РПК-16

 

РПК-16 на виставці "Армія-2016" - з довгим стволом, ПБС і барабанним магазином

Як я вже казав, про стрілецьку зброю писати не дуже люблю. Та сьогодні натрапив на згадку про справжній еталонний аналоховнєт, який заслуговує детальнішої розповіді. Це ручний кулемет РПК-16, розробка якого завершилась епічним пшиком.

 

В першій половині 2016-х років концерн «Калашніков» в рамках ДКР «Кіпчак» почав проєктування нового ручного кулемета, покликаного замінити РПК-74 на рівні відділень як у звичайних, лінійних частинах, так і в частинах спеціального призначення. Створювався новий кулемет ініціативно, коштом самого розробника, але, як заявлялось, у тісній співпраці з досвідченими юзерами з ве-де-ве і піцназу. Метою мала стати поява «русского Мінімі» - тобто, аналога відомого бельгійського ручного кулемета калібру 5,56х45 мм. Взагалі, коли створюються ручні кулемети під малогабаритний набій, застосовуються два підходи: або допрацьовується штурмовка гвинівка (довший і масивніший ствол, сошки тощо), або ж кулемет створюється «з нуля». Перевага першого підходу – уніфікація, другого – кращі «кулеметні» характеристики зброї (наприклад, можливість застосування стрічки, а не магазину, можливість швидкої зміни ствола). РПК-74 – це типовий приклад першого підходу. А ось «Мінімі» - це «чистий» кулемет, зі швидкозмінним стволом і можливістю застосування як коробчастих магазинів, так і стрічки. Лаптєногі конструктори застосували половинчасті рішення. Ствол у їхньому кулеметі змінний, але, як виявилось, не швидко; стрічка не може застосовуватись, як альтернативу запропонували барабанний магазин великої місткості.

 

РПК-16 має компонування, подібне до АК-12, але з поліпшеною ергономікою. Маса кулемета становить близько 4,5 кг. Також кулемет зберіг класичну газовідвідну конструкцію Калашникова з довгим ходом поршня, що забезпечує високу надійність. Маючи низький коефіцієнт віддачі, РПК-16 відзначається високою купчастістю стрільби та помітно перевершує за вогневою потужністю РПК-74. Його скорострільність становить до 700 пострілів за хвилину. Стрільба ведеться із закритого затвора одиночними пострілами або чергами.

Варіант з коротким стволом

 

Для РПК-16 передбачена можливість застосування стволів завдовжки 590 мм (для мотострілецьких підрозділів) або 415 мм (для ве-де-ве і піцназу). Загальна довжина становить, відповідно, 1106 і 900 мм. Приклад регульований чотирипозиційний, складаний, сошки знімаються.

 

Знімна кришка ствольної коробки має нову конструкцію. Ствольна коробка штампована зі сталевого листа завтовшки 1,5 мм, на відміну від автоматів 100-ї серії АК, у яких товщина становить 1 мм. Оскільки передній вкладиш ствольної коробки є масивнішим, ніж стандартний у АК, з боків над вікном для магазина виконані опуклі поздовжні ребра жорсткості. Прицільні пристрої механічні, але є планка Пікатінні, яка дозволяє монтувати оптичні приціли.

 

Кулемет використовує барабанні магазини на 95 набоїв, а також ріжкові – на 45 (від РПК-74) і стандартний автоматний на 30 набоїв. Та практика показала, що барабанний магазин є вкрай невдалим: співвідношення маси магазину до маси набоїв становить 1:1, а для ріжкових магазинів – 0,6:1.

 

РПК-16 вперше був продемонстрований на шабаші «Армія-2016». На початку 2018 р. було повідомлено про те, що партія цих кулеметів незабаром надійде для військових випробувань. Поставки цієї партії почались в лютому 2019-го, але до взяття на озброєння і масового виробництва справа не дійшла – вояки РПК-16 забракували. Попри це, одиничні екземпляри цього кулемета використовувались у війні проти України. У квітні минулого року було опубліковане інтерв’ю одного з юзерів РПК-16 (з якоїсь бригади піцназу гру):

 

«У якій комплектації вам надійшов кулемет?

Єдиний на бригаду РПК-16 надійшов у 2023 р. у заводській комплектації з двома стволами 590 і 415 мм, приладом малошумної стрільби (ПМС), сошкою, двома магазинами М125 місткістю 95 набоїв і шістьма магазинами 6Л23.01, сумкою для магазинів виробу 6П20 модернізованою (6Ш46М), комплектом приладдя, маслянкою та керівництвом з експлуатації.

Кому був призначений кулемет, як оформлений і як застосовувався?

Кулемет був закріплений за розвідником-стрільцем замість АК-12, при цьому РПК-16 застосовувався в ролі автомата у «снайперській четвірці». Прослужив у нас приблизно рік, витримав три відрядження в зону бойових дій з початку 2023 до весни 2024 р. Оскільки він був штатною зброєю, застосовувався і на бойових виходах, переважно зі стволом 415 мм і ПМС.

Загальні враження про кулемет?

Кулемет нам дістався у «незадовільному» стані. Обидва магазини М125 виявилися бракованими, від початку спричиняли затримки типу «неподача набою», «пропуск подачі набою», «утискання набою». Під час спроб стрільби в одному з магазинів одразу тріснула перегородка всередині, у підсумку обидва М125 були списані, і кулемет надалі ніс службу з магазинами 6Л23.01.

Що ще могли б додати про кулемет?

Сошка робоча, навіть можна сказати зручна. Штатними механічними прицільними пристроями не користувалися — кулемет одразу застосовувався з оптичним прицілом «Нарукавник-4».

Інші військові, які бачили незвичний кулемет ще й у комплекті з ПМС і ЛЦВ «Аспід», не залишалися байдужими — підходили, розпитували.

Як у цьому випадку застосовувався ЛЦВ? Чому «Аспід»?

Штатний 1К241 також видається в бригаді, але там обмежений функціонал, недостатній для нас — відсутність ІЧ-освітлювача є головним мінусом. Тому ЛЦВ придбавали самостійно для використання вночі під час вогневих контактів на близькій дистанції, коли ІЧ-освітлювач часто застосовувався, зокрема й для «засвітки» ПНБ противника. Також ЛЦВ використовувався для цілевказання іншим бійцям із прицілами типу 1ПН93 для ведення вогню вночі по дронах типу «Баба-яга».

Що можете сказати про концепцію змінних стволів і різницю їх використання?

Дуже не сподобалася процедура заміни стволів та її реалізація. Стволи змінювали в пункті тимчасової дислокації. На бойові завдання брали ствол 415 мм після того, як на стволі 590 мм при сумарному настрілі близько 1500 пострілів деформувався полум’ягасник — погнуло один із його пелюстків, що унеможливило використання ПМС на ньому; до того ж сам кулемет є мобільнішим у такій конфігурації.

Ефективність кулемета, особливо зі стволом 590 мм, добра. Однак оскільки переважно кулемет застосовувався зі стволом 415 мм і магазинами 6Л23.01, фактичних переваг за ефективністю порівняно з автоматами АК-12 не було. На стволі 415 мм підсумковий настріл за рік склав понад 3000 пострілів без нарікань.

Чи траплялося вам порушення роботи кулемета при безперервній стрільбі — «самозаймання набою в патроннику»?

Ні, не траплялося.

Думка про штатний ПМС?

ПМС виконаний більш ніж гідно, його застосування не викликає неприємних відчуттів на кшталт «гази в обличчя», ефективно гасить спалах, у тому числі першого пострілу. При використанні зі стволом 590 мм працює ще ефективніше. Якщо порівнювати з наявним ДТКП «Гексагон», то ПМС загалом працював значно краще.

Як оцінювався та використовувався досвід застосування кулемета?

Єдині, хто просив усно й письмово викласти досвід використання, були представники концерну «Калашніков». На рівні підрозділу, бригади, Управління бойової підготовки жодних заходів з узагальнення досвіду, написання рекламацій тощо не проводилося».

 

Як бачимо, перша спроба створити «русскій Мінімі» провалилась з тріском. Другою стало створення кулемета РПЛ-20 – але це вже зовсім інший виріб.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783