Про життя, летунство та інші дрібниці

До сьогоднішнього Дня Повітряних Сил України - уривочок з книжки "Летунство в одностроях" "...Навчання «Серпень-96» передбачали взаємодію усіх родів бойової авіації, але організовувались ще за радянськими лекалами. А ось проведені 11-14 жовтня 1999 р. на полігоні поблизу мису Чауда (Крим) комплексні навчання «Дуель-99» розігрувались за цілком новим сценарієм – недарма вони мали статус дослідницьких. У них взяли участь усі види Збройних Сил України, ключову роль, однак, відігравали ВПС і Війська ППО. Між ними вперше в історії Збройних Сил України розігрувалась реальна дуельна ситуація. Підрозділи ППО мали «відбити» повітряну агресію з виконанням бойових стрільб (зрозуміло, не по літаках, а по мішенях). Зі свого боку, ВПС мали за мету завоювання оперативної переваги над умовним противником у повітрі, подолання його системи ППО, знищення замаскованних командних пунктів та ураження повітряних і наземних цілей. Сценарій навчань «Дуель-99» і зараз можна визнати надзвичайно ...

Підрозділи 6-ї ПДД повертаються з Чехослваччини. 1968 р. Коли я писав нарис історії 6-ї Поморської повітрянодесантної дивізії, то прогавив участь цього з'єднання в інтервенції у Чехословаччині в 1968 р. Виправляюсь - наводжу виклад цього епізоду. Від 26 липня до 24 серпня 1968 р. 6-та Поморська повітряно-десантна дивізія проходила літній польовий вишкіл на Мазурах, поблизу населеного пункту Шимани. У цей час до військовослужбовців, які перебували на навчаннях, почали надходити відомості про напружену ситуацію у зв’язку з подіями в сусідній південній країні. Десантники могли спостерігати безперервний рух радянських військ дорогою Щитно – Єдвабно, що проходила неподалік. Пожвавився і повітряний рух – над районом постійно пролітали ескадрильї винищувачів і транспортні літаки Ан-12. Поєднавши ці спостереження з повідомленнями преси, можна було здогадатися, що «щось не так» і що «щось відбувається в Чехословаччині». Спроби отримати докладнішу інформацію від радянських резервістів з-під...

  "Юкікадзе" Про японські «холодновоєнні» ескортні дестроєри та мисливці на субмарини ми вже говорили. Сьогодні ж про «справжні» дестроєри. Їх було багато, ще й різноманітні. Тож в одну частину не вкладусь.   Перші японські повоєнні дестроєри, так само, як і фрегати та ескортні дестроєри, були передані Сполученими Штатами. 19 жовтня 1954 р. японські прапори підняли на «Асакадзе» та «Хатакадзе» – парі кораблів довоєнної будови, класу Gleaves.  Кораблі водотоннажністю 2600 т і довжиною 106,2 м пройшли довгу службу і кілька модернізацій. На момент передачі Японії озброєння кожного з них складалось з чотирьох 127-мм артустановок Mk 30, двох чотириствольних 40-мм «бофорсів» Mk 2, двох 20-мм одноствольних «ерліконів» Mk 10, двох бомбоскидачів та чотирьох бомбометів. Радіоелектронне та гідроакустичне обладнання відповідало стандартам Другої світової війни: оглядові радари SC і SG , РЛС управління артилерійським вогнем Mk 12/22, підкильний сонар QCJ . На початку 1960-х...