Інтрига: "Аскольд" чи "Амур"?

 

Такі фото, хоч і з'являються після виходу статті, треба ставити в заголовок. Що ми бачимо? Як на мене, два влучання. В лівий борт. Що це Аскольд - майже 100%, бо в кормі можна розгледіти комплекс "Панцирь-М". На "Амурі" він навряд чи встановлений. Ремон корабля після таких ушкоджень сенсу не має. 

А ось і відео прильотів

Учора наші Повітряні сили привітали окупантів в Керчі потужним ударом крилатих ракет SCALP (тип зброї підтвердив командувач ПС України). Мішенню став Керченський суднобудівний завод «Затока». Це потужне підприємство свого часу побудувало флагмана ВМС України – фрегат «Гетьман Сагайдачний». Після окупації Криму козломорді включили «Затоку» до свого військово-промислового комплексу, розмістивши досить значні замовлення – навіть російські аналоги французьких універсальних десантних кораблів «Містраль» тут збирались будувати. Але нас цікавлять значно менші посудини, одна з яких, судячи з усього, була уражена просто на заводі. Це малі ракетні кораблі проєкту 22800, відомого також під шифром «Каракурт».

 

Про саму концепцію МРК, породжену савєтською ваєнно-марской теорією ми вже розповідали. Проєкт 22800 став, з одного боку, логічним розвитком цієї концепції, а з іншого – спробою знайти швидку і дешеву заміну фрегатам 11356Р, будівництво яких за порєбріком змушені були згорнути через припинення поставок з України газових турбін. На проєкті 22800 застосували скрєпні дизелі, але й з ними є проблеми. Ну, але про це трохи згодом.

 

Фактично, «Каракурт» є заміною проєкту 11356Р лише в одному аспекті – як носій крилатих ракет «Калібр». Так само, як і фрегат, він має восьмизарядну установку вертикального пуску для таких ракет. Протичовного озброєння на «Каракурті» зовсім немає, зенітне призначене лише для самооборони і представлене комплексом «Панцирь-М» - морським варіантом сухопутного «Панциря». Ну, і на додачу до усього – 100-мм артилерійська установка А-190.

 

Кораблі проєкту 22800 мають довжину 67 м, ширину 11 м і осадку 4 м. За останнім параметром вони переважають інші малі носії «Калібрів» - МРК проєкту 21631 «Буян-М» (в тих осадка становить лише 2,6 м). Тобто, на відміну від мілководного «Буяна-М», «Каракурт» має трохи кращі морехідні властивості.

 

Оскільки випуск корабельних газових турбін за порєбріком досі не спромоглись налагодити (за совєтів монополістом в цій галузі був миколаєвський завод), на «Каракурти» поставили дизелі – так само, як і на «Буянах». Але реалізація проєкту «Буян-М» починалась в «досанкційний» період, тому на цих кораблях ставили нормальні німецькі дизелі, а потім – їхні китайські клони. А ось МРК проєкту 22800 почали будувати в 2015 р., тобто жодних шансів отримати для них нормальні двигуни не було. Довелось обходитись атєчєствєнним продуктом – двигунами М-507Д-1 виробництва завода «Звєзда» (місто Санкт-Лєнінбург). Кожен МРК потребує трьох таких двигунів потужністю по 8000 к.с. З точки зору як виробників, так і експлуатантів, М-507Д-1 – справжнісінький кошмар: це творіння сумрачного козломордого гєнія має аж 112 циліндрів! Фактично, це спарена установка двох 56-циліндрових дизелів, поєднаних спільною головною передачею. Ресурс двигуна невисокий – 2500-3000 годин, а заміна – трудомістка. Для порівняння – у німецьких двигунів ресурс сягає 10000-15000 годин.

 

Макет двигуна М-507

Надзвичайно складний і трудомісткий у виготовленні двигун не має шансів на масовий випуск. «Звєзда» продукує М-507Д-1 в гомеопатичних дозах, що й позначилось на темпах будівництва «Каракуртів». Сама ж силова установка є морально застарілою – двигуни М-507 встановлювались ще на МРК проєкту 1234, які будувались з 1967 року!

 

Ваєнна-марской флот замовив 18 «Каракуртів». Контракт на сім з них отримала фірма «Пелла» з Атрадного на Балтиці, причому три з них мали будуватись на заводі «Море» в тимчасово окупованій Феодосії. З цієї кількості у 2018-2020 рр. склад Балтійського флоту поповнили три кораблі, після чого настала пауза, зумовлена затримками з постачанням двигунів. Четвертий корабель «Пелли» тільки проходить випробування. Три корпуси, побудовані в Феодосії, в жовтні-листопаді 2019 р. спустили на воду і перетягли внутрішніми водним шляхами на Балтику, де вони і стоять в черзі за двигунами. Ще шість «Каракуртів» замовили далекосхідним корабельням – з них наразі жоден не готовий.

Три "феодосійські" корпуси "Каракуртів" вже чотири роки стовбичать в Атрадному

 

П’ять МРК проєкту 22800 замовили Зєлєнодольському заводу (на Волзі). Будівництво частини з них передали в Керч. З цієї кількості в стрій введений поки лише один – в липні 2023 р. склад ОЗУ «Чєрнаморскій флот» поповнив МРК «Циклон». Будівництво його тривало сім років (без двох тижнів). При цьому під час заводських випробувань на цьому кораблі примудрились угробити усі три головні передачі через неправильне центрування під час монтажу.

 

МРК "Циклон"

У вересні 2021 р. на воду спустили «Аскольд». Станом на початок листопада він перебував на випробуваннях. В грудні 2022 р. на воду спустили «Амур». Цей корабель добудовується на плаву в Керчі. 30 червня цього року спустили на воду «Тучу» - його будують в Зєлєнодольську. П’ятий корабель («Тайфун») ще знаходиться на стапелі.

 

Який же корабель став жертвою удару по заводу «Затока»? Першою версією є «Аскольд». Щоправда, супутникові знімки кілька днів тому показали присутність «Аскольда» в Новоросійську, однак це не виключає того, що він міг за цей час перейти в Керч – наприклад, для усунення якихось несправностей на заводі. Інша версія – був уражений «Амур», який ще тільки добудовується. В будь-якому разі, якщо інформація про виведення з ладу котрогось з «Каракуртів» підтвердиться, це означатиме знидення потеційних можливостей ОЗУ «ЧФ» з завдання ракетних ударів по території України. Ну, і маємо черговий приклад системної роботи Сил оборони України з елімінації корабельного складу противника – після удару по Севастопольському морському заводу.

 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9