"КушеткоБМД" - гібрид Р-149БМР і БМД-2

 


Дуже цікаве фото, точніше, кадр з відео, трансльованого FPV-дроном, виклали сьогодні в Телеграмі. Це російська конверсія командно-штабної машини Р-149БМР «Кушетка-Б», переробленої в бойови варіант шляхом встановлення башти від БМД-2. Я вже колись згадував українські конверсіїПРП-3 з баштами від БМД-2, а ось щось схоже в армії лаптєстану – бачу вперше.

 

Кілька слів про саму «Кушетку». Це командно-штабна машина оперативно-тактичної ланки, яка була створена в останні роки існування совдєпії. У варіанті Р-149БМР вона базується на універсальному шасі К1Ш1, яке використовує вузли БТР-80, але має модифікований корпус збільшеної висоти. Існують також варіанти «Кушетки-Б» на шасі стандартного БТР-80 (Р-149БМРА), МТ-ЛБу (Р-149БМРг), БТР-Д (Р-149БМРД).

 

Р-149БМР, залишена окупантами в Малій Рогані на Харківщині в березні 2022 р.

Що цікаво – до розпаду совдєпії БТР-149БМР випускались Запорізьким радіозаводом – туди прибували шасі К1Ш1, в які монтувалась «начинка». За деякими даними, в Запоріжжі встигли виготовити 25-30 таких машин. Пізніше за порєбріком теж налагодили виготовлення «Кушеток-Б». В базовому варіанті вони широко використовуються військами ри-фи. Практично з перших тижнів широкомасштабного вторгнення фіксуються випадки знищення або захоплення Р-149БМР нашими військами – в базі орікса значиться 86 таких машин (що характерно – аж 29 з них затрофеєно, в різній ступені збереженості). А от такий гібрид КШМ і БМД зустрічається вперше.


Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818

І в плані самореклами: вийшла моя монографія "Російсько-українська війна: бої за Харків і Харківщину (2022)". Бажаючі придбати - прошу звертатись сюди


Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Війна очима наших ворогів: революція на полі бою

Зображення
Баражувальні боєприпаси НХ-2 - німецька допомога для України   Далеко не найдурніший з запорєбрікових експертів Руслан Пухов опублікував досить цікаву статтю, присвячену кардинальним змінам у способі ведення бойових дій. Я ж переклав її на людську мову – зрозуміло, очистивши від ідеологічних штампів і евфемізмів на кшталт «спєциальнай ваєннай апєрациі».   Отже, на початку статті автор констатує, що успіхи російських окупаційних військ у 2024 році не призвели до зміни позиційного характеру бойових дій, що склався з кінця 2022 року. На думку Пухова, це виглядає досить закономірним і відображає сформовані тенденції ведення бойових дій на досить тривалу перспективу.   Поле бою стало «прозорим»   Пухов стверджує, що ця позиційність виникла не внаслідок недостатньої чисельності чи «щільності» військ сторін. Навпаки, висока розосередженість і низька щільність військ та бойових порядків стали наслідком різко зрослих можливостей розвідки, виявлення, цілевказання т...
Докладніше

Війна очима нашого ворога: роль легких гаубиць на полі бою

Зображення
  Сьогодні в рубриці «війна очима москалів» - аналіз досвіду застосування легкої причіпної артилерії, зроблений одним кадром, який у 2023 р. воював на посадах старшого офіцера і командира батареї Д-30 на північному фланзі Бахмутської агломерації.   Місцевість, на якій довелось діяти, москалик змальовує як «типову для українського ТВД»: міста і села, розбиті асфальтові і ґрунтові дороги між ними, вузькі лісосмуги, струмки і поля, грузькі упродовж більшої частини року. Далі йде послідовний аналіз плюсів і мінусів легких артсистем.   1. Мабуть найсильнішою стороною легких гаубиць є швидка реакція на рух противника. Без чергування біля гаубиці приведення її до бою триває одну хвилину. Слід, щоб особовий склад мав укриття неподалік позиції: підвали в міській забудові, надійні глибокі бліндажі в лісопосадці. З урахуванням того, що прицілювання може здійснюватись практично під час приведення зброї до бою, на практиці можна зробити постріл за 1:00 – 1:20 хв від команди «Д...
Докладніше

Ерзац-ЗСУ? Мабуть, ні...

Зображення
  Ось таке фото вже зо два дні кружляє мережею. Зроблене в тимчасово окупованому Севастополі. На ньому - стандартний КамАЗ з корабельною артустановкою АК-306. Чи це не нова імпровізація - засіб ППО для боротьби з українськими дронами і крилатими ракетами? Тим більше, що прецеденти переробки корабельних артустановок в сухопутні є - буквально учора я писав про шведського "Трідона" . Та не все так однозначно... Кілька слів про саму АК-306. Це полегшений варіант 30-мм шестистволки АК-630, оптимізований для встановлення на малих кораблях і катерах. Виробляється він з 1978 р., а офіційно був взятий на озброєння у 1980-му. Принципова відмінність від АК-630 - те, що блок стволів обертається зовнішнім електроприводом, а не газовим двигуном (за рахунок відводу частини порохових газів). Темп стрільби в АК-306 знижений з 5000 до 600-1000 постр./хв, що дозволило відмовитись від системи водяного охолодження ствола. В підсумку вийшла доволі компактна і легка (1100 кг) артустановка. Чого ми ...
Докладніше