АТС-59Г з 2М-3М


 Бояра творить дива. Цього разу козломорді мастєровиє спробували перевершити самих себе. Раніше вони вже намагались "осухопутнити" корабельну 25-мм спарку 2М-3М, всиндючивши її на мотолигу. Зараз же для своїх цікавих дослідів вони обрали теж тягач. але інший - АТС-59Г.

Створений цей тягач був у 1969 р., але основою послужив АТС-59, на десять років старший. Машина з літерою "Г" від попередника відрізняється тільки безкапотною кабіною, решта лишилась практично без змін - включно з 300-сильним дизелем, похідним від харківського В-2 (пам'ятаєте, той, що стояв на Т-34?).  Серійно випускався тягач в Польщі - Курганський завод, де створили цю машину, перейшов на виробництво БМП-1.

Неброньована і не надто швидка (45 км/год по шосе) машина використовувалась для буксирування причіпної артилерії - наприклад, 130-мм гармат М-46. Але вже у 1980-х роках АТС-59Г вважався морально застарілим. 1998 р. його офіційно зняли з озброєння армії шишкостану. І ось лаптєногі витягли на світ Божий техніку, списану чверть століття тому... Сенс у цьому заході був би, якби АТС-59Г використовували за призначенням - як артилерійські чи, скажімо евакуаційні тягачі. А в такому варіанті... цікаво, якою вони бачать тактику застосування таких "самохідок"?

Оновлення від 12.06.2024

Позавчорашнє фото спаленого АТС-59Г поблизу Старомайорського (Донецька обл.). На цей раз козломорді більш раціонально підійшли до застосування антикварної техніки. Вони не стали монтувати на ній якісь гармати, натомість встановили блок від мінного загороджувача УМЗ. Блок містить 30 касет, кожна з яких може мати одну протитранспортну міну ПТМ-3 або чотири протипіхотні ПОМ-2, або вісім ПОМ-1, або ж 72 ПФМ-1. В принципі, цілком працездатне рішення. Однак в базовому варіанті УМЗ на засі ЗіЛ-131В містить аж шість блоків. А тут - лише один (ймовірно, знятий з пошкодженого УМЗ). Тож продуктивність такого загороджувача надто високою не назвеш.


Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

 

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Війна очима наших ворогів: революція на полі бою

Зображення
Баражувальні боєприпаси НХ-2 - німецька допомога для України   Далеко не найдурніший з запорєбрікових експертів Руслан Пухов опублікував досить цікаву статтю, присвячену кардинальним змінам у способі ведення бойових дій. Я ж переклав її на людську мову – зрозуміло, очистивши від ідеологічних штампів і евфемізмів на кшталт «спєциальнай ваєннай апєрациі».   Отже, на початку статті автор констатує, що успіхи російських окупаційних військ у 2024 році не призвели до зміни позиційного характеру бойових дій, що склався з кінця 2022 року. На думку Пухова, це виглядає досить закономірним і відображає сформовані тенденції ведення бойових дій на досить тривалу перспективу.   Поле бою стало «прозорим»   Пухов стверджує, що ця позиційність виникла не внаслідок недостатньої чисельності чи «щільності» військ сторін. Навпаки, висока розосередженість і низька щільність військ та бойових порядків стали наслідком різко зрослих можливостей розвідки, виявлення, цілевказання т...
Докладніше

Наш арсенал: ЗСУ-23-4 "Шилка"

Зображення
"Шилка" 36-ї ОБрМП веде вогонь по наземній цілі. Початок квітня 2023 р. Зенітна самохідна установка ЗСУ-23-4, більш відома як «Шилка», без сумніву, належить до «культових» зразків радянського озброєння часів холодної війни. Як засіб протиповітряної оборони полкового рівня, «Шилка» набула значного поширення не лише в совєцькій армії, але й серед союзників по Варшавському договору та в багатьох інших країнах. Хоча виробництво ЗСУ-23-4 припинили понад 40 років тому — у 1982 році — вони й досі залишаються в експлуатації. Ці комплекси також беруть участь у нинішній російсько-українській війні. На момент початку виробництва у 1964 році ЗСУ-23-4 була найефективнішим у світі самохідним зенітним артилерійським комплексом. Завдяки поєднанню чотирьох автоматичних гармат калібру 23 мм із радарною системою управління вогнем, «Шилка» могла боротися з головною повітряною загрозою того часу — реактивними мисливцями-бомбардувальниками. Гусеничне шасі та бронювання дозволяли їй діяти в бойо...
Докладніше

Війна очима наших ворогів: українські діпстрайки і протидія ним

Зображення
Надибав досить цікавий текст запорєбрікового аналітика, присвячений проблемі українських діпстрайків та протидії ним. Текст приблизно річної давності, але, НМСД, актуальності не втратив. Тому я переклав його людською мовою. «Наростаючі як якісно, так і кількісно українські удари по території РФ стали своєрідною однією з ключових подій, що характеризують воєнну кампанію 2024 року. Передумови для подібних дій були помітні давно — автор цих рядків у приватних бесідах із колегами неодноразово (ще з 2022 року) наголошував на тому, що Збройні сили України ведуть регулярне тестування можливостей і недоліків російської системи протиповітряної оборони на західному кордоні (для чого, зокрема, активно застосовувалися застарілі безпілотники КБ Туполєва, що дісталися Києву у спадок від СРСР), однак загалом цим інцидентам надавали характер прикрих випадковостей — атаки були поодинокими, не завдавали значної шкоди й не розглядалися як передумови до чогось більшого. Нині очевидно, що українські ві...
Докладніше