Rampart - модульне рішення для моря і суходолу

 

Однією з провідних тенденцій розвитку засобів ППО є прагнення до максимальної гнучкості пускових установок, здатності запускати з них ракети не тільки різних типів, але й різного призначення. Типовий приклад – баштовий модуль RIwP, про якого я нещодавно згадував в контексті американської системи ППО M-SHORAD. Сьогодні ж – про інше рішення, французьку пускову установку Rampart, відому також як LMP (Lanceur Modulaire Polyvalent – «модульна багатоцільова пускова установка»).

 

Поштовхом до появи цієї зброї стала загроза з боку морських і повітряних дронів. Французький флот не тільки теоретично вивчав цю загрозу на досвіді застосування українських дронів проти ОЗУ «ЧФ», але й сам зіткнувся з нею – 8 листопада 2023 р. фрегат «Лангедок» змушений був відстрілюватись від хуситських БпЛА в Червоному морі. Тільки за період чергування у районі Баб-ель-Мандебської протоки фрегатів «Лангедок» та «Ельзас» вони розстріляли по дронах 22 ракети «Астер» вартістю 1,5 мільйонів євро за штуку. Потрібно було економіше рішення...

 

На виставці Euronaval 2024 концерн Naval Group представив макет своєї пускової установки LMP. Створюючи її конструктори спирались на два базових положення: гнучкість у боєприпасах і велика місткість, потрібна для відбиття масованих атак повітряних чи морських дронів. У підсумку вийшла конструкція масою близько 2,5 т (заряджена – десь на тонну більше), яка містить чотири модулі з боєприпасами. Модуль, своєю чергою, вміщає 22 ракети калібру 68 або 70 мм з напівактивною лазерною ГСН, або ж чотири більші керовані ракети. Таким чином, LMP у максимальному варіанті може вмістити аж 88 малогабаритних ракет або 16 більших. Зрозуміло, допускаються і змішані варіанти спорядження. Крім зброї класу hard kill, пускова установка може споряджатись і ракетами-постановниками хибних цілей. Все це забезпечує виняткову гнучкість застосування зброї.

 

LMP інтегрується в корабельну систему управління зброєю; крім того, розробники декларують наявність власних оглядово-прицільних засобів – на макеті помітно «кульку» оптелектронної системи.

 

Створюється LMP власним коштом Naval Group. Темп розробки відповідає мирному часу – перші стрільби з прототипу були проведені лише 30 січня 2026 р. Тоді відстрілялись 68-мм ракетами з лазерним наведенням. При цьому компонування модуля з такими ракетами на прототипі відрізняється від макетного: замість 22-х ракет у чотири ряди він містить лише 15 у трьох блоках.

 

Наразі не повідомлялось про практичні пуски ракет інших типів, хоча існують угоди про інтеграцію багатоцільових ракет Martlet, зенітних Mistral, протитанкових Akeron MP. На виставці Eurosatory 2026 у червні цього року повідомлялось про плани інтеграції зенітних ракет Halcon Skyknight (тієї самої еміратської фірми, яка випускає за південнокорейською ліцензією ракети LOGIR) і була підписана угода про інтеграцію польських ракет Piorun.

 

Як на мене, потенційно найцікавішою для нас опцією є продемонстрована на тій же виставці Eurosatory 2026 наземна (самохідна) пускова установка Rampart на тривісному автомобільному шасі Zetros 2648A. Могла б бути непогана дронобійка для відбиття масованих атак.

 

Перші морські випробування Rampart заплановані на жовтень цього року. Вони пройдуть на одному з десантних кораблів класу Mistral. У разі успіху фірма готова постачати серійні пускові установки з 2027 р. – наприклад, для експортних корветів Gowind та фрегатів FDI.

 

Ще одна похідна від LMP – легша одномодульна пускова установка, призначена для озброєння морських дронів. Планується її інтеграція з дроном Seaquest-S завдовжки близько 10 м.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783