Про життя, летунство та інші дрібниці

Вантажні автомобілі нечасто потрапляють до нашої рубрики – не такі вже вони й аналоховнєти. Але сьогодні я вирішив розповісти про один досить цікавий і рідкісний зразок – чотиривісну вантажівку з броньованою кабіною «Урал-532303». Нагода вже традиційна – 20 квітня з’явились фото знищеною машини цього типу. Історія цього «Урала» досить заплутана, та все ж варта того, щоб розповісти її бодай коротенько. З 1977 р. в совдєпії велась розробка нової родини вантажівок під шифром «Суша». Серед моделей цієї родини був і чотиривісний повнопривідний автомобіль з кабіною від КамАЗа і дизелем ЯМЗ, який розроблявся на Уральському автозаводі. У 1980 р. родина «Суша», включаючи і «предка» нашого персонажу – «Урал-5322» - була рекомендована для взяття на озброєння. Однак масовому виробництву завадила низька надійність двигуна і маса недопрацювань в конструкції автомобіля. 1985 р. був готовий варіант «Урал-5323» вантажопідйомністю 9 тонн з дизелем КамАЗ потужністю 260 к.с. і низкою інших удосконалень. Н

  Сьогодні жертвою українських дроноводів став ще один радар запорєбрікової ППО – «Подльот». Станція доволі специфічна, тож варто придивитись до неї детальніше.   Днів десять тому ми розповідали про знищення радара «Нєбо-У» . Сьогоднішній персонаж навіть на перший погляд суттєво різниться – він має значно компактнішу антену, але так само піднесену на щоглі на досить значну висоту. Компактніші розміри зумовлені діапазоном хвиль, в якому працює радар – сантиметровим, а не метровим, як у «Нєба». А ось висока щогла – це данина призначенню РЛС. «Подльот», або ж за військовою номенклатурою 48Я6-К1 – це спеціалізований радар для виявлення маловисотних цілей. Тож антену бажано підняти повище – щоб «зазирнути» за можливі перешкоди і утворення рельєфу. Як ви бачите, на щоглі нижче від основної антени є менша додаткова. Це антена вторинного радару – пристрою, який нічого не випромінює, а приймає сигнали транспондерів літальних апаратів. Власне, на «Подльоті» є дві такі антени, встановлені «сп

Ви знаєте, все-таки, країни Балтії вміють дивувати! Не минуло й тижня від оголошення Естонією про передачу Україні двох катерів - як вони вже увійшли у склад наших ВМС під назвами "Ірпінь" і "Рені". Судячи з опублікованих фото, катери передані з основним озброєнням - кулеметними модулями. Як будуть використовуватись нові катери? Ризикну припустити, що у тому ж амплуа, що й в Естонії - для охорони рейдів. НМСД, для річкової флотилії вони не зовсім годяться. 26 квітня Міністерство оборони Естонії повідомило, що у партнерстві з Данією передало Україні два патрульних катери. Тип катерів не повідомлявся, однак з фото, яке ілюструє повідомлення МО Естонії у твітері, можна зробити висновок, що йдеться про 18-метрові катери Roland ( P 01) i Nachtigal (жарт J ) Risto ( P 02). Вироби практично нові – 2020 року випуску (флот прийняв їх на початку 2021 р.).   Основним завданням цих катерів у ВМС Естонії було «забезпечення військового захисту військових кораблів країн Н

 Досить цікава стаття з американського часопису Infantry (зима 2023/2024), присвячена аналізові радянської/російської концепції застосування ВДВ: десантування з повітря з наступним рейдом на бронетехніці. Усю не перекладатиму, лише зупинюсь на підсумку, де розглядається десант на Гостомель. Автори підкреслюють, що росіяни намагались застосувати в Україні випробуваний в Чехословаччині у 1968 р. і Афганістані 1979 р. прийом "декапітації" - знищення влади в країні-oб'єкті агресії шляхом власне такого повітряно-десантного/механізованого рейду. Причини провалу операції американці розглядають однобічно - аналізуючи лише тези російського генерала Шаманова. Той нарікає на низькі темпи наземного наступу, неспроможність блокувати Київ зі сходу і півдня, провали інженерної розвідки і регулювання руху. Особливо підкреслює він браки постачання - десант мав пайки і боєкомплект тільки на одну добу. На третю добу росіяни мусили стріляти гумовими кулями, якими запаслись для розгону можлив

  Якщо підтвердиться факт сьогоднішнього влучання, то можна буде стверджувати: Україна завершила знищення російського імператорського флоту. Річ у тім, що за деякими даними жертвою української ракети стало рятувальне судно «Коммуна» - найстаріший плавзасіб запорєбрікового ваєнна-марского флота, спущений на воду в листопаді 1913-го і введений у склад флоту у липні 1915 р. під назвою «Волхов». Сучасну назву він носить з 1922 р.   «Коммуна» одразу ж привертає увагу своїм незвичним виглядом – це катамаран, два корпуси якого поєднані масивними ферменними конструкціями. Це зумовлене призначенням – адже «Волхов» створювався як рятувальне судно підводних човнів, яке б могло піднімати з дна субмарини, затонулі на невеликій глибині. Ці ферменні конструкції служать основою для потужних лебідок. Зачепивши тросами затонулу субмарину, її піднімають на поверхню, і вона опиняється між двома корпусами судна-рятувальника. Ідея не є оригінальною – козломорді підгледіли її у німців, які ще у 1908 р. в

Ледь не чверть змісту травневого числа Air Forces Monthly присвячено Україні - починаючи від колонки головного редактора з закликом допомогти Україні. Кілька великих статей - про українську протидію російській ППО, про знищення другого А-50, про російські КАБи, про перспективи отримання Україною британських ПРР ALARM. Плюс кілька менших матеріалів, у тому числі - про підготовку до передачі Україні четвертого британського "Сі Кінга".   Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки:  https://buymeacoffee.com/andrijkhar9   Приватбанк: 4731 2196 4166 1818  

  Коли армії Австрії знадобився новий легкий танк, місцеві інженери, недовго думаючи, «схрестили» допрацьоване шасі гусеничного бронетранспортера з баштою французького виробництва. В результаті танк SK-105 «Кірасир», що вийшов у результаті, виявився затребуваним на світовому збройовому ринку — крім Австрії, він надійшов на озброєння ще кількох країн в Африці та Південній Америці.   У першій половині 60-х років минулого століття танковий парк Bundesheer — армії Австрії — був дуже строкатим. Дві сотні середніх танків (приблизно чверть з них — британські «Черіотири», інші — «Паттони» М47) доповнювали приблизно 150 легких машин. Серед останніх найсучаснішими були 72 французьких АМХ-13 (отримані в 1957-1958 роках), решта ж були американськими М24 та М41. Застарілі «Черіотири» та «Чаффі» вже в середині 1960-х років списали, а їхні башти встановлені в довгострокових вогневих спорудах. А ось АМХ-13 австрійці спробували модернізувати...   Шлях до «Кірасира»   Танки АМХ-13, які пер