Кораблі холодної війни: японські мисливці на підводні човни
Кілька тижнів тому опублікував статтю про розвитокяпонських повоєнних ескортних дестроєрів. Читачі наче сприйняли схвально, тож
вирішив продовжити. Думав піти вгору по рангу – до дестроєрів, та все ж вирішив
для початку розібратись з нижчим типом – корветами, чи, радше, мисливцями на
підводні човни. Їх було лише два десятки.
Концептуально перші японські повоєнні мисливці на ПЧ
відповідали рівню Другої світової війни. За габаритами і озброєнням вони
нагадували американські 173-футові кораблі класу РС461, однак конструкція
корпусу базувалась (з певними змінами) на японських мисливцях типу 4 родом ще з
другої половини 1930-х. Будівництво цих кораблів в другій половині 1950-х
пояснювали тим, що поширення технологічних нововведень в підводному флоті ще не
набуло масового характеру. В строю лишається чимало субмарин часів Другої
світової, тож завдання боротьби з ними у гаванях, протоках та прибережних водах
цілком має вистачити кораблів, чиє протичовнове озброєння відповідало б рівню
тієї війни.
У бюджеті на 1954 р. заклали кошти на будівництво одразу
восьми мисливців на ПЧ, причому у трьох варіантах: з високошвидкісними дизелями
(чотири), середньошвидкісними (три) і комбінованою силовою установкою CODAG (дизелі і газова турбіна – один корабель). Перші сім кораблів були класифіковані як «мисливці на підводні човни типу A , практичні човни класу 20
вузлів», а газотурбінний – як «мисливець на підводні човни типу B, швидкісний випробувальний човен класу 26 вузлів».
Перші чотири кораблі
(РС301 – РС304) відомі як клас «Карі», наступні три (РС305 – РС307) – як клас
«Камоме», а газотурбінний РС308 отримав назву «Хаябуса». Корпуси кораблів були
сталевими, надбудови виготовили з алюмінієвих сплавів.
Озброєння і
радіоелектронне обладнання усіх восьми кораблів було абсолютно однаковим: 40-мм
спарка «бофорсів» Mk 1, 24-зарядний реактивний бомбомет Mk 10 Hedgehog, а також два
бомбоскидачі «тип 54» (на шість бомб кожен) і два бомбомети «тип 55» для
звичайних глибинних бомб. Боєкомплект протичовнових засобів становив 96 бомб
для «Хеджехога» (чотири залпи) і 36 звичайних глибинних бомб. Кожен корабель
ніс радар AN/SPS-5B і підкильний сонар AN/SQS-11A.
Мисливці класу «Карі» мали водотоннажність 340 т, довжину
56 м і ширину 6,5 м, «Камоме» – відповідно, 360 т, 54 м і 6,6 м. Обидва класи
мали двовальну силову установку – два дизелі потужністю по 1000 к.с., але
різних типів: на «Карі» – Kawasaki MAN V8V22/3, а на «Камоме» – Mitsui B & W 635VBU-4. Як видно з позначення, дизелі були японського виробництва, але за
європейськими ліцнзіями – відповідно, німецькою і данською.
«Хаябуса» суттєво відрізнявся: він мав довший (58 м) і
ширший (7,8 м) корпус з яскраво вираженими «вилицями». Водотоннажність
становила 420 т. Силова установка – тривальна. Вона складалась з двох дизелів Mitsui B & W 1222VBU-34V потужністю по 2000 к.с. і газової турбіни MUK501 потужністю 5000 к.с., розробленої Інститутом технічних досліджень і
розробок Агентства оборони Японії і виготовленої верф’ю Mitsubishi Shipbuilding Nagasaki Shipyard. За роботи усіх трьох двигунів «Хаябуса» міг розігнатись до 26 вузлів,
тільки на дизелях – до 20-ти. Максимальна швидкість «дизельних» мисливців
становила 20 вузлів.
Усі вісім кораблів передали флоту в першій половині 1957
р. Чотири кораблі класу «Карі» утворили 1-й дивізіон мисливців на ПЧ у складі
військово-морського району Сасебо. В грудні 1960 р. дивізіон передали до ВМР
Йокосука (мапу з межами військово-морських районів можете подивитись у статті
про ескортні дестроєри).
Три кораблі класу «Камоме» і одинака «Хаябуса» звели у
2-й дивізіон у складі ВМР Куре (в березні 1960 р. дивізіон передали у ВМР
Омінато).
Усі дизельні мисливці перших серій відслужили належні
двадцять років, і у 1977 р. були списані. А от доля «Хаябуси» виявилась іншою.
Газову турбіну на ньому встановили тільки 1962 р. Корабель став першим у
японському флоті, обладнаним таким двигуном, і його експлуатація
супроводжувалась постійними поломками. Зрештою, коли у 1970 р. вийшла з ладу
лінія валу газової турбіни, її вирішили не ремонтувати, і решту кар’єри
корабель ходив під дизелями. У 1977 р. його не списали, а перекласифікували у
«спеціальний службовий човен» (простіше кажучи, яхту). 20 квітня 1978 р.
«Хаябусу» знову ввели в експлуатацію після переобладнання. З корабля
демонтували все озброєння, натомість подовжили надбудову (де обладнали вітальню
і їдальню), а також променадну палубу. Тепер «Хаябуса» міг прийняти 15 гостей
на офіційну вечерю або до 100 – на фуршет на променадній палубі. У новій якості
«Хаябуса» прослужив до 1987 р.
З огляду на не надто вдалий досвід з газовою турбіною,
японський флот у наступній партії мисливців на ПЧ замовив винятково дизельні
кораблі. Дванадцять кораблів належали до двох класів: «Умітака» (чотири, РС309,
310, 317 і 318) та «Мідзуторі» (вісім, РС311-316, 319 і 320). Різнились вони
між собою типом двигунів: Mitsui B & W 635VBU-45 (по 2000 к.с.) – на «Умітака» і Kawasaki MAN V8V22/30 (по 1900 к.с.) – на «Мідзуторі». Швидкість лишалась на рівні перших
мисливців – 20 вуз. Порівняно з кораблями першої партії, нові були дещо більшими:
60,5 м завдовжки, 7,1 м завширшки. Ці параметри були однакові для обох класів,
а ось водотоннажність різнилась навіть в межах одного класу: ці кораблі
будувались упродовж 1959-1966 рр., і за цей час в констркцію вносились деякі
зміни. Отже, для РС309 і РС310 повна водотоннажність становила 500 т, для РС317
і РС318 – 520 т; РС311-315 – 480 т, РС316 – 485 т, РС319 і РС320 – 490 т.
Збільшення розмірів дозволило поліпшити умови для екіпажу, чисельність якого
зросла порівняно з кораблями першої партії з 70 до 80 осіб. Частину приміщень
обладнали кондиціонерами.
Кораблі обох класів отримали японські РЛС OPS-16, однак гідроакустичне обладнання лишалось таким само, як і на
попередніх мисливцях – підкильний сонар AN/SQS-11A. Система управління артилерійським вогнем Mk 63 включала радар, змонтований безпосередньо на
артустановці (не усі кораблі його отримали). Крім того, кораблі отримали станції
радіотехнічної розвідки OLR-4B (на перших двох кораблях класу «Умітака») або NOLR-1 (на всіх інших).
Артилерійське озброєння змін не зазнало: одна 40-мм
спарена артустановка Mk 1. Натомість протичовнове удосконалили, увівши до його складу торпеди.
Перші два кораблі класу «Умітака» (РС309, 310) і п’ять «Мідзуторі» (РС311-315)
отримали по два 483-мм однотрубних торпедних апарати Mk 2, решту – по два 324-мм тритрубних «тип 68» (перші кораблі у японському
флоті, які отримали таке озброєння). Решту протичовнового озброєння було
однаковим для всіх кораблів: 24-зарядний реактивний бомбомет Mk 10 Hedgehog і бомбоскидач
«тип 54» (на шість бомб).
Введення в стрій дванадцяти кораблів класів «Умітака» і
«Мідзуторі» дозволило сформувати 3-й, 4-й і 5-й дивізіони мисливців на ПЧ.
Тепер кожен військово-морський район мав у своєму підпорядкуванні
чотирикорабельний дивізіон мисливців за ПЧ. Відстежувати переміщення кораблів
між дивізіонами мені ліньки. З бойового складу їх вивели упродовж 1980-1987
рр., перекласифікувавши у допоміжні судна ASU і в такій якості експлуатували ще кілька років. Виняток становив
«Хійодорі» – останній корабель класу «Мідзуторі». Його переобладнали у яхту
(для заміни «Хаябуси») і в такій ролі корабель прослужив до 1999 р.
Тип мисливців на підводні човни у повоєнній Японії
виявився тільки тимчасовим рішенням. Масове будівництво ескортних дестроєрів
призвело до швидкого витіснення цього типу кораблів.
|
Номер |
Назва |
Клас |
Закладений |
Спущений |
Вступив |
Верф |
Дата переклас. у
ДС |
Номер ДС |
Викл |
|
PC301 |
Карі |
Карі |
18.01.56 |
26.09.56 |
08.02.57 |
Фудзінагата, Осака |
- |
- |
15.03.77 |
|
PC302 |
Кідзі |
Карі |
14.12.57 |
11.09.56 |
29.01.57 |
Арсенал Майдзуру |
- |
- |
15.03.77 |
|
PC303 |
Ліно |
Карі |
18.01.56 |
17.11.56 |
11.03.57 |
Фудзінагата, Осака |
- |
- |
15.03.77 |
|
PC304 |
Така |
Карі |
14.12.57 |
12.11.56 |
20.03.57 |
Арсенал Майдзуру |
- |
- |
15.03.77 |
|
PC305 |
Камоме |
Камоме |
27.01.56 |
03.09.56 |
14.01.57 |
Урага Док Ко., Урага |
- |
- |
01.12.77 |
|
PC306 |
Цубаме |
Камоме |
15.03.56 |
10.10.56 |
31.01.57 |
Арсенал Куре |
- |
- |
14.05.77 |
|
PC307 |
Місаго |
Камоме |
27.01.56 |
01.11.56 |
11.02.57 |
Урага Док Ко., Урага |
- |
- |
01.12.77 |
|
PC308 |
Хаябуса |
Хаябуса |
23.05.1956 |
20.11.56 |
10.06.57 |
Міцубісі, Нагасакі |
01.10.77 |
ASY91 |
28.02.87 |
|
PC309 |
Умітака |
Умітака |
13.05.59 |
20.07.59 |
30.11.59 |
Кавасакі, Кобе |
17.03.80 |
ASU86 |
10.03.84 |
|
PC310 |
Оотака |
Умітака |
18.03.59 |
03.09.59 |
14.01.60 |
Арсенал Куре |
27.03.81 |
ASU88 |
05.03.85 |
|
PC311 |
Мідзуторі |
Мідзуторі |
|
|
|
Кавасакі, Кобе |
|
ASU89 |
|
|
PC312 |
Ямадорі |
Мідзуторі |
|
|
|
Фудзінагата, Осака |
|
ASU90 |
|
|
PC313 |
Оторі |
Мідзуторі |
|
|
|
Арсенал Куре |
|
ASU61 |
|
|
PC314 |
Касасагі |
Мідзуторі |
|
|
|
Фудзінагата, Осака |
|
ASU87 |
|
|
PC315 |
Хацукарі |
Мідзуторі |
|
|
|
Сасебо Шипбілдінг |
|
ASU62 |
|
|
PC316 |
Умідорі |
Мідзуторі |
|
|
|
Сасебо Хеві Індастріз |
|
ASU63 |
|
|
PC317 |
Вакатака |
Умітака |
05.03.62 |
13.11.62 |
30.03.63 |
Арсенал Куре |
27.03.85 |
ASU64 |
17.03.88 |
|
PC318 |
Куматака |
Умітака |
20.03.63 |
20.10.63 |
25.03.64 |
Фудзінагата, Осака |
27.03.85 |
ASU65 |
27.03.89 |
|
PC319 |
Сіраторі |
Мідзуторі |
|
|
|
Сасебо Хеві Індастріз |
|
ASU66 |
|
|
PC320 |
Хійодорі |
Мідзуторі |
|
|
|
Сасебо Хеві Індастріз |
|
ASY92 |
|
Приватбанк: 5168 7456 7352 6783








Коментарі
Дописати коментар