Чорноморські бандити: фрегати проєкту 11356Р
Давно збирався про це написати, все відкладав. Та бачу, що час настав. Сьогодні – про найпотужніші (після потоплення крейсера «маССква») кораблі ОЗУ «чф», фрегати проєкту 11356Р. Історія появи цих кораблів дуже характерна для запорєбрікового флоту першої чверті ХХІ століття. У 1990-х роках, попри складну економічну ситуацію, москалики намагались надувати щоки, проєктуючи нє імєющіє аналогов перспективні кораблі. Та після фіаско цих проєктів доводилось вдаватись до реалістичніших рішень, адаптуючи під потреби ваєнна-марского флоту експортні проєкти. Типовий приклад – доля дизель-електричних субмарин проєкту 677, про який я вже розповідав. Хоч цей проєкт жевріє й досі, масовою субмариною для кацапського флоту став проєкт 636.3 – похідний від експортного 636-го, який, своєю чергою, розвинувся з проєкту 877 (родом ще з 1970-х).
З океанськими сторожовиками (які в цивілізованому світі
називають фрегатами) ситуація була не кращою. Аналоховнєнтний «Новік» (проєкт
12441) взагалі недобудували. Перспективний проєкт 22350, зрештою, довели до
серійного виробництва. Але на момент вступу в стрій перших кораблів він
розглядався вже як заміна дестроєрів проєктів 956 і 1155 (перші на московщині
значаться есмінцями, другі – великими протичовновими кораблями). А ось заміни масовим
сторожовикам проєкту 1135 не було. Корвети проєкту 20380 все ж були замалими.
Тому лаптєногі звернулись до експортного проєкту 11356.
В середині 1990-х років ВМС Індії знадобився «перехідний»
фрегат, який міг би перекрити проміжок між виведенням з бойового складу
фрегатів класу «Ліндер» і вступом у стрій нових кораблів проєкту 17 – власної розробки
і виготовлення (три такі кораблі флот отримав у 2010-2012 рр.). У 1997 р. з
рашкою була укладена угода вартістю мільярд доларів, яка передбачала будівництво
трьох кораблів проєкту 11356.
Як зрозуміло з номеру, проєкт розвинувся з 1135-го,
точніше, з 11351 – того ж, за яким побудували «Гетьмана Сагайдачного».
Відповідно до індійських вимог, корабель трансформували у багатоцільовий
фрегат. Він отримав восьмизарядну установку вертикального пуску УКСК під ракети
родини «Клаб» (експортний варіант «Калібрів»). ППО забезпечував ЗРК «Штиль-1» –
морський відповідник «Бука». Корабель має однозарядну пускову установку з
підпалубним магазином на 24 ракети – це половина засобів ППО дестроєра пр. 956.
Артилерійське озброєння – 100-мм артустановка АК-190Е. ППО в ближній зоні
забезпечують два ракетно-артилерійські комплекси «Каштан» (експортний варіант «Кортика»)
– 15-тонні монстри, кожен з яких має дві 30-мм шестистволки і вісім ЗКР від «Тунгуски».
Протичовнове озброєння – два двотрубних 533-мм торпедних апарати і 12-ствольний
реактивний бомбомет РБУ-6000. Є й ангар для гелікоптера (в індійському флоті
використовуються Ка-28 і Ка-31).
Радари на кораблях проєкту 11356 – російські, а ось ГАС –
індійська. Силова установка ж – українська, виробництва миколаївського
підприємства «Зоря-Машпроєкт». Вона складається з двовального газотурбінного агрегату
М7Н.1Е, який містить дві маршові турбіни ДС-71 (9850 к.с.) і дві турбіни
повного ходу ДТ-59 (22185 к.с.). Силова установка побудована за схемою COGAG (Combined Gas And Gas), яка передбачає спільну роботу на повному ходу турбін повного ходу і
маршових. Це дозволяє розігнати корабель тоннажем 4035 т і довжиною 124,8 м до
32 вуз. Дальність плавання 14-вуздовим ходом сягає 4850 миль.
Три кораблі, замовлені Індією, були закладені на Балтійському
заводі в санкт-лєнінбурзі у 1999-2000 рр. і передані замовнику у 2003-2004 рр.
Вони отримали назви на літеру «Т», які означають різні види зброї: «Тальвар» (F40) – «Меч», «Трішул» (F43) – «Тризуб» і «Табар»
(F44) – ну, це легко, «Топір».
У 2006 р. Індія замовила другу трійку кораблів, яку
збудував завод «Янтарь» у тимчасово окупованому Кьонігсберзі. Фрегати «Тег» (F45) – «Шабля», «Таркаш» (F50) – «Колчан» і «Тріканд»
(F51) – «Стріла» (але не проста, а чарівна – з трьома наконечниками) увійшли
у стрій у 2011-2012 рр. На цих кораблях відмовились від громіздких «Каштанів»,
встановивши пару старих перевірених артустановок АК-630. Головне ж – замість пускової
установки для «Клабів» встановили восьмизарядну УВП для індійських (розроблені
спільно з рашкою) надзвукових ракет «Брахмос».
Кораблі проєкту 11356 вийшли досить вдалими і
збалансованими. Тож не дивно, що москалі звернули на них увагу, коли шукали
спосіб швидко посилити ОЗУ «чф». У 2010 р. було ухвалене рішення про
будівництво на «Янтарі» шести таких кораблів за модифікованим проєктом 11356Р.
При цьому все бортове обладнання стало російським. Замість однозарядної
ПУ «Штиль-1» встановили два 12-зарядних модулі вертикального пуску під такі ж
ракети. Інше озброєння – восьмизарядна УВП для «Калібрів», 100-мм артустановка
А-190, два АК-630. Протичовнове озброєння відповідає індійському варіанту.
Гелікоптер – штатний для запорєбрікового флоту Ка-27. Силова установка – така ж,
як на кораблях для Індії, тобто, українська.
Усі шість кораблів були закладені упродовж 2010-2013 рр.:
«Адмірал Григорович» - у 2010-му, «Адмірал Ессен» - у 2011-му, «Адмірал Макаров»
- у 2012-му, а «Адмірал Бутаков», «Адмірал Істомін» і «Адмірал Корнілов» - у
2013-му. Перший з них увійшов у стрій 11 березня 2016 р., і у тому ж році взяв
участь в інтервенції у Сирії. 7 червня 2016 р. склад ОЗУ «чф» поповнив «Адмірал
Ессен», а 27 грудня 2017-го – «Адмірал Макаров». А ось з другою трійкою виникли
проблеми: українське ембарго, запроваджене після російської анексії Криму, не
дозволило отримати газові турбіни. Імпортозамістити їх кацапи теж не змогли.
Назустріч пішла Індія, яка погодилась викупити два з трьох фрегатів (і
побудувати ще два за ліцензією). Газові турбіни були продані Індії, на рубежі
2020-2021 рр. доставлені в Кьонігсберг, і там змонтовані на «Адміралі Бутакову»
і «Адміралі Істоміну» («Адмірал Корнілов» продовжує іржавіти, і шанси на його
добудову марні).
«Адмірал Бутаков», тепер вже як «Тушіл» (F70) – «Щит» - увійшов до складу ВМС Індії у грудні 2024 р., а «Адмірал
Істомін» як «Тамал» (F71) – «Меч» - у липні 2025-го. В
Індії будуються «Тріпут» і «Тавасая», які мають увійти в стрій, відповідно, у
жовтні 2026 р. і у 2027 р. Ці дві пари складають третю і четверту серії
кораблів класу «Тальвар». Озброєння їхнє відповідає проєкту 11356Р (за винятком
УВП для «Брахмосів»). Кораблі обох серій отримали індійську ГАС, а четвертої –
ще й нову індійську систему РЕБ.
Але повернімося до москальських кораблів. У складі ваєнна-марского
флоту вони класифікуються не як сторожові кораблі, а як фрегати. Організаційно
вони входять до 30-ї дивізії надводних кораблів ОЗУ «чф». На момент початку
широкомасштабного вторгнення військ рф в Україну «Адмірал Григорович»
знаходився в Середземному морі і в Чорне вже не потрапив – Туреччина закрила
протоки для кораблів воюючих сторін. Формально лишаючись у складі чф, «Адмірал
Григорович» базується на Балтиці, здійснюючи час від часу вилазки до Атлантики
для супроводу підсанкційних суден. 16 червня 2026 р. в протоці Ла-Манш він
відкрив вогонь у бік цивільної яхти під британським прапором, як «небезпечно
наблизилась до корабля». На жаль, цей акт морського розбою жодних наслідків для
москалів не мав.
Два інші фрегати брали активну участь у агресії проти
України. «Адмірал Ессен» 24 лютого 2022 р. був посланий нахуй захисниками
Зміїного. Неодноразово повідомлялось про ушкодження фрегата – у тому числі й
ракетою «Нептун». Останній факт знайшов несподіване підтвердження – 22 січня
2026 р. москальський військовий суд визнав Андрія Шубіна (у 2022 р. – командира
української 406-ї артилерійської бригади) винним у ракетному обстрілі «Ессена»
2 квітня 2022 р., внаслідок чого була поранена одна особа. Однак вивести з ладу
його не вдавалось. «Адмірал Макаров» після потоплення 14 квітня 2022 р. крейсера
«маССква» став флагманським кораблем ОЗУ «чф». Це, до речі, дуже показово –
вперше, мабуть, з часів розгрому в Кримській війні, чф не має у своєму складі
жодного крейсера.
Обидва фрегати брали участь в обстрілах «Калібрами»
українських міст. Хмари над «Ессеном» і «Макаровим» почали згущуватись у 2026
р., коли українські морські й повітряні безпілотники надійно закрили рештки ОЗУ
«чф» у Новоросійську. 2 березня внаслідок ударів БпЛА був пошкоджений «Ессен».
Здохло три його моряки, ще 16 отримали поранення, пошкоджена частина радарів та
іншого обладнання. 6 квітня був пошкоджений «Макаров». А 12 серпня внаслідок
масованої ракетно-дронової атаки на Новоросійськ обидва кораблі знову отримали
пошкодження. На фрегаті «Адмірал
Макаров» зафіксовано влучання в районі вертикальної пускової установки
комплексу «Калібр», а також руйнування в зоні кормової надбудови з
радіолокаційними комплексами. «Адмірал Ессен» теж отримав пошкодження в районі
пускової установки УКСК. Сподіваюсь, що невдовзі ці кораблі будуть добиті.
Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9
Приватбанк:





На кораблях проекту 1135, 11351, 11356 не ДВА газотурбінних агрегата М7 (чи модифікацій), а ОДИН агрегат у складі 4-х турбін, 4-х редукторів і однієї межредукторної перекидки для маршевих машин.
ВідповістиВидалитиДякую, пофіксив
ВидалитиАгрегати типу М7 і М9 (та їх модифікації) самого початку створювалися як двовальні, а не як агрегати правого чи лівого бортів. По роздільній схемі (ПБ або ЛБ) працюють агрегати М3 (пр.61) , М5 ( пр.1134Б), М25 (пр.1164).
ВідповістиВидалити