Війна очима наших ворогів: російський мобресурс

 

У реддіті натрапив на досить цікавий матеріал з-за порєбріка, який ілюструє ситуацію з одним з джерел їхнього мобресрусу. Автор його акцентує увагу на одному моменті: кількість в'язнів в немитій вперше впала нижче 300 тисяч осіб. Наведу цей матеріал в перекладі на людську мову:

"Ми проспали доволі важливий момент — не в сенсі «проґавили нюанс у новинному порядку денному», а в тому сенсі, що правоохоронна система в росії перестала існувати. Але вона не деградувала, не облінилася, не взяла черговий хабар, як це зазвичай буває, — її просто скасували через непотрібність.

Тепер, якщо людина скоює злочин, вона сідає в кабінет до слідчого, а потім їде звідти на фронт. Жодних судів, жодних строків. У нинішній Росії немає різниці — вкрав ти телефон чи вбив людину, фінал однаковий: контракт. Жива жертва напише заяву і створить проблеми, а мертва — ні. Нині, якщо ви стали свідком злочину, у вас небагато шансів залишитися живим.

І що найдивніше в усьому цьому — реакція людей, точніше, її відсутність. Мільйони абсолютно нормальних, хороших людей [залишаю твердження про наяність "мільйонів нормальних і хороших людей" за порєбріком на совісті автора] продовжують жити так, ніби нічого й не сталося. Можливо, хтось цього взагалі не помічає або не хоче помічати, а можливо, це тваринний страх визнати, що держави, якій ти довірив свою безпеку, більше немає. Що вас захищає не режим, а солдат ЗСУ під Бахмутом [а це дуже цікава теза: винищуючи російських злочинців на фронті, Сили оборони України виконують функцію правоохоронної системи в ри-фи].

І ми всі боялися «ліхіх дев’яностих», точніше, збірного образу хаосу, настільки, що не помітили, як крокнули в реальність латиноамериканських картелів. Тільки от у нас — без красивих серіалів про це. На очах формуються структури, які самі вирішують, кого стратити, а кого ні.

Але рано чи пізно пробудження у більшості настане — тільки не через емпатію і не через громадянську позицію, а через особисту зустріч із людиною, у якої замість судимості — державна нагорода, БЛЯТЬ!

І от тоді дійде.

Але поки що все добре. Ми поза політикою, стабільність збережена.

Що могло піти не так?"

Ось така точка зору.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783