Творчість народних мас: Panhard M3 + БМП-1 - 2А28

 


Сьогодні до вашої уваги - ще один продукт творчості народних мас Північної Африки, цього разу алжирських. Це бронетранспортер Panhard M3 французького виробництва, допрацьований в арсеналі ERMA (Établissement de Réalisation et de Maintenance de l'Armement) в Бені Меред.

Panhard M3 - доволі розповсюджений свого часу в Африці і на Близькому Сході виріб, експортний БТР родом з 1968 року. Легка (трохи більше шести тонн) 12-місна машина з карбюраторним двигуном потужністю 90 к.с. Виготовили близько 1200 таких бронетранспортерів, з них 55 придбав Алжир для своєї Республіканської гвардії. Алжирські машини були останніми серійними БТР цього типу, їхні поставки завершились у 1985 р.

На фото, зробленому 5 травня 2018 р., - передача модернізованих Panhard M3. Модернізація доволі специфічна: на бронетранспортер встановили башту від БМП-1, але в останній штатну 73-мм гармату 2А28 замінили на 14,5-мм кулемет КПВТ. Про інші деталі модернізації нічого не відомо, але логічною вигладала б заміна старого карбюраторного двигуна дизельним. На фото потрапили шість бронетранспортерів, але скільки усього модернізували - невідомо.

Нагадаю, що одна з алжирських модернізацій бронетехніки - БМПТ-62 - вже фігурувала у моєму блозі.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Війна очима наших ворогів: революція на полі бою

Зображення
Баражувальні боєприпаси НХ-2 - німецька допомога для України   Далеко не найдурніший з запорєбрікових експертів Руслан Пухов опублікував досить цікаву статтю, присвячену кардинальним змінам у способі ведення бойових дій. Я ж переклав її на людську мову – зрозуміло, очистивши від ідеологічних штампів і евфемізмів на кшталт «спєциальнай ваєннай апєрациі».   Отже, на початку статті автор констатує, що успіхи російських окупаційних військ у 2024 році не призвели до зміни позиційного характеру бойових дій, що склався з кінця 2022 року. На думку Пухова, це виглядає досить закономірним і відображає сформовані тенденції ведення бойових дій на досить тривалу перспективу.   Поле бою стало «прозорим»   Пухов стверджує, що ця позиційність виникла не внаслідок недостатньої чисельності чи «щільності» військ сторін. Навпаки, висока розосередженість і низька щільність військ та бойових порядків стали наслідком різко зрослих можливостей розвідки, виявлення, цілевказання т...
Докладніше

Війна очима нашого ворога: роль легких гаубиць на полі бою

Зображення
  Сьогодні в рубриці «війна очима москалів» - аналіз досвіду застосування легкої причіпної артилерії, зроблений одним кадром, який у 2023 р. воював на посадах старшого офіцера і командира батареї Д-30 на північному фланзі Бахмутської агломерації.   Місцевість, на якій довелось діяти, москалик змальовує як «типову для українського ТВД»: міста і села, розбиті асфальтові і ґрунтові дороги між ними, вузькі лісосмуги, струмки і поля, грузькі упродовж більшої частини року. Далі йде послідовний аналіз плюсів і мінусів легких артсистем.   1. Мабуть найсильнішою стороною легких гаубиць є швидка реакція на рух противника. Без чергування біля гаубиці приведення її до бою триває одну хвилину. Слід, щоб особовий склад мав укриття неподалік позиції: підвали в міській забудові, надійні глибокі бліндажі в лісопосадці. З урахуванням того, що прицілювання може здійснюватись практично під час приведення зброї до бою, на практиці можна зробити постріл за 1:00 – 1:20 хв від команди «Д...
Докладніше

Наш арсенал: ЗСУ-23-4 "Шилка"

Зображення
"Шилка" 36-ї ОБрМП веде вогонь по наземній цілі. Початок квітня 2023 р. Зенітна самохідна установка ЗСУ-23-4, більш відома як «Шилка», без сумніву, належить до «культових» зразків радянського озброєння часів холодної війни. Як засіб протиповітряної оборони полкового рівня, «Шилка» набула значного поширення не лише в совєцькій армії, але й серед союзників по Варшавському договору та в багатьох інших країнах. Хоча виробництво ЗСУ-23-4 припинили понад 40 років тому — у 1982 році — вони й досі залишаються в експлуатації. Ці комплекси також беруть участь у нинішній російсько-українській війні. На момент початку виробництва у 1964 році ЗСУ-23-4 була найефективнішим у світі самохідним зенітним артилерійським комплексом. Завдяки поєднанню чотирьох автоматичних гармат калібру 23 мм із радарною системою управління вогнем, «Шилка» могла боротися з головною повітряною загрозою того часу — реактивними мисливцями-бомбардувальниками. Гусеничне шасі та бронювання дозволяли їй діяти в бойо...
Докладніше