Кораблі холодної війни: японські мисливці на підводні човни

 

"Мідзуторі"

Кілька тижнів тому опублікував статтю про розвитокяпонських повоєнних ескортних дестроєрів. Читачі наче сприйняли схвально, тож вирішив продовжити. Думав піти вгору по рангу – до дестроєрів, та все ж вирішив для початку розібратись з нижчим типом – корветами, чи, радше, мисливцями на підводні човни. Їх було лише два десятки.

 

Концептуально перші японські повоєнні мисливці на ПЧ відповідали рівню Другої світової війни. За габаритами і озброєнням вони нагадували американські 173-футові кораблі класу РС461, однак конструкція корпусу базувалась (з певними змінами) на японських мисливцях типу 4 родом ще з другої половини 1930-х. Будівництво цих кораблів в другій половині 1950-х пояснювали тим, що поширення технологічних нововведень в підводному флоті ще не набуло масового характеру. В строю лишається чимало субмарин часів Другої світової, тож завдання боротьби з ними у гаванях, протоках та прибережних водах цілком має вистачити кораблів, чиє протичовнове озброєння відповідало б рівню тієї війни.

 

У бюджеті на 1954 р. заклали кошти на будівництво одразу восьми мисливців на ПЧ, причому у трьох варіантах: з високошвидкісними дизелями (чотири), середньошвидкісними (три) і комбінованою силовою установкою CODAG (дизелі і газова турбіна – один корабель). Перші сім кораблів були класифіковані як «мисливці на підводні човни типу A , практичні човни класу 20 вузлів», а газотурбінний – як «мисливець на підводні човни типу B, швидкісний випробувальний човен класу 26 вузлів».

 "Ліно"

Перші чотири кораблі (РС301 – РС304) відомі як клас «Карі», наступні три (РС305 – РС307) – як клас «Камоме», а газотурбінний РС308 отримав назву «Хаябуса». Корпуси кораблів були сталевими, надбудови виготовили з алюмінієвих сплавів.

"Цубаме"

 

Озброєння і радіоелектронне обладнання усіх восьми кораблів було абсолютно однаковим: 40-мм спарка «бофорсів» Mk 1, 24-зарядний реактивний бомбомет Mk 10 Hedgehog, а також два бомбоскидачі «тип 54» (на шість бомб кожен) і два бомбомети «тип 55» для звичайних глибинних бомб. Боєкомплект протичовнових засобів становив 96 бомб для «Хеджехога» (чотири залпи) і 36 звичайних глибинних бомб. Кожен корабель ніс радар AN/SPS-5B і підкильний сонар AN/SQS-11A.

 

Мисливці класу «Карі» мали водотоннажність 340 т, довжину 56 м і ширину 6,5 м, «Камоме» – відповідно, 360 т, 54 м і 6,6 м. Обидва класи мали двовальну силову установку – два дизелі потужністю по 1000 к.с., але різних типів: на «Карі» – Kawasaki MAN V8V22/3, а на «Камоме» – Mitsui B & W 635VBU-4. Як видно з позначення, дизелі були японського виробництва, але за європейськими ліцнзіями – відповідно, німецькою і данською.

 

«Хаябуса» суттєво відрізнявся: він мав довший (58 м) і ширший (7,8 м) корпус з яскраво вираженими «вилицями». Водотоннажність становила 420 т. Силова установка – тривальна. Вона складалась з двох дизелів Mitsui B & W 1222VBU-34V потужністю по 2000 к.с. і газової турбіни MUK501 потужністю 5000 к.с., розробленої Інститутом технічних досліджень і розробок Агентства оборони Японії і виготовленої верф’ю Mitsubishi Shipbuilding Nagasaki Shipyard. За роботи усіх трьох двигунів «Хаябуса» міг розігнатись до 26 вузлів, тільки на дизелях – до 20-ти. Максимальна швидкість «дизельних» мисливців становила 20 вузлів.

 

Усі вісім кораблів передали флоту в першій половині 1957 р. Чотири кораблі класу «Карі» утворили 1-й дивізіон мисливців на ПЧ у складі військово-морського району Сасебо. В грудні 1960 р. дивізіон передали до ВМР Йокосука (мапу з межами військово-морських районів можете подивитись у статті про ескортні дестроєри).

 

Три кораблі класу «Камоме» і одинака «Хаябуса» звели у 2-й дивізіон у складі ВМР Куре (в березні 1960 р. дивізіон передали у ВМР Омінато).

"Хаябуса"

 

Усі дизельні мисливці перших серій відслужили належні двадцять років, і у 1977 р. були списані. А от доля «Хаябуси» виявилась іншою. Газову турбіну на ньому встановили тільки 1962 р. Корабель став першим у японському флоті, обладнаним таким двигуном, і його експлуатація супроводжувалась постійними поломками. Зрештою, коли у 1970 р. вийшла з ладу лінія валу газової турбіни, її вирішили не ремонтувати, і решту кар’єри корабель ходив під дизелями. У 1977 р. його не списали, а перекласифікували у «спеціальний службовий човен» (простіше кажучи, яхту). 20 квітня 1978 р. «Хаябусу» знову ввели в експлуатацію після переобладнання. З корабля демонтували все озброєння, натомість подовжили надбудову (де обладнали вітальню і їдальню), а також променадну палубу. Тепер «Хаябуса» міг прийняти 15 гостей на офіційну вечерю або до 100 – на фуршет на променадній палубі. У новій якості «Хаябуса» прослужив до 1987 р.

"Хаябуса" після переобладання в яхту

 

З огляду на не надто вдалий досвід з газовою турбіною, японський флот у наступній партії мисливців на ПЧ замовив винятково дизельні кораблі. Дванадцять кораблів належали до двох класів: «Умітака» (чотири, РС309, 310, 317 і 318) та «Мідзуторі» (вісім, РС311-316, 319 і 320). Різнились вони між собою типом двигунів: Mitsui B & W 635VBU-45 (по 2000 к.с.) – на «Умітака» і Kawasaki MAN V8V22/30 (по 1900 к.с.) – на «Мідзуторі». Швидкість лишалась на рівні перших мисливців – 20 вуз. Порівняно з кораблями першої партії, нові були дещо більшими: 60,5 м завдовжки, 7,1 м завширшки. Ці параметри були однакові для обох класів, а ось водотоннажність різнилась навіть в межах одного класу: ці кораблі будувались упродовж 1959-1966 рр., і за цей час в констркцію вносились деякі зміни. Отже, для РС309 і РС310 повна водотоннажність становила 500 т, для РС317 і РС318 – 520 т; РС311-315 – 480 т, РС316 – 485 т, РС319 і РС320 – 490 т. Збільшення розмірів дозволило поліпшити умови для екіпажу, чисельність якого зросла порівняно з кораблями першої партії з 70 до 80 осіб. Частину приміщень обладнали кондиціонерами.

"Умітака"

 

Кораблі обох класів отримали японські РЛС OPS-16, однак гідроакустичне обладнання лишалось таким само, як і на попередніх мисливцях – підкильний сонар AN/SQS-11A. Система управління артилерійським вогнем Mk 63 включала радар, змонтований безпосередньо на артустановці (не усі кораблі його отримали). Крім того, кораблі отримали станції радіотехнічної розвідки OLR-4B (на перших двох кораблях класу «Умітака») або NOLR-1 (на всіх інших).

"Вакатака"

 

Артилерійське озброєння змін не зазнало: одна 40-мм спарена артустановка Mk 1. Натомість протичовнове удосконалили, увівши до його складу торпеди. Перші два кораблі класу «Умітака» (РС309, 310) і п’ять «Мідзуторі» (РС311-315) отримали по два 483-мм однотрубних торпедних апарати Mk 2, решту – по два 324-мм тритрубних «тип 68» (перші кораблі у японському флоті, які отримали таке озброєння). Решту протичовнового озброєння було однаковим для всіх кораблів: 24-зарядний реактивний бомбомет Mk 10 Hedgehog і бомбоскидач «тип 54» (на шість бомб).

 

Введення в стрій дванадцяти кораблів класів «Умітака» і «Мідзуторі» дозволило сформувати 3-й, 4-й і 5-й дивізіони мисливців на ПЧ. Тепер кожен військово-морський район мав у своєму підпорядкуванні чотирикорабельний дивізіон мисливців за ПЧ. Відстежувати переміщення кораблів між дивізіонами мені ліньки. З бойового складу їх вивели упродовж 1980-1987 рр., перекласифікувавши у допоміжні судна ASU і в такій якості експлуатували ще кілька років. Виняток становив «Хійодорі» – останній корабель класу «Мідзуторі». Його переобладнали у яхту (для заміни «Хаябуси») і в такій ролі корабель прослужив до 1999 р.

 

Тип мисливців на підводні човни у повоєнній Японії виявився тільки тимчасовим рішенням. Масове будівництво ескортних дестроєрів призвело до швидкого витіснення цього типу кораблів.

 

Номер	Назва	Клас	Закладений	Спущений	Вступив	Верф	Дата переклас. у ДС	Номер ДС	Викл
PC301	Карі	Карі	18.01.56	26.09.56	08.02.57	Фудзінагата, Осака	-	-	15.03.77
PC302	Кідзі	Карі	14.12.57	11.09.56	29.01.57	Арсенал Майдзуру	-	-	15.03.77
PC303	Ліно	Карі	18.01.56	17.11.56	11.03.57	Фудзінагата, Осака	-	-	15.03.77
PC304	Така	Карі	14.12.57	12.11.56	20.03.57	Арсенал Майдзуру	-	-	15.03.77
PC305	Камоме	Камоме	27.01.56	03.09.56	14.01.57	Урага Док Ко., Урага	-	-	01.12.77
PC306	Цубаме	Камоме	15.03.56	10.10.56	31.01.57	Арсенал Куре	-	-	14.05.77
PC307	Місаго	Камоме	27.01.56	01.11.56	11.02.57	Урага Док Ко., Урага	-	-	01.12.77
PC308	Хаябуса	Хаябуса	23.05.1956	20.11.56	10.06.57	Міцубісі, Нагасакі	01.10.77	ASY91	28.02.87
PC309	Умітака	Умітака	13.05.59	20.07.59	30.11.59	Кавасакі, Кобе	17.03.80	ASU86	10.03.84
PC310	Оотака	Умітака	18.03.59	03.09.59	14.01.60	Арсенал Куре	27.03.81	ASU88	05.03.85
PC311	Мідзуторі	Мідзуторі				Кавасакі, Кобе		ASU89
PC312	Ямадорі	Мідзуторі				Фудзінагата, Осака		ASU90
PC313	Оторі	Мідзуторі				Арсенал Куре		ASU61
PC314	Касасагі	Мідзуторі				Фудзінагата, Осака		ASU87
PC315	Хацукарі	Мідзуторі				Сасебо Шипбілдінг		ASU62
PC316	Умідорі	Мідзуторі				Сасебо Хеві Індастріз		ASU63
PC317	Вакатака	Умітака	05.03.62	13.11.62	30.03.63	Арсенал Куре	27.03.85	ASU64	17.03.88
PC318	Куматака	Умітака	20.03.63	20.10.63	25.03.64	Фудзінагата, Осака	27.03.85	ASU65	27.03.89
PC319	Сіраторі	Мідзуторі				Сасебо Хеві Індастріз		ASU66
PC320	Хійодорі	Мідзуторі				Сасебо Хеві Індастріз		ASY92

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783