Довідник: Ту-22М
Створення цього літака було зумовлене низькою
ефективністю надзвукового однорежимного середнього бомбардувальника Ту-22 –
прийнятий на озброєння у 1962 р., він дуже швидко перестав відповідати вимогам
часу. Хоч позначення Ту-22М чітко вказує на наступність з попередньою
конструкцією, насправді він став цілком новою машиною – спільним у Ту-22 і
Ту-22М було лише тактичне призначення. Новий бомбардувальник отримав крило
змінної стрілоподібності, що суттєво розширювало область його застосування.
Проектування літака під індексом "145"
почалось наприкінці 1964 р. За п’ять років, 30 серпня 1969 р., в повітря
піднявся перший дослідний екземпляр Ту-22М0. До 1972 р. виготовили дев’ять
літаків цієї модифікації. Вони обладнувались ТРДДФ НК-144-22, створеними на
базі двигуна пасажирського надзвукового літака Ту-144 і використовувались лише
для випробувань, а також підготовки екіпажів. Паралельно до кінця 1972 р.
виготовили дев’ять літаків Ту-22М1, які відрізнялись зменшеною масою й
удосконаленим бортовим обладнанням. В бойові частини вони теж не потрапили.
Першим масовим варіантом став Ту-22М2, виробництво
якого на заводі в Казані розпочалось навесні 1973 р. До 1983 р. виготовили 211
таких літаків, обладнаних двигунами НК-22 тягою на форсажі 20 000 кгс. Але
усі вони вже зняті з озброєння, а в строю лишаються лише новіші Ту-22М3.
Створюючи Ту-22М3, конструктори доклали значні
зусилля для зниження маси машини – навіть з урахуванням більшої маси нових
двигунів літак "схуднув" майже на три тонни. На Ту-22М3 встановлені
ТРДДФ НК-25 максимальною/форсажною тягою 14 500/25 000 кгс. Бічні
повітрозабірники з вертикальним клином, які застосовувались на попередніх
моделях, замінили совковими повітрозабірниками з горизонтальним клином. Консолі
крила мають три фіксовані положення з кутом стрілоподібності 20°, 30° і 65°. Екіпаж складається з чотирьох осіб: командира
корабля, другого пілота, штурмана і штурмана-оператора.
Ту-22М3 обладнаний автоматичною бортовою системою
управління АСБУ-145М, панорамно-прицільною РЛС ПНА-Д і пов’язаним з нею
оптичним бомбовим прицілом ОПБ-15Т, а також бортовим комплексом РЕБ. Оборонне
озброєння складається з 23-мм двоствольної гармати ГШ-23 у хвостовій установці,
обладнаній радіолокаційним прицілом ПРС-4КМ і телевізійним ТП-1КМ. Основним
озброєнням Ту-22М3 була керована ракета Х-22 масою
Виробництво Ту-22М3 почалось в Казані у 1978 р. і
до 1983 р. такі літаки виготовлялись паралельно з Ту-22М2. До 1992 р.
виготовили 268 Ту-22М3.
У 1980-х рр. велась розробка варіанту Т-22М4 з
новим прицільно-навігаційним комплексом, який включав РЛС «Обзор», і
удосконаленим комплексом РЕБ, а також двигунами НК-32. Все це обладнання взяли
від бомбардувальника Ту-160. Був виготовлений дослідний зразок цього літака (з
новим БРЕО, але з двигунами НК-25), але у 1991 р. програму закрили на користь
більш дешевої «малої модернізації» Ту-22М3. Не був реалізований і експортний
варіант Ту-22М3Э, інтерес до
якого проявляли Індія та Китай. В 1990-х рр. пропонувався варіант глибоко
модернізованого літака Ту-22М5 (Ту-225), але через брак фінансування робота
припинилась на ранньому етапі.
В грудні 1985 р. почались випробування
далекосяжного розвідника Ту-22М3Р (пізніше позначення змінили на Ту-22МР),
обладнаного сучасним комплексом засобів розвідки, який включав аерофотоапарати,
РЛС бічного огляду, інфрачервону апаратуру, станцію РТР і апаратуру радіаційної
розвідки. У 1989 р. Ту-22МР передали в серійне виробництво (виготовили 12
екземплярів), а у 1994 р. почалась експлуатація таких літаків у ВПС Російської
Федерації. Ще в 1970-х рр. випробувався літак РЕБ Ту-22МП, створений на базі
Ту-22М2, але від виробництва цього спеціалізованого варіанту відмовились на
користь обладнання «лінійних» бомбардувальників комплексами РЕБ.
Літаки Ту-22М3 (так само, як і Ту-22М2) надходили
на озброєння важких бомбардувальних полків Далекосяжної авіації ВПС і морських
ракетоносних авіаполків авіації ВМФ. У вересні 1974 р. першим розпочав
переозброєння 185-й ВБАП в Полтаві. У 1984 і 1988-1989 рр. бомбардувальники
Ту-22М2/М3 взяли участь у бойових діях в Афганістані.
У 1990 р. в європейській частині СРСР
дислокувалось 12 полків ВПС і авіації ВМФ, які експлуатували літаки Ту-22М2/М3.
Вони налічували 257 бомбардувальників. З цього числа чотири полки базувались в
Росії, п’ять – в Україні, два – в Білорусі, один – в Естонії. Крім того, три
полки (приблизно 60 літаків) знаходились на Далекому Сході. Після розпаду СРСР
полки з Білорусі та Естонії були виведені до Росії. Частини Далекосяжної
авіації, дислоковані в Україні, увійшли до складу ВПС нашої країни. Загалом
Україна отримала близько 55 Ту-22М2/М3. В цю кількість увійшли машини 185-го
(Полтава) і 260-го (Стрий) полків, а також 20 літаків, переданих після
розподілу Чорноморського флоту. Станом на початок ХХІ століття в строю
залишалось 20 Ту-22М3 в 185-му ВБАП, а ще 31 бомбардувальник (17 Ту-22М2 і 14
Ту-22М3) перебували на консервації. З листопада 2002 р. почалась програма
утилізації літаків цього типу, завершена у 2006 р. З того часу українські
Ту-22М залишились тільки в музеях.
В ВПС Російської Федерації Ту-22М3 продовжують
експлуатуватись. Вони брали участь в бойових діях в чеченських кампаніях, а
також у війні з Грузією в серпні 2008 р. (в цій кампанії був втрачений один
Ту-22МР, збитий ЗРК «Бук»). У 2008 р. в складі ВПС РФ налічувалось близько 100
літаків Ту-22М3 в чотирьох полках – двох в Європейській частині країни і двох
на Далекому Сході. В складі ВМФ лишався полк Ту-22М3 на Північному флоті і
ескадрилья – на Тихоокеанському. У 2012 р. російський флот остаточно позбувся
своїх літаків цього типу, передавши їх до ВПС. Але й у цьому виді збройних сил
кількість Ту-22М3 суттєво скоротилась – у 2016 р. їх лишалось близько 80
(включаючи кілька розвідників Ту-22МР). Літаки Ту-22М3 в той час знаходились на
озброєнні восьми ескадрилій. Три з них входили до 2-ї авіагрупи 6950-ї
авіаційної бази (аеродром Шайковка), одна – до 3-ї авіагрупи тієї ж бази
(Олєнєгорск). Ще чотири ескадрильї дислокувались на Далекому Сході, на аеродромі
Бєлая. Вони утворювали 2-гу авіагрупу 6952-ї авіабази.
Російські Ту-22М3 поступово проходять
модернізацію. Ще в червні 1990 р. стартував проєкт згаданої нами «малої»
модернізації у варіант Ту-22М3М. Поступово він перетворився в типово російський
довгобуд. Головна увага зосереджувалась на оновленні БРЕО. Спочатку планувалось
модернізувати радар ПНА-Д шляхом розширення спектру режимів роботи, поліпшення
стійкості до завад тощо. Однак невдовзі стало зрозуміло, що ідея ця позбавлена
сенсу – адже радар ПНА-Д є прямим нащадком «антикварного» ПН, який
встановлювався на літака Ту-22К ще від початку 1960-х рр. Тоді вирішили
адаптувати для Ту-22М3М радар «Новела-П38», створений для модернізованого
протичовнового літака Іл-38Н. Такий варіант РЛС назвали НВ-45 «Новела-45». У
2008 р. «Новелу-45» встановили на одному з Ту-22М3 (це ще був не прототип
модернізованого літака, а лише літаючий стенд для випробувань РЛС). У 2011 р.
з’явилась ідея встановити на Ту-22М3М відповідно модифікований радар Н035
«Ірбіс» від винищувача Су-35С, але навесні 2013 р. від цього відмовились,
відновивши випробування «Новели-45».
Оголошеними в січні 2012 р. планами передбачалось
до 2020 р. модернізувати до рівня Ту-22М3М 20 літаків. Однак дуже швидко плани
довелось коригувати. У 2016 р. міністерство оборони РФ замовило модернізацію до
рівня Ту-22М3М чотирьох літаків Ту-22М3. Вони отримають радар НВ-45М
«Новела-45М», систему управління озброєнням СУРО У001М, модернізований
навігаційний комплекс НО-43.03М, приймач СНС ГЛОНАСС, комплекс зв’язку
С-505-45, комплекс РЕБ Л501 «Редут-45М» (замість старого Л229 «Урал-М»).
Бортова електроніка Ту-22М3М на 80% уніфікована з БРЕО модернізованих
бомбардувальників Ту-160М1/М2.
Перший модернізований Ту-22М3М почав льотні
випробування в грудні 2018 р., другий – в березні 2020-го. До кінця 2022 р.
була завершена модернізація ще двох літаків. Інформація щодо подальшого ходу
програми не публікувалась.
Затягування на кілька десятиліть «малої»
модернізації Ту-22М3 змусило росіян вдатись до «ще меншої» модернізації. У 2006
р. була схвалена пропозиція фірми «Гефест і Т» щодо встановлення на Ту-22М3
обчислювально-навігаційного комплексу СВП-22-24, створеного на основі
аналогічного комплексу для модернізованих Су-24М. Він включає нові бортові
комп’ютери, навігаційне обладнання, а також сучасні засоби відображення
інформації. Прототип Ту-22М3 пройшов випробування у 2009 р., в липні 2011 р.
була підписана рамкова угода про модернізацію 30 літаків, а у 2012 р. були
готові перші Ту-22М3 з СВП-22-24. До 2022 р. ВКС РФ отримали близько 12 таких
літаків. До складу озброєння усіх Ту-22М3 замість ракет Х-22 введені сучасніші
Х-32. Після модернізації до рівня Ту-22М3М літак отримує можливість
застосовувати керовані авіабомби КАБ-1500 і КАБ-500 з лазерним наведенням,
КАБ-500С із супутниковим наведенням, а також іншу високоточну зброю.
Станом на 2022 р. в строю ВКС РФ знаходилось
близько 60 Ту-22М3, включаючи Ту-22М3М і єдиний Ту-22МР. Вони знаходились на
озброєнні трьох полків: 52-го ВБАП в Шайковці (Калузька обл.; дві АЕ), 200-го ВБАП
на аеродромі Бєлая (Іркутська обл.; три АЕ) і 40-го мішаного АП (Олєнєгорск,
Мурманська обл.). Крім того, кілька літаків знаходиться в 43-му Центрі бойової
підготовки і перенавчання льотного складу (Дягілєво, Рязанська обл.).
З 2015 р. літаки Ту-22М3 беруть участь в бойових
діях в Сирії. Зокрема, 17 листопада 2015 р. по цілях в цій країні відбомбились
12 літаків. З 22 до 31 січня 2016 р. Ту-22М3 здійснили 42 бойових вильоти в
Сирії. Бойова робота продовжувалась і в липні-серпні 2016 р., причому з 16 серпня
Ту-22М3 діяли з іранського аеродрому Хамедан. В січні 2017 р. такі літаки знову
брали участь в нальотах на позиції ісламістів в Сирії.
Ту-22М3 беруть участь у війні проти України.
Зокрема, з 14 квітня 2022 р. вони бомбили Маріуполь, використовуючи бомби
ФАБ-3000. Вночі на 9 травня 2022 р. зафіксоване застосування до шести ракет
Х-22 по містах Донецької обл. Надалі Ту-22М3 неодноразово завдавали ударів
ракетами Х-22/Х-32, у тому числі по житлових будинках та об’єктах
інфраструктури, що зумовило численні жертви серед цивільного населення. 5
грудня 2022 р. внаслідок атаки українського БПЛА на аеродромі Дягілєво був
пошкоджений один Ту-22М3. 19 серпня 2023 р. внаслідок атаки українського БПЛА
на аеродром Сольці (Новгородська обл.), який використовується для тимчасового
базування Ту-22М3, один літак цього типу повністю згорів. 21 серпня 2023 р.
атаки БПЛА зазнав аеродром Шайковка. За непідтвердженими даними, один літак
пошкоджений (знищений?). А вранці 19 квітня 2024 р. ще один Ту-22М3 упав в Красногвардєйском районі Ставропілля.
Зараз Ту-22М3 є єдиним у світі
середнім стратегічним бомбардувальником (за винятком китайського Н-6, який,
однак, суттєво поступається Ту-22М3). В перспективі він (так само, як і важкі
бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160) має бути замінений новим стратегічним
літаком ПАК-ДА.
Характеристики |
Ту-22М3 |
Розмах крила за мінімальної/максимальноі стрілоподібності, м |
34,28/23,8 |
Довжина літака, м |
42,46 |
Висота літака, м |
11,05 |
Площа крила за мінімальної/максимальноі стрілоподібності, кв. м |
183,57/175,8 |
Двигуни, кількість х тип |
2хНК-25 |
Тяга двигуна, кгс: - максимальна - на форсажі |
14 500 25 000 |
Маса, кг: - порожнього літака - нормальна злітна - максимальна злітна |
68 000 112 000 126 000 |
Швидкість, км/год: - максимальна на висоті - максимальна поблизу землі - крейсерська |
2300 1050 900 |
Практична стеля, м |
13 300 |
Дальність польоту, км |
6000 |
Максимальний бойовий радіус з навантаженням |
2410 |
Коментарі
Дописати коментар