Про життя, летунство та інші дрібниці

  Сухопутні війська Франції зараз реалізують широку програму оновлення парку колісної бронетехніки. Одним з її складників є заміна «колісних танків» AMX -10 RC (зі 105-мм гарматами) та легших БРМ ERC -90 (з 90-мм гарматами) на нові БРМ EBRC Jaguar . Останні суттєво більші і важчі від попередників (25 тонн для тривісної машини – це вам не жарт!), але слабше озброєні. Головне озброєння «Ягуара» – 40-мм автоматична гармата з телескопічними боєприпасами, доповнена ПТРК «Акерон». Тактичним вимогам армії Франції це відповідало, однак потенційні зарубіжні покупці хотіли б отримати машини з потужнішим озброєнням, здатні не тільки вести розвідку, але й надавати вогневу підтримку піхоті. Досі «Ягуари» придбали лише Бельгія та Люксембург.   Озброїти «Ягуар» важчою гарматою в принципі не складно – габарити машини дозволяють замість штатної башти встановити іншу, з потужнішим озброєнням. Ба більше – існувало готове рішення, башта Cockerill 3105 відомої бельгійської фірми John Cocke...

Перші десятиліття після відновлення військового виробництва японська бронетанкова промисловість займалася виключно гусеничними бойовими машинами. Почавши з крихітного винищувача танків «тип 60» - своєрідної "самохідної двостволки", японські конструктори створили цілу низку взірців танків, гусеничних бронетранспортерів, САУ та інших бойових машин. Лише в 80-ті роки монополія гусениць була порушена: на озброєння сухопутних військ Сил самооборони взяли дві колісні бронемашини – тривісні командно-штабну «тип 82» і розвідувальну «тип 87». По суті, вони лишились напівекспериментальними - обсяг виробництва кожної з них не перевищив кількадесят екземплярів. В середині наступного десятиліття з'явився більш масовий чотиривісний БТР «тип 96». Його розтиражували в 365 екземплярах, завдяки чому вдалось частково замінити застарілі гусеничні бронетранспортери. Наступним логічним кроком стало створення колісної бойової машини з важким озброєнням (БМВО), призначеної для часткової заміни о...

У другій половині XX століття при виборі засобів ведення розвідки французька армія віддавала перевагу колісним бронемашинам з досить потужним озброєнням. Вершиною розвитку цього класу бронетехніки став «колісний танк» AMX-10RC. Ця машина не лише досі широко використовується в армії Франції, а й стала зразком для наслідування у багатьох інших країнах. Після Другої світової війни формування бронетанкового озброєння французької армії відбувалося під впливом ряду факторів. Одним з них була наявність великих колоніальних володінь. Природні умови цих колоній накладали свій відбиток на вимоги до бронетехніки. Зокрема, для просторів Сахеля оптимальними були колісні бронемашини з великим запасом ходу. З іншого боку, дуже бажаним було потужне озброєння – в колоніальних війнах такі машини могли виявитися ефективним і дешевим замінником традиційних танків. Бронеавтомобіль Panhard EBR 75 Уже в 1948 році з'явився чотиривісний бронеавтомобіль Panhard EBR, озброєний 75-мм гарматою (з 1963 року - 9...