Як "Нона" стала "Ноною"

Приїхала якось японська делегація в одне з совєтскіх міністерств. Йдуть коридором, і чують з-за дверей крик:

- Альо, Тамбов! Тамбоооов!!!

Японці делікатно питають:

- Вибачте, а далеко до Тамбова?

- Кілометрів двісті.

- А що, зателефонувати не можна?

 

Цей анекдот совєтскіх часів має прямий стосунок до появи «Нони», «Гвоздики», «Акації», «Мсти» та багатьох інших найменувань військової техніки. Річ у тім, що кожна науково-дослідна чи дослідно-конструкторська робота вимагала залучення багатьох установ з різних куточків нєаб’ятнай родіни. Паперове листування для вирішення оперативних питань не годилось, тому для цього користувались міжміським телефонним зв’язком – звичайними відкритими лініями. При цьому використовувались умовні позначення – шифри. Обирались вони не довільно, а зі спеціальних коротких списків, запропонованих Головним ракетно-артилерійським управлінням. І основною вимогою до цих шифрів була однозначність сприйняття на слух – щоб уникнути плутанини і неясності під час телефонної розмови, ще й з поправкою на відому «якість» совдєповського зв’язку.

 

Для майбутньої САУ 2С9 були запропоновані дві назви – «Фоб» і «Нона». Першу Марґєлов забракував, коли йому пояснили, що «Фоб» - це форма договору купівлі-продажу. А «Нона» підійшла. Всупереч поширеним версіям, це не жіноче ім’я, і не абревіатура «новоє орудіє назємной артіллєріі». Офіційно назва пояснювалась як музичний інтервал шириною дев’ять ступенів.

 

Згадалось ще два анекдоти, пов’язані з шифрами «виробів». 1951 р. в срср на озброєння взяли морську авіаційну міну «Сєрпєй». Слово це абсолютно ніякого значення не має, і з’явилось випадково – через помилку друкарки. Міна мала називатись «Пєрсєй» - так звали предка Геракла. Але друкарка була далекою від античної міфології... Так шифр «Сєрпєй» і залишився.

 

А інший випадок пов’язаний зі Стрепетом – без лапок. Був в одного з міністрів якогось там машиностроєнія (а в совдєпії була ціла низка міністерств машиностроєнія, які займались, головно, військово-промисловим комплексом, - общєго, тяжолого, срєднєго...) зять на прізвище Стрепет. Прилаштував він зятя на роботу в один з «почтових ящиків» - секретних заводів. І одного дня, на завершення розмови з директором цього «почтового ящика», вирішив поцікавитись:

- А как у тєбя обстоят дєла со Стрєпєтом?

Директор гарячково перебирає в голові шифри іздєлій, якими займається його підприємство – і не може згадати, що ж це за «Стрєпєт». Але дає бадьору відповідь:

- Всьо в порядкє, товаріщ міністр, срива поставок етого іздєлія нє намєчаєтся!

На що отримує:

- Прідурок! Стрєпєт – ето нє іздєліє, Стрєпєт – ето зять!!!

 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

 

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818