Свого часу я зробив спробу, так би мовити, по гарячих слідах, проаналізувати оборону Гостомельського аеропорту.
Стаття про це була опублікована в "Українському історичному журналі". Одним з висновків, до яких тоді докопався, було те, що серед причин невдачі москаликів - їхнє недолуге планування десантно-штурмової операції. При цьому планування здійснювалось у суворій відповідності до їхніх же керівних документів, в яких, фактично, була закладена повна відсутність взаємодії між десантом і вертольотами вогневої підтримки. Сьогодні ж колега Томаш Квасек (@KwasekTomasz) опублікував цікавий матеріал, який збігається з моїми висновками.
На початку 2000-х років в Польщі була проведена симуляція на предмет визначення можливостей десантно-штурмового батальйону (польського, в його тодішній структурі) виконувати основні завдання. Одним з них було знищення важливого об'єкту: атака, знищення і відхід до моменту, поки противник підтягне свій протидесантний резерв.
Основні вихідні дані: об'єкт знаходиться на рівнині, обороняється ворожим батальйоном (тут є питання до планувальників - кидати десантно-штурмовий батальйон на аналогічне за чисельністю формування в обороні видається не надто розумним...), атака відбувається удосвіта. Опрацьовувались два варіанти: І - атака без підтримки ударних гелікоптерів; ІІ - атака з участю ударних гелікоптерів.
Які були висновки симуляції? В першому варіанті десантно-штурмовий батальйон міг ефективно діяти тільки упродовж першої години атаки. До другої години він втрачав до 40% бойового потенціалу і з затягуванням бою потенціал неминуче і швико падав - майже до нуля після шести годин бою. Падіння ж бойового потенціалу противника становило лише 1/3 упродовж перших шести годин бою.
Втрати десантно-штурмового батальйону в першу годину бою оцінювались у 6% - і тільки такі втрати були прийнятними, бо дозволяли повністю відновити бойовий потенціал упродовж 24 годин. Найбільших втрат десантники зазнали б між другою і третьою годинами. Противник же упродовж перших двох годин втратив би тільки 10% потенціалу.
Критичною ставала третя година бою - якщо до того часу завдання не було виконане, ефективність десантно-штурмового батальйону різко знижувалась внаслідок втрат. Якщо не надійде підкріплення або ж підтримка з повітря - атака захлинеться, а батальйон буде знищений. Ось вам і математична модель того, що відбулось в Гостомелі 24 лютого.
Як же змінює ситуацію введення в бій ударних гелікоптерів? Розрахунок передбачав застосування дев'яти машин Мі-24Д. На цьому графікові ви бачите три лінії: синя - втрати десантно-штурмового батальйону; помаранчева - втрати противника за відсутності авіаційної підтримки атакуючих; зелена - втрати противника за наявності авіаційної підтримки атакуючих. Як бачимо, тільки за умови підтримки з боку ударних гелікоптерів десантно-штурмовий батальйон міг виконати завдання і не бути при цьому розгромленим.
Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9
Приватбанк: 4731 2196 4166 1818
Коментарі
Дописати коментар