Знай свого ворога: "Улан" і "Улан-2"
Наш противник вже неодноразово демонстрував здатність
адаптуватись до змін умов ведення бойових дій. Одна з вимог часу – наявність масових
і порівняно простих транспортних засобів переднього краю. Ну, власне, вже не
переднього краю, а кілл-зони завширшки десять і більше кілометрів. Потрібні маневренні,
швидкі і високопрохідні транспортери, здатні доставляти боєприпаси, воду,
продовольство і вивозити поранених. Проблема ця детальніше вже висвітлювалась,
і її неможливо повністю закрити за рахунок волонтерських поставок джипів і
різного роду саморобних баггі на базі «жигулів» чи «нив». На рубежі 2023-2024
рр. міннападу ри-фи закупило дві тисячі китайських мотовсюдиходів Aodes Desertcross 1000-3 –
цивільних машин, свого роду гібридів баггі і гольф-кара. Наступним кроком стала
спроба створити аналогічну машину на основі вузлів і агрегатів запорєбрікового
виробництва. Так з’явився мотовсюдихід «Улан», вперше продемонстрований на
шабаші «Армія-2024».
Машина побудована на вузлах «Ниви», включаючи передній і
задній мости, двигун і трансмісію. «Улан» комплектується чотирициліндровим
карбюраторним мотором ВАЗ-21214 робочим об’ємом 1,7 л і потужністю 85 к.с.
Двоциліндровий двигун «Дезерткросса» має значно менший робочий об’єм (1 л), але
порівняну потужність (87 к.с.). Перевага «нивівського» двигуна – більший крутний
момент: 129 Нм при 4000 об/хв порівняно зі 101 Нм при 5500 об/хв у «китайця».
Трансмісія – механічна п’ятиступінчаста, не така передова, як у «Дезерткросса»
(з варіатором).
Габарити «Улана» - 3755х1885х1776 мм. Кліренс – 180 мм, і
за цим показником він суттєво програє «Дезерткроссу» (310 мм). Машина може
розганятись до 85 км/год, а запас ходу по шосе становить 320 км. Споряджена
маса «Улана» - 620 кг, вантажопідйомність – 600 кг (удвічі більше, ніж у «китайця»).
«Улан» побудований за схемою пікапа, з однорядною кабіною
і вантажною платформою за нею. Додатково є багажник на капоті двигуна. Передбачена
можливість перевезення двох пораненених на ношах, однак для цього треба
зафіксувати задній борт у відкинутому положенні – інакше ноші не вміщаються по
довжині. Можливе і встановлення озброєння – двох 7,62-мм кулеметів «Пєчєнєг»
(саме в такій конфігурації «Улан» демонструвався на «Арміі-2024»). Конструктори
продумали і таку деталь, як виведення живлення для станції РЕБ.
На фронті «Улани» з’явились не пізніше серпня цього року.
Перші втрати таких мотовозів були зафіксовані 1 вересня, а станом на сьогодні в
базі орикс зафіксовано 13 знищених «Уланів». Особливо цікава серія фото від 16
вересня, яка показує розгромлену російську колону, а в ній – щонайменше шість знищених
«Уланів».
На початку жовтня на фронті з’явились мотовсюдиходи «Улан-2»,
концептуально аналогічні «Улану», але побудовані на шасі «Соболь» (у
повнопривідному виконанні). Деталей стосовно комплектації цих машин наразі не
публікувалось, але вже зафіксована втрата першого «Улана-2».
А назагал ситуація з «Уланом» виглядає достатньо цікавою.
Кілька років тому за порєбріком вже створили транспортний засіб подібного класу
– баггі «Сармат-2» з вантажопідйомністю 600 кг (стільки ж, як у «Улана»). Навіть
виготовили серійну партію. Але потім конструкція еволюціонувала у важчий
бронеавтомобіль «Сармат-3» (я про це розповідав з рік тому). І ось тепер –
знову винайдення ровера...
Оновлення від 03.11.2025
Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9
Приватбанк: 5168 7456 7352 6783
Коментарі
Дописати коментар