WZ-506 - БМД по-пекінськи

 

БМД ZBD-03 з парашутними системами

Про китайський клон БМП-1 я нещодвно розповідав. Сьогодні ж – про машину, яка хоч і не є точною копією БМД, та все ж створювалась під її відчутним впливом.

 

Військово-політичне керівництво Китайської Народної Республіки формувало свої повітряно-десантні війська, значною мірою орієнтуючись на досвід СРСР. Як відомо, радянські ПДВ завдяки прийняттю на озброєння бойових машин десанту вже у 1970-х роках перетворилися на легкі механізовані з’єднання. А от їхнім китайським колегам довелося чекати до початку XXI століття, коли, нарешті, на озброєння надійшла БМД ZDB-03.

Упродовж кількох десятиліть китайські повітряно-десантні війська залишалися, по суті, легкою піхотою
 

Перші повітряно-десантні частини з’явилися у складі Народно-визвольної армії Китаю ще 1950 року, коли на базі 89-ї піхотної дивізії сформували 1-шу повітряно-десантну бригаду (з 1957 року — дивізію). У 1961 році відбулося значне розширення цього роду військ — 15-й армійський корпус було реорганізовано у повітряно-десантний. Цікаво, що при цьому корпус передали зі складу сухопутних військ до складу ВПС. Таке підпорядкування зберігається й досі. Протягом тривалого часу 15-й повітряно-десантний корпус складався з трьох дивізій: 43-ї (з’єднання спеціального призначення), 44-ї (навчальної) та 45-ї (повітряно-десантної). У квітні 2017 року його було реорганізовано, позбавлено номера і він став просто Повітряно-десантним корпусом ВПС НВАК. Усі дивізії розформували, а на їхній основі створили бригади: шість (за іншими даними — чотири) повітряно-десантних, одну спеціального призначення та одну забезпечення і підтримки.

 

Довгий шлях

 

Упродовж кількох десятиліть китайські повітряно-десантні війська залишалися, по суті, легкою піхотою з дуже обмеженим вогневим потенціалом і незначною маневреністю на землі. Основних причин цьому було дві: відсутність технологій, необхідних для створення легкої авіадесантованої бронетехніки, та слабкість військово-транспортної авіації (як кількісна, так і якісна). Отримати зразки для копіювання, скажімо, танка Т-72, БМП-1 чи РСЗВ «Град» було назагал неважко. Ця техніка у 1970–1980-х роках експлуатувалася в багатьох країнах, а правлячі кола деяких із них були зовсім не проти поділитися з китайськими товаришами. А от бойові машини десанту були ексклюзивом і за межі СРСР практично не постачалися…

 

Перша спроба забезпечити китайських десантників бронетехнікою була здійснена ще в другій половині 1970-х років. Її результатом став винищувач танків WZ-141 — машина, головне озброєння якої (безвідкатні гармати) вже морально застаріло. У підсумку все обмежилося парою дослідних зразків. Детальніше про цей дівайс я планую розповісти в в одній з наступних публікацій.

 

Новий імпульс роботи над бронетехнікою для десанту в Китаї отримали в 1990-х роках, коли відкрився доступ до інформації про російську військову техніку. Новим джерелом натхнення для китайських конструкторів стали бойові машини десанту БМД-2 і БМД-3. Активізації інтересу до десантованої бронетехніки також сприяло придбання для ВПС НВАК перших партій військово-транспортних літаків Іл-76, які за своїми можливостями значно перевершували нечисленні Y-8 — китайські копії Ан-12.

 

Розробка

 

Як і у багатьох інших випадках, коли йдеться про китайську військову техніку, ми часто змушені користуватися неточними й приблизними даними — адже інформація з відкритих джерел здебільшого обмежується фотографіями та рекламними буклетами. Точна хронологія створення китайської бойової машини десанту невідома. Офіційне позначення ZBD-03 натякає, що БМД була прийнята на озброєння у 2003 році. Однак у НВАК такі позначення часто присвоюються «авансом», а фактичне надходження того чи іншого зразка техніки до військ відбувається лише через кілька років. У системі індексів «WZ» машина позначалася WZ-506. Нарешті, трапляється ще одне позначення — ZLC-2000. На думку західних експертів, воно стосується ранніх серій БМД.




 

Вивчивши конструкцію радянськихбойових машин десанту, китайські фахівці не могли не звернути увагу на далеку від оптимальної компоновку, що ускладнювала висаджування десантників. Тому вони одразу відмовилися від кормового розташування моторно-трансмісійного відсіку на користь більш традиційного переднього. Це дозволило змістити десантний відсік у корму і зробити в задні стінці нормальні двері. Компоновка ZBD-03 стала традиційною для західних бойових машин піхоти. Попереду праворуч розташоване моторно-трансмісійне відділення, ліворуч — відділення управління з робочим місцем механіка-водія, за ними — бойове відділення з баштою, а далі в корму — десантне відділення. Екіпаж машини складається з трьох осіб, десант — із чотирьох.

 

Конструкція

 

Корпус ZBD-03 — зварний. На відміну від радянських БМД, він виконаний не з алюмінію, а зі сталі. З урахуванням цього, а також більших порівняно з БМД-2 розмірів при рівній (або навіть дещо меншій) масі, захищеність ZBD-03 важко назвати задовільною. За опублікованими даними, у лобовій проекції броня китайської БМД захищає від 12,7-мм куль стандарту НАТО, а в бічній — від 7,62-мм (з якої дистанції — невідомо).


ZBD-03 суттєво більша від БМД-2. Фото з навчань "Десантний взвод", серпень 2018 р.
 

Силова установка — шестициліндровий V-подібний двигун рідинного охолодження потужністю 210 к. с. Ходова частина по одному борту складається з п’яти двоскатних опорних катків, трьох підтримуючих роликів, ведучого колеса переднього розташування і направляючого — заднього. Як і на радянських БМД, застосовано гідропневматичну підвіску, яка забезпечує зміну кліренсу. Так само, як і радянські БМД, їхній китайський аналог є плаваючим. Однак рух на воді забезпечується не водометами, а за рахунок перемотування гусениць.




 

ZBD-03 обладнана одномісною баштою, зміщеною праворуч від подовжньої осі машини. Ліворуч й трохи попереду від башти, у корпусі, знаходиться робоче місце командира. Він має у своєму розпорядженні ширококутний перископ, що обертається разом із кришкою люка, проте це ситуацію не змінює: огляд праворуч-назад йому перекриває башта. У бортах БМД є п’ять стрілецьких амбразур і прицільних перископів: три з лівого борту (у тому числі для командира) і дві — з правого. Ще одна амбразура влаштована в кормовій стінці. У даху десантного відсіку розташовані два прямокутні люки, а в кормовій стінці — одностулкові двері.




 

На БМД використано башту GCTWM, прототип якої випробовувався на другому дослідному зразку WZ-141. Попри на тісноту й досить примітивне оглядово-прицільне обладнання, башта виявилася вдалою й знайшла застосування на цілому ряді зразків китайської бронетехніки. У ній встановлено малокаліберну автоматичну гармату. У давніших публікаціях зазначалося, що це — клон американського «Bushmaster» калібру 25–30 мм. Однак сучасні осінтери дійшли згоди, що на БМД встановлена 30-мм гармата, яка є похідною від радянської 2А72, причому зі вкороченим стволом. Система боєпостачання — двобічна, боєкомплект становить 350 снарядів (125 бронебійних і 225 осколкових). З гарматою спарений 7,62-мм кулемет, а в задній частині башти є направляюча для ПТКР HJ-73. Боєкомплект становить три ракети. По боках башти встановлено два триствольні димові гранатомети.




 

Літак Іл-76МД (так само, як і новий китайський військово-транспортний літак Y-20) здатний десантувати три ZBD-03. Десантування здійснюється за допомогою парашутної системи K/STW-17 із гальмівною системою порохового типу.

 

Модифікації


Командирський варіант ZBD-03
 

На базі ZBD-03 створено кілька спеціальних модифікацій. Одна з них — командирська машина, зовні майже ідентична лінійній БМД, але відрізняється більшою кількістю антен засобів зв’язку: лінійна БМД має одну штирьову антену на лівій задній частині корпусу, а командирська — три (ліворуч і праворуч в задній частині й праворуч — у передній). Також існує самохідний ПТРК з ракетами HJ-8.


БРЕМ (транспортна машина?) на базі ZBD-03

 

Ще одним варіантом є броньована ремонтно-евакуаційна машина. Її передня частина нагадує російський бронетранспортер БТР-МДМ «Ракушка», а в задній розташована вантажна платформа та розкладний гідравлічний підйомний кран. Наявність платформи й крана дозволяє припустити, що призначення машини — не стільки евакуація ушкоджених БМД, скільки збір вантажів, скинутих у зоні десантування.


Прототип "китайської Нони"


 

У 2018 році була продемонстрована самохідна артилерійська установка, озброєна 120-мм гармато-мінометом — таким самим, як на САУ 2С9 «Нона». Раніше китайці монтували такі артсистеми на різних колісних носіях та на гусеничній БМП ZBD-04A. Десантний варіант відрізняється спрощеною баштою з обмеженими кутами повороту (стрільба при куті горизонтального наведення, близькому до 90° від подовжньої осі САУ, неможлива через сильне розгойдування машини).

 

На базі ZBD-03 пропонується два експортні варіанти — VN10 і VN5. Перший із них є, по суті, стандартною БМД з мінімальними змінами. А ось другий, який з’явився в експортних каталогах у 2014 році, — це вже легка БМП, позбавлена можливості десантування з парашутами. Вона приблизно на дві тонни важча за базову машину, краще броньована, має можливість навішування додаткової броні. 30-мм гармата замінена іншою — того самого калібру, але з довшим стволом. Конструкція підвіски спрощена (виключено можливість зміни кліренсу). Відомостей про замовлення на VN10 і VN5 поки не надходило. А в 2021 році на полігоні був помічений удосконалений варіант ZBD-03 з більш розвиненим оглядово-прицільним обладнанням.


Модернізований (вгорі) і базовий (внизу) варіанти ZBD-03


 

Кількість випущених ZBD-03 невідома. У західних публікаціях зустрічаються цифри 50–100 одиниць, але, імовірно, вони вищі й становлять кілька сотень одиниць. БМД цього типу активно беруть участь у заходах бойової підготовки Повітряно-десантного корпусу ВПС НВАК. Однак вже незабаром їх, ймовірно, замінять більш важкі машини, краще захищені та озброєні. Можливо, що це будуть російські БМД-4М, про плани закупівлі яких КНР нещодавно повідомлялось.





 

Бойова маса, т

8,2

Екіпаж+десант, чол.

3+4

Озброєння (боєкомплект)

30-мм гармата (350 снарядів), 7,62-мм кулемет, ПУ ПТКР HJ-73В (3 ПТКР)

Розміри, мм:

довжина

висота

ширина

6000

2350

2100

Потужність двигуна, к.с.

210

Максимальна швидкість на шосе (на воді), км/год

65 (6)

Запас ходу, км

500

 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783 



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Війна очима наших ворогів: революція на полі бою

Війна очима нашого ворога: роль легких гаубиць на полі бою

РС-26 "Рубєж"