"Ступінєц"

"Ступінєц" перед спуском на воду

 

У ніч проти 25 липня дрони СБУ уразили низку цілей в Каспійському морі, серед яких – ракетний катер проєкту 12418. Отже, що ж це за посудина, яка належить до останніх представників родини «Молній» (або ж за НАТОвською класифікацією – «Тарантулів»)?

 

Про історію базового проєкту 1241 я вже розповідав з нагоди знищення в Чорному морі ракетного катера «Івановєц». Проєкт 12418 – це експортний варіант, на якому ракети «Терміт» (Р-21/22) замінені на 3М24Е «Уран-Е» з дальністю пуску до 130 км і активною радіолокаційною ГСН. Завдяки цьому боєкомплект збільшився учетверо – з чотирьох ракет до шістнадцяти (чотири чотиризарядні пускові установки, встановлені попарно уздовж бортів). Склад артилерійського озброєння лишився попереднім – одна 76-мм артустановка АК-176 і дві 30-мм шестистволки АК-630. Частково модернізували радіоелектронне обладнання. Газотурбінна силова установка лишилась попередньою. Ці нововведення призвели до зростання водотоннажності з 455 до 550 т (зустрічаються й інші дані – 510 т, а для туркменських катерів – навіть 560 т). Максимальна швидкість становить 38-39 вузлів.

K91 Pralaya

 

Першим замовником катерів проєкту 12418 стала Індія. Вона вже мала досвід будівництва за ліцензією шести «стандартних» катерів проєкту 1241РЕ. У 1997 р. індуси придбали ліцензію на чотири катери проєкту 12418, але реально упродовж 1998-2002 рр. побудували тільки два – K91 Pralaya i K92 Prabal. Індійські катери відрізняються артустановкою OTO Melara Super Rapid та власними системами управління вогнем і радіотехнічної розвідки.

В’єтнамські катери проєкту 12418

 

У березні 2004 р. вісім катерів замовив В’єтнам. Перші два у 2005-2007 рр. побудувала корабельня «Вимпєл» в Рибінську, а ще шість виготовили за ліцензією в Хошиміні. Будівництво останніх почалось у 2010 р., а у склад ВМС вони увійшли упродовж 2014-2017 рр. Нереалізованою лишилась опція на ще чотири катери. В’єтнамські екземпляри мають російське обладнання і озброєння, а ліцензійні катери різняться удосконаленою силовою установкою.

 

У 2008 р. два катери замовив Туркменістан. Їх побудували у 2009-2011 рр. на Срєднє-Нєвскому заводі в санкт-лєнінбурзі. За озброєнням і обладнанням катери Edermen (121) i Gayratly (124) відповідають в’єтнамським катерам.

Р-32 тягнуть на буксирі через Босфор у Єгипет

 

Іншою лінією модернізації експортних «Молній» став проєкт 12421, який мав отримати основне озброєння з чотирьох важких надзвукових ПКР 3М80Е «Москіт-Е» (експортний варіант ракет, якими озброювались совєтські катери проєкту 12411). Корабельні «Вимпєл» замовили три такі катери з заводськими номерами 1300, 1301 і 1302. Для кого вони призначались – незрозуміло, можливо, для Індії. Та за кордон катери так і не потрапили. Перший з них був закладений 1994 р., спущений на воду 1999-го і у травні 2000-го введений до складу москальського ВМФ як Р-32. Упродовж наступних півтора десятка років катер бовтався по базах на Чорному морі, Каспії та Балтиці, аж поки у 2015 р. не був подарований Єгипту як бонус за великі контракти на авіатехніку й засоби ППО. У нових господарів його назвали «Ахмед Фадель».

 

Інші два катери проєкту 12421 тихенько собі іржавіли на стапелях у Рибінську – аж поки у квітні 2016 р. їх не вирішили добудувати для вмф ри-фи за модифікованим проєктом 12418. При цьому офційним призначенням катерів мало стати забезпечення бойової підготовки – запуски ракет-мішеней РМ-24, створених на базі ПКР 3М24.

"Ступінєц" в процесі добудови

 

Передбачалось, що перший катер увійде в склад ОЗУ «ЧФ» вже в листопаді 2018 р., другий же за рік поповнить склад Каспійської флотилії. Однак будівництво затягнулось через необхідність суттєвих змін в проєкті. Річ у тім, що ракетні катери родини 1241 обладнувались газовими тубінами українського виробництва. В ри-фи аналогічні не випускаються, тож довелось переробити проєкт під дизелі, а виробник двигунів потрібної потужності - завод "Звєзда" - систематично зриває терміни постачання. Катер отримав два монструозних 112-циліндрових двигуни М-521 потужністю по 8600 к.с. (аналогічних за будовою дизелям М-507, якими обладнуються «Каракурти»). Це призвело до падіння швидкості на 10 вузлів – до 29 вуз. Дальність плавання трохи зросла – з 2400 миль 12-вузловим ходом до 2900 миль 14-вузловим. Внаслідок внесених змін водотоннажність зросла до 580 т.

 

Склад озброєння теж змінився. Катер отримав дві чотиризарядні пускові установки для ПКР 3М24У «Уран-У» з дальністю пуску до 260 км. Встановлені вони не вздовж бортів, а за носовою надбудовою, впоперек корабля – як це практикується на ракетних катерах (і більших кораблях) західних флотів. Застосовані артустановки зі «стелсоподібними» баштами – АК-176МА і дві АК-630М. Нововведенням порівняно з попередніми катерами стали дві оптоелектронні головки УВ-450 системи управління вогнем СП-520М, а також три навігаційні радари замість одного. Однак на катері відсутня (тимчасово?) антена трикоординатної РЛС «Позітів-Е/МЕ-1» (яка є на в’єтнамських і туркменських катерах).

 

Перший з катерів (заводський номер 1301) спустили на воду лише 29 липня 2024 р. (через 32 роки після початку будівництва!) у присутності одного з найближчих соратників путіна – нікалая патрушева. Катер спочатку призначався для ОЗУ «ЧФ», та зі зрозумілих причин москалі не наважились скерувати його на Чорне море, а відправили на Каспій, де у 2025 р. ввели в склад Каспійської флотилії. Він успадкував назву «Ступінєц» від катера проєкту 1241.1, списаного у 2023 р. Другий катер – «Стрєлок» – спустили на воду 15 серпня 2025 р. і планували ввести у стрій (ймовірно, Каспійської флотилії) у грудні того ж року. Однак підтвердження цьому мені не траплялось.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783