна-У» та приціл командира «Соколиное око» об’єднані в інтегровану СУВ «Калина», що відповідає всім сучасним вимогам до ведення вогню з танка і здатна інтегруватися в сетецентричну систему управління. Порівнюючи характеристики й рівень модернізації Т-72 російськими й чеськими фахівцями, напрошується висновок, що колишні союзники, врахувавши плачевний досвід застосування танка Т-72 у двох іракських війнах, змогли наприкінці 90-х довести цю машину до пристойного рівня, яка сьогодні мало в чому поступається сучасним зразкам. У Росії ж лише через 15 років довели Т-72 до рівня Т-72Б3М, причому у військах їх всього близько 300 одиниць, решта ж залишаються приблизно на рівні «іракського розгрому» і в разі застосування покажуть ті самі плачевні результати» (текст з 2021 року).

БРЕМ VТ-72M4CZ

Попри високі характеристики Т-72M4CZ, обсяг їх випуску виявився мізерним. Це зумовлювалось високою вартістю модернізації та суттєвим скороченням збройних сил. Армія Чехії отримала у 2003-2006 роках 27 лінійних танків Т-72M4CZ, три командирських Т-72M4CZ-W і три БРЕМ VТ-72M4CZ. Усі вони надійшли на озброєння 73-го танкового батальйону 7-ї механізованої бригади. Після отримання перших «Леопардів 2А4» танки Т-72M4CZ зняли з озброєння, однак у квітні 2023 р. міністерство оборони Чехії вирішило відкапіталити і частково модернізувати ці танки, а після цього повернути їх в стрій – поки не почнеться постачання нових «Леопардів 2А8». Тепер же, вочевидь, концепція змінилась, і свіжовідремонтовані танки можуть надійти до Збройних Сил України. Безумовно, батальйонний комплект непоганих танків буде нам зовсім не зайвий.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783