Довідник - Су-35

 

Су-35С 159-го ВАП, збитий поблизу Ізюма 3 квітня 2022 р.

З середини 1980-х рр. в СРСР почалась реалізація програми глибокої модернізації винищувача Су-27. Удосконалений варіант спочатку позначався Су-27М, але у 1992 р. позначення змінили на Су-35. Основними напрямками удосконалення були:

- оновлення БРЕО, у тому числі встановлення РЛС великої дальності дії Н011, радару заднього огляду, удосконаленої оптико-електронної системи, нового навігаційного комплексу та ін.;

- розширення складу озброєння за рахунок нових КР класу «повітря-повітря» середньої дальності з активними радіолокаційними ГСН і керованих засобів ураження наземних цілей; збільшення кількості точок підвіски озброєння до 12 і максимальної маси бойового навантаження до 8000 кг;

- зміна аеродинамічного компонування за рахунок встановлення переднього горизонтального оперення і застосування нової триканальної електродистанційної системи управління;

- збільшення дальності польоту завдяки більшому запасові палива у внутрішніх баках і встановленню системи дозаправки паливом в польоті;

- посилення конструкції планеру та шасі задля забезпечення збільшення максимальної злітної маси до 34 000 кг; передня опора шасі стала двоколісною.

У 1988-1989 рр. шляхом переобладнання серійних Су-27 виготовили два прототипи Су-27М – Т10М-1 і Т10М-2. Загалом в рамках програми створення Су-27М/Су-35 виготовили 17 дослідних літаків, включаючи два планери для статичних випробувань і прототип двомісного навчально-бойового Су-35УБ. Однак у 1990-х рр. через брак коштів ВПС Російської Федерації не змогли розпочати закупівлю нових винищувачів. Намагаючись знайти ринок збуту, Су-35 активно просувався на експорт, проте безуспішно. Літак брав участь в тендерах, оголошених ВПС Республіки Корея (де програв американському F-15K) і Бразилії (тендер був скасований).

Прототип Су-35УБ

У 2006 р. програму створення Су-35 реанімували з прицілом на задоволення потреб ВПС РФ у винищувачеві генерації «4++» - перехідній машині до прийняття на озброєння літака п’ятої ґенерації. Проект отримав позначення Т10БМ («большая модернізація») або Су-35БМ. Зараз для серійних винищувачів застосовується неофіційне позначення Су-35С, хоч офіційно вони позначаються просто Су-35. 19 лютого 2008 р. в повітря піднявся дослідний екземпляр Су-35-1, а 19 листопада того ж року – Су-35-2. Ці машини позиціонувались як експортні, а перший екземпляр літака, який за складом обладнання відповідає вимогам російських ВПС (Су-35С-1) вийшов на випробування тільки 3 травня 2011 р.

Аеродинамічне компонування Су-35С ближче до Су-27, ніж до Су-27М: у нього відсутнє переднє горизонтальне оперення, вкорочена хвостова балка. Площа вертикального оперення зменшена. На літакові встановлена електродистанційна триканальна система управління (без механічної проводки). Місткість внутрішніх паливних баків порівняно із Су-27 збільшена на понад дві тонни – повна заправка Су-35С становить 11 500 кг замість 9400 кг. Крім того, забезпечена можливість застосування підвісних паливних баків місткістю 2000 л (раніше жоден літак родини Су-27 не міг нести ППБ).

На Су-35С встановлені ТРДДФ АЛ-41Ф1С максимальною/форсажною тягою 8800/14 500 кгс. Цей виріб є глибокою модернізацією двигуна серії АЛ-31Ф. Двигуни обладнані пристроями управління вектором тяги.

Основу системи управління озброєнням винищувача Су-35С становить РЛС Н035 «Ірбіс-Е» (Ш135) з пасивною ФАР – удосконалений варіант радару Н011М «Барс», який встановлюється на літаках Су-30МКІ. На піковому режимі роботи станція може виявляти цілі типу «винищувач» на дальності до 350-400 км (у звичайному режимі цей показник становить близько 200 км). Радар може одночасно супроводжувати до 30 цілей і одночасно наводити ракети на вісім повітряних цілей або чотири наземні. Оптико-електронна станція ОЛС-35 включає телевізійну і тепловізійну камери, а також лазерний далекомір-цілевказувач. ОЛС-35 може виявляти цілі класу «винищувач» на дальності до 90 км і одночасно супроводжувати чотири повітряні цілі. Пілот Су-35С має нашоломний приціл НСЦ-Т-04 «Сура-К». Кабіна обладнана ширококутним індикатором на тлі лобового скла і двома великоформатними кольоровими багатофункціональними індикаторами. На зовнішній підвісці літак може переносити прицільний контейнер КОЕП-35 з телевізійною і тепловізійною камерами, лазерним віддалеміром-підсвічувачем та детектором лазерного сигналу (для скидання боєприпасів з напівактивним лазерним наведенням на ціль, підсвічену з іншого літака чи з землі).

Комплекс РЕБ літака станцією активних завад Л-265М10Р «Хібіни-М», станцією попередження про радіолокаційне опромінення Л-150-35 «Пастель» (здатною також здійснювати цілевказання для протирадіолокаційних ракет), а також шістьма 14-зарядними блоками відстрілу хибних цілей УВ-50. Су-35С став першим серійним російським літаком, обладнаним системою попередження про ракетний обстріл та системою попередження про лазерне опромінення.

Вбудоване озброєння Су-35С складається з однієї 30-мм гармати ГШ-301 (боєкомплект 150 снарядів). Літак має 12 вузлів зовнішньої підвіски: два (тандемом) під фюзеляжем, два під повітрозабірниками двигунів, шість під крилом і два на кінцях крила (призначені для підвіски контейнерів з апаратурою РЕБ). Максимальна маса бойового навантаження на зовнішній підвісці сягає 8000 кг. Винищувач може нести КР класу «повітря-повітря» Р-27 (до 6), Р-77 (до 10), Р-73 (до 6). Поряд із некерованими бомбами і НАР, літак може застосовувати високоточну зброю класу «повітря-поверхня»: КР Х-29Т/ТД з тедевізійною системою наведення, Х-29Л/ЛД з лазерною ГСН, ПКР Х-31А/АД і Х-35У, ПРР Х-31П, тактичні крилаті ракети Х-59МК (з активною радіолокаційною ГСН), Х-59МК2 (з оптоелектронною ГСН), керовані авіабомби КАБ-250Т, КАБ-500Кр, КАБ-1500Кр (з телевізійною системою наведення) КАБ-250С, КАБ-500С, КАБ-1500С (з інерційно-супутниковою системою наведення) та КАБ-500Л/ЛГ (з лазерною ГСН).

ВПС Росії в серпні 2009 р. замовили 48 винищувачів Су-35С, у грудні 2015 р. – ще 50 таких літаків, в першій половині 2020 р. – 6 і в серпні 2020 р. – 20. Виробництво їх здійснює завод в Комсомольську-на-Амурі. Перші 4 серійні Су-35С виготовили у 2012 р. Зі 124 замовлених літаків до кінця 2021 р. поставлено 101 (включаючи перші 3 з третього замовлення, передані в грудні 2021 р.). У вересні 2022 р. надійшло три останніх винищувачі третього замовлення. Літаки четвертого замовлення мають надійти у 2022 (4), 2023 (10) і 2024 (6 літаків) роках. Усі замовлені літаки – одномісні, двомісний навчально-бойовий варіант росіяни не купують.

Су-35С з 22-го ВАП. 2018 р.

В стройові частини перші Су-35С надійшли у 2013 р. В першу чергу нові літаки отримали частини Східного військового округу: дві ескадрильї 23-го ВАП (Дземгі під Комсомольськом-на-Амурі), а у 2016 р. – одна ескадрилья 22-го ВАП (Центральная Угловая поблизу Владивостока). В грудні 2016 р. почалось переозброєння частин Західного ВО: 159-го ВАП (дві ескадрильї, аеродром Бєсовєц, Республіка Карелія) і 790-го ВАП (дві ескадрильї, Хотілово Тверської обл.; переозброєний у 2018-2020 рр.). Таким чином, на початку 2022 р. на Су-35С літало сім стройових ескадрилей (штатний склад кожної – 12 літаків).

Крім бойових частин, Су-35С служать у 968-му інструкторсько-дослідному мішаному авіаполку 4-го Державного центру підготовки авіаційного персоналу і військових випробувань (Ліпецьк) та 929-му Державному льотно-випробувальному центрі (Ахтубінськ). У 2019-2020 рр. 8 Су-35С надішло до пілотажної групи «Русскіє вітязі», яка входить до складу 237-го Центру показів авіаційної техніки (Кубінка під Москвою). У вересні 2022 р. 3 Су-35С надійшло у 185-й Центр бойової підготовки і бойового застосування (аеродром Пріволжскій під Астраханню).

В експлуатації поки що втрачено один літак з 23-го ВАП: 21 липня 2021 р. він розбився під час старту внаслідок хибного повідомлення про пожежу і наступного катапультування пілота. Має Су-35С на своєму рахунку і досить специфічну «повітряну перемогу» – 22 вересня 2020 р. під час навчань літак 790-го ВАП випадково збив з гармати російський же винищувач Су-30М2.

Один з п'яти Су-35С, виготовлених у 2021 р. за замовленням від серпня 2020 р. Грудень 2021 р. 

З січня 2016 р. російські Су-35С беруть участь в операції в Сирії – на авіабазі Хмеймім дислокувалось, як правило, чотири такі винищувачі, які прикривали ударні літаки. Для участі у повномасштабному вторгненні в Україну в лютому 2022 р. росіяни перекинули на територію Білорусі 23-й ВАП, а також передислокували ближче до кордонів з Україною 159-й ВАП. Су-35С використовувались за прямим призначенням – як винищувачі, а також для ударів по українських РЛС (ці літаки мають, як вважається, найкращий у фронтовій авіації ВКС комплекс РЕБ). Для цього застосовувались ПРР Х-31П та керовані авіабомби. 3 квітня 2022 р. під час чергового вильоту на придушення ППО один з літаків 159-го ВАП був збитий поблизу Ізюма (ймовірно, ПЗРК «Старстрік»). Ще дві втрати російських Су-35С (в повітряному бою і від вогню ЗРК С-300) наразі не підтверджені.

Су-35С, озброєний чотирма ракетами Р-77-1 і двома Р-27, супроводжує над Середземним морем американський патрульний літак Р-8А "Посейдон". 26 травня 2020 р.

Літак Су-35С активно просувається на експорт. У 2009 р. велись переговори про продаж 12 таких літаків до Лівії, однак через громадянську війну в цій країні угода не була реалізована. Восени 2015 р. рішення про придбання 11 Су-35С ухвалив уряд Індонезії. В лютому 2018 р. був підписаний відповідний контракт, але його реалізації завадили США, увівши в дію механізм «Акт про протидію противникам Америки за посередництвом санкцій». В листопаді 2015 р. угоду про постачання 24 винищувачів Су-25С було підписано із Китаєм. Перші чотири літаки прибули до Китаю наприкінці 2016 р., а все замовлення виконали до листопада 2018 р. Літаками укомплектували 6-ту авіаційну бригаду (Суцзі, провінція Гуандун).

Китайські Су-35С.

15 Cу-35С, виготовлених на замовлення Єгипту, на консервації на заводі в Комсомольську-на-амурі. Серпень 2021 р.

Серед потенційних покупців Су-35С фігурували також Малайзія та Індія, але до укладення контрактів справа не дійшла. Натомість Єгипет в березні 2018 р. замовив 30 Су-35С. Перші 5 з них були готові в 2020 р., але до місця призначення вони так і не потрапили. Єгипет, ймовірно, не бажаючи псувати стосунки зі США, не приймав нові літаки, а завод в Комсомольську-на-Амурі продовжував їх випускати. Станом на кінець 2021 р. в Росії знаходилось вже 20 літаків, виготовлених за єгипетським контрактом. Цілком можливо, що вони увійдуть до складу ВКС Росії – адже уряд РФ невдовзі після початку повномасштабного вторгнення в Україну заборонив експорт літальних апаратів до кінця 2022 р. Однак восени 2022 р. з’явились повідомлення про можливий продаж 24 Су-35С Ірану – ймовірно, це будуть машини з єгипетського контракту.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9