"Хоста"

 

Початок січня 2024 р. - а "червонокнижні" вимираючі "Хости" все ще трапляються нашим мисливцям. Це лише третя підтверджена втрата САУ цього типу - причому перші дві були втрачені агресором ще в березні-квітні 2022-го. Цю ж знищили скидом з дрону "Баба Яга" в районі Авдіївки в листопаді або на початку грудня 2023-го. І антидронова сітка не допомогла. Враховуючи, що 2С34 вважається далекою від досконалості, повторна поява цих САУ на фронті підтверджує тезу про вичерпання за порєбріком запасів більш досконалого озброєння і бронетехніки (про що ми вже говорили на прикладі "Вєни", БМД-3 чи БТР-90). Нижче - оригінальний текст про "Хосту", опублікований ще 15 березня 2022 р.

З таким темпом «затрофеювання» скрєпного «аналоховнєтського» озброєння я ледь встигаю писати про нього. Ось і буквально вчора наші воїни розжились черговим «унікальним, нє імєющім аналогов» екземплярчиком – самохідною артилерійською установкою 2С34 «Хоста». Цей зразок відносно новий – випуск «Хости» почався у 2008 р. Однак після виготовлення півсотні САУ виробництво припинили. Чому? Зараз розберемось.

Отже, що ж таке 2С34? Зовні її легко сплутати зі старим добрим продуктом Харківського тракторного заводу – ні-ні, не Т-150, а САУ 2С1 «Гвоздика». «Хоста» «успадкувала» від харківської самохідки корпус, але отримала нове озброєння. Замість 122-мм гаубиці на ній встановлена 120-мм нарізна гаубиця-міномет (дальша еволюція артсистеми, встановленій на десантній САУ 2С9 «Нона»). Як зрозуміло з назви, вона може стріляти як звичайними снарядами (на відстань до 13 км – до речі, на 2 км менше, ніж «Гвоздика»), так і мінометними мінами (на відстань 7,5 км).

На відміну від «Гвоздики», «Хоста» призначалась не для полкової ланки, а для батальйонної – такими САУ збирались замінити 120-мм міномети. Але... «шо-то пошло нє так». На випробуваннях виявилось, що «Хоста» дуже нестійка під час стрільби. Внаслідок цього практична швидкострільність її не перевищувала 2-3 постріли на хвилину (для звичайного 120-мм міномета цей показник сягає 12 пострілів на хвилину). Теоретично компенсувати зниження швидкострільності можна було б, підвищивши точність стрільби. Для цього слід було встановити на «Хосту» сучасну комп’ютеризовану систему управління вогнем. Її випробували на дослідному екземплярі САУ 2С34М, але, як і будь-який зроблений м-скалями пристрій, складніший за рубанок, система виявилась непрацездатною. Серійні 2С34 обладнувались прицілами часів «вєлікай атєчєствєннай вайни». Словом все йшло за перевіреним десятиліттями рецептом: величезні кошти, вбехані в розробку «аналоховнєта», тривала боротьба з недоліками конструкції (від появи прототипу «Хости» до випуску перших серійних екземплярів минуло п’ять років), а на виході – пшик... Замість масової серії обмежились лише півсотнею екземплярів – військові воліли залишитись зі старими 120-мм мінометами.

Виготовленої партії 2С34 вистачило для укомплектування батарей в мотострілецьких батальйонах двох окремих мотострілецьких бригад – 21-ї в Тоцькому (Оренбурзька обл.) і 20-ї у Волгограді. На базі останньої у 2021 р. розгорнули 21-шу мотострілецьку дивізію – ймовірно, саме якась з її батальйонних тактичних груп і «подарувала» свою «Хосту» українцям.

Оновлення від 19.05.2024

Учора з'явились фото чергової знищеної "Хости". Це щонайменше четверта зафіксована втрата САУ цього типу - з півсотні виготовлених екземплярів.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818