Публікації

Показано дописи з серпень, 2024

Протидронові "Рапіри"

Зображення
  Машини "Рапіра-2" (в центрі) і "Рапіра-3" (за нею) Тренд до створення мобільних протидронових систем, який зараз є дуже помітним на Заході (про системи «Скай Ворден» , «Террахок» , «Койот» я вже розповідав), дійшов і до лаптєстану. На форумі «Армія-2024» були представлені одразу два варіанти такої системи – «Рапіра-2» і «Рапіра-3».   Перша «Рапіра» демонструвалась ще минулого року, однак в серійне виробництво, наскільки можна зрозуміти, не пішла. Вона базується на шасі бронеавтомобіля «Тігр», обладнана радаром з активною ФАР і заявленою дальністю дії 20 км, а також озброєна чотирма 7,62-мм кулеметами (загальний боєкомплект 4000 набоїв).   "Рапіра-2" Представлені цьогоріч бойовій машини «Рапіра-2» і «Рапіра-3» базуються на шасі бронеавтомобіля АМН-590951 «Спартак» , тільки перша – на його варіанті з, так би мовити, повноформатним броньованим кузовом, а друга – на варіанті пікапа, з короткою чотиридверною кабіною і вантажною платформою. "Ра

Українські модернізації БМП-1: частина 2

Зображення
  Оглядовий пост про модернізації українських БМП-1 , зроблений рік тому, через постійні оновлення розрісся до непристойних розмірів. Тож вирішив завести другий пост, де викладати оновлення. А первинний доведеться, вочевидь, структурувати. Сьогодні - черговий гібрид, корпус рухомого розвідувального пункту ПРП-3 з бойовим модулем БМ-7 "Парус". Поширення цих модулів останніми місяцями - а їх встановлюють і на модернізовані БТР-60 і БТР-70, і на БТР-4Е нових випусків, і на модернізовані БМП-2 - наштовхує на думку, що БМ-7 продовжують випускатись. Крім нового модуля, на цю машину встановили двигун УТД-20С1 від БМП-2. Бійці 57-ї ОМПБр, в якій експлуатується цей гібрид (як, до речі, і БМП-2 з "Парусом"), відзначають  високий рівень комп'ютеризації та автоматизації бойового модуля. Також суттєвою перевагою є наявність тепловізійного  каналу в прицілі. Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки:  https://buymeacoffee.com/andri

Су-25 vs А-10

Зображення
  Питання ефективності класичної штурмової авіації в сучасних умовах є одним з найбільш контроверсійних. З одного боку, серця багатьох любителів авіації (і моє теж) не залишає байдужим легендарний «бррррррт!» семистволки штурмовика А-10. З іншого – надзвичайної гостроти набула проблема живучості штурмовиків над полем бою, що підтверджує досвід застосування Су-25 в нинішній російсько-українській війні. Свою позицію щодо «Тандерболта ІІ» я вже висловлював . А сьогодні трапився в мережі текст запорєбрікового ікспьорда, в якому пояснюється, чому Україна – не Росія (закреслено) Су-25 – не А-10. Особливих одкровень текст не містить, та все ж заслуговує на увагу.   «Однією з головних причин того, що великий парк Су-25 ВКС РФ не можна конвертувати в "повітряний каток як у USAF " - це підхід до Су-25 як базової платформи.   А-10 з 1980-х розвивався як повноцінний бойовий літак, здатний працювати і здалеку керованою зброєю. А-10 з 1990-х неодноразово проходив модернізації як до

Гусеничний "Град-1"

Зображення
  Нинішня російсько-українська війна дає військовим і навколовійськовим фахівцям величезний простір для творіння різного роду «Франкенштейнів» - небачених раніше поєднань різних систем озброєння. Іноді, однак, виявляється, що нове – це добре забуте старе, і цей Франкенштейн за часів совдєпії проходив випробування, ба, навіть був взятий на озброєння. Нинішній учасник боїв на території Курської Народної Республіки – гарна ілюстрація цьому.   9 серпня 2024 р. в одній з колон, які екстренно перекидались заорєбріковим командуванням на Курщину, на тралі був помічений цікавий виріб – МТ-ЛБ з пакетом напрямних від пускової установки 9П138 реактивної системи залпового вогню «Град-1». Ця система в її базовому варіанті – на шасі автомобіля ЗіЛ-131 – хоч і значно поступається за поширеністю класичному «Граду», все ж використовується як лаптєногими, так і нашими військами ( про що я вже писав– наші «Гради-1» кілька днів тому засвітились на тій же Курщині ). «Град-1» від класичного «Граду» відрі

КамАЗ-4385

Зображення
  Сьогодні в соціальних мережах з’явився фотосет знищеної в Курській області вантажівки КамАЗ-4385ПВ. Машина прикметна тим, що публічний її дебют відбувся лише рік тому – в серпні 2023-го, під час шабашу «Армія-2023». Нинішній же «герой» - це перша зафіксована втрата автомобіля цього типу.   КамАЗ-4385ПВ – машина настільки маловідома, що досі не має навіть сторінки у вікіпедії J Технічні дані досить уривчасті, однак відомо, що цей двовісний повнопривідний автомобіль уніфікований з важчою тривісною машиною КамАЗ-5385ПЗ. Обидві машини мають однакову броньовану капотну кабіну з кулеметною туреллю на даху і додатковими сітчастими екранами навпроти лобового скла і боків кабіни. Борти вантажної платформи на тривійсній машині теж броньовані. Це теоретично має забезпечити захист боєприпасів – основного типу вантажів, для перевезення яких призначений КамАЗ-5385ПЗ. Однак досвід російсько-української війни переконливо показує: для колон постачання набагато (мабуть, на два порядки) більшу заг

Броньований епіциклоїд інженера Семчишина

Зображення
  Перша світова війна (як, зрештою, і будь-яка війна) стала потужним стимулом для винахідництва. Різного роду фахівці, ентузіасти, аферисти і дурники наввипередки пропонували різного роду проєкти, покликані пришвидшити процес знищення противника. Іноді ці проєкти були настільки, гм, сміливими, що викликають сумнів у психічній адекватаності їхніх авторів. Не оминула ця хвиля технічної творчості і Галичину.   Львів’янин Іван Семчишин, інженер за фахом, у 1915 р. запропонував машину для знищення фортець «Обой» - один з найбільш божевільних проєктів в історії людства. Іншими найменуваннями, що використовувалися в документах, дотичних до цього проєкту, були «Броньований епіциклоїд», «Катающаяся крєпость» і «Апарат Семчишина». Машина являла собою величезний еліпсоїд з поздовжнім розміром 300-500 метрів, виготовлений з листів загартованої сталі завтовшки 100 мм.   Як же це все мало рухатись? Встановлені всередині конструкції двигуни приводили в дію спеціальний маховик-ексцентрик. Рух

Курська операція: оцінка противника

Зображення
  Запорєбрікові експерти вперто намагаються розібратись з нелегким питанням: а що ж трапилось під Курськом і чим це загрожує? Деякі їхні висновки досить цікаві. Тож я переклав їх на людську мову. Виділення - їхні.   «Незважаючи на те, що резервам, що підійшли, вдалося збити темп просування ЗСУ, а подекуди навіть результативно потіснити противника і завдати йому відчутних втрат, прикордонна битва тільки починається і ще далека від свого завершення .   Тому вже зараз можна зробити деякі висновки про те, до чого це може призвести у середньостроковій та довгостроковій перспективі.   У середньостроковій перспективі , якщо ЗСУ так і не кине в наступ останні наявні резерви з метою вийти на трасу Рильськ-Льгов-Курчатів, то противник закріпиться на вже захопленій частині території Курської області і використовуватиме цей плацдарм як больову точку, утримуючи там оборону і проводячи звідти спроби проривів.   Тільки для одного надійного купірування настільки широкого фронту знадоб

Bóbr-3 - нова БРМ для Війська Польського

Зображення
  Учора Міністерство національної оборони Польщі зробило довгоочікуваний крок – замовило першу партію замінників БРДМ-2. Розроблялись вони в рамках програми LOTR ( Lekki Opancerzony Transporter Rozpoznawczy ) під шифром Kleszcz . Розробником стала фірма AMZ - Kutno ( спільно з кількома державними науково-дослідними інститутами), а результатом – машина під фірмовою назвою Bóbr-3.   «Бобр-3», чи «Кліщ», він же LOTR – це двовісна броньована амфібійна машина бойовою масою 14 тонн. Довжина її становить 6,9 м, ширина – 2,5 м, висота – 2,38 м. Це немало, якщо порівняти, хоча б з «Феннеком» (маса 10,4 т, довжина 5,6 м, ширина 2,55 м, висота 1,8 м). Броня забезпечує захист рівня 2 за STANAG 4569 – тобто витримує влучання кулі бронебійної кулі 7,62х39 мм (з «Калашнікова») з відстані 30 м і осколки 155-мм снаряда при вибухові на відстані 80 м. Мінна стійкість відповідає рівню 2а того ж стандарту – тобто, машина захищає від підриву на міні з зарядом 6 кг тротилу під одним з коліс. Існу

Тюнінгований «Ураган»

Зображення
  На території Курської народної республіки наші воїни знищили цікавий екземпляр – РСЗВ «Ураган» на новому шасі. Як відомо, в базовому варіанті пускові установки 9П140 і транспортно-зарядні машин 9Т452 220-мм реактивної системи залпового вогню «Ураган» базуються на чотиривісних шасі ЗІЛ-135ЛМ. Ці шасі є досить складними в експлуатації з огляду на складну силову установку з двох карбюраторних двигунів, та й морально застарілі. Тож не дивно, що лаптєногі намагались модернізувати цю РСЗВ.   Перша спроба, реалізована ще у 2012 р., виглядала дуже амбітно: на чотиривісному шасі МЗКТ-7930 встановили нову пускову установку, пристосовану для стрільби як 220-мм снарядами «Урагану», так і 300-мм – від «Смерча». Однак обсяг випуску таких систем, названих «Ураган-1М», склав лише одну батарею – шість пускових установок, виготовлених у 2016 р. На 2017 р. планувалось поставити аж два полкових(!) комплекти, але нічого з цього не вийшло. Чому? Ймовірно, вирішили не прив’язуватись до мінського шасі.