Довідник: КАІ KF-21 "Бораме"
Намір створення власного літака-винищувача
тодішній президент Республіки Корея Кім Де Чжун декларував ще в березні 2001 р.
Планувалось, що літак надійде на озброєння 2015 р. і до 2019 р. замінить
винищувачі F-4E i F-5E/F. Однак лише 2010 р. урядова Адміністрація
оборонних закупівель формально схвалила програму KF-X. 15 липня того ж року була
підписана міжурядова угода з Індонезією, яка передбачала спільну розробку
літака. Індонезія мала виділити 20% коштів з загальної вартості програми
розробки і випробувань, яка оцінювалась у 8-10 мільярдів доларів. Планувалась
закупівля 200 нових винищувачів для Республіки Корея і 50 – для Індонезії. У
той час можливість підключення до програми розглядала і Туреччина, але її не
влаштовувала пропонована частка у 20%; уряд же Республіки Корея не погоджувався
на зниження власної частки нижче 60%. Зрештою, Туреччина розпочала власну
програму TF-X.
На початковій стадії було проаналізовано близько
десяти варіантів компонування літака, запропонованих державною Агенцією
оборонного розвитку і фірмою КАІ. В грудні 2012 р. обрали варіант під
позначенням С103 – класичної аеродинамічної схеми з трапецієподібним крилом і
подвійним вертикальним оперенням, схожий на F-35, але двомоторний. Через
фінансову кризу програма KF-X 1 березня 2012 р. була зупинена на 18 місяців. 6
жовтня 2014 р. уряди Республіки Корея та Індонезії підписали угоду про
реалізацію фази розробки винищувача, яка мала початись 2015 р. У той час
планувалось, що літак надійде на озброєння у 2023 р.
Учасником програми з індонезійського боку стала
фірма «РТ Діргантара Індонезія», відома також за англомовною назвою «Індонезіан
Ейрспейс, Інк.» (ІАе). З корейського боку на участь у програмі претендували КАІ
(в партнерстві з американським концерном «Локхід-Мартін») і «Коріан Ейр»,
партнером якої став європейський концерн «Ейрбас Діфенс енд Спейс». 30 березня
2015 р. Адміністрація оборонних закупівель обрала фірму КАІ. Того ж року
програма KF-X опинилась під загрозою зриву, оскільки уряд США заборонив
передачу Республіці Корея чотирьох ключових технологій, які походили з F-35. Це викликало політичну кризу в Сеулі, однак,
зрештою, не призвело ані до припинення програми KF-X, ані до відмови від
закупівлі F-35. Корейські фахівці вирішили, що усі зазначені ключові компоненти
(радар з АФАР, тепловізійний приціл, оптоелектронну прицільну систему і станцію
активних завад) вони зможуть створити власними силами або ж за допомогою фірм
з-поза США.
28 грудня 2015 р. Адміністрація оборонних
закупівель і КАІ підписали контракт вартістю 7,4 млрд доларів, який був
розрахований до 2026 р і передбачав проєктування літака, виготовлення двох
екземплярів для наземних випробувань і шести льотних прототипів (чотирьох одно-
і двох двомісних), а також проведення випробувань. Передбачалось, що перші
серійні літаки будуть готові у вересні 2026 р. Закупівельні плани тепер
передбачали постачання 120 літаків для Республіки Корея (40 у 2026-2028 рр. і
80 – у 2029-2032 рр.) і 80 – для Індонезії. Остання потерпала від фінансових
проблем, тому з кінця 2017-го до початку 2019 р. призупиняла участь у програмі.
Остаточно участь Індонезії в програмі KF-X була підтверджена новою угодою,
підписаною 11 листопада 2021 р.
26 травня 2016 р. Адміністрація оборонних
закупівель оголосила про вибір для літака американського двигуна «Дженерал
Електрік» F414-GE-400, який переміг у конкурсі європейський вибір «Євроджет»
EJ200. Ліцензію на виробництво корейського варіанту під позначенням
F414-GE-400К придбала фірма «Ханва Теквін» (колишня «Самсунг Теквін». В травні
2020 р. почалось постачання 15 двигунів першої партії (12 для прототипів
винищувача і 3 запасних), замовлених в США.
Радар для винищувача проєктує фірма «Ханва
Системз» спільно з Агенцією оборонного розвитку та ізраїльською фірмою «ELTA Системз», а програмне забезпечення для нього розробляє LIG Nex1 спільно зі
шведською «Сааб». «Ханва Системз» проєктує також тепловізійний приціл,
оптоелектронну прицільну систему, комп’ютер місії і багатофункціональний
сенсорний індикатор розміром 508х203 мм. LIG Nex1 створює індиктор на тлі лобового скла,
лінію передачі даних, процесор льотних даних, інтегровану систему РЕБ ALQ-200K з передавачем
активних завад, а також інтегровану систему зв’язку, навігації та
ідентифікації.
Вбудоване озброєння складається з 20-мм
шестиствольної гармати М61 «Вулкан». Підвісне озброєння розташовується на
десяти зовнішніх вузлах підвіски: чотирьох підфюзеляжних (призначених для КР
«повітря-повітря», які розташовуються напівзаховано у фюзеляж) і шести
підкрильних. Додатково два вузли під повітрозабірниками призначені для
контейнерів зі станцією РЕБ і прицільно-навігаційною системою. Загальна маса зовнішніх
підвісок може сягати
Урочиста презентація першого прототипа відбулась 9
квітня 2021 р. Тоді ж з’явилось офіційне позначення і назва літака – KF-21 «Бораме»
(перекладається як «Молодий яструб» або «Войовничий яструб»). В індонезійських
джерелах зустрічається позначення F-33. 19 липня 2022 р. цей літак здійснив
перший політ.
Заводські випробування прототипів мають тривати до
2026 р. Тоді ж розпочнуться військові випробування, розраховані на 12 місяців. На
2024 р. передбачене підписання контракту на постачання ВПС Республіки Корея у
2026-2028 рр. 40 літаків у конфігурації Block 1, оптимізованій для ведення повітряного
бою. Літаки у повністю багатоцільовій конфігурації Block 2 надходитимуть з 2029
р. План закупівель для ВПС Індонезії ще не оприлюднювався.
Характеристики |
КF-21 |
Розмах крила, м |
11,2 |
Довжина літака, м |
16,9 |
Висота літака, м |
4,7 |
Площа крила, кв. м |
46,5 |
Двигуни, кількість х тип |
F414-GE-400К |
Тяга двигуна, кгс: - максимальна - на форсажі |
5900 9980 |
Маса, кг: - порожнього літака - нормальна злітна - максимальна злітна |
11 800 17 200 25 400 |
Максимальна швидкість, М |
1,81 |
Дальність польоту, км |
2900 |
Коментарі
Дописати коментар