Про життя, летунство та інші дрібниці

  Прототип НТТ-40 Сьогодні, 24 жовтня 2025 р., піднявся в повітря перший серійний екземпляр індійського навчального літака НТТ-40. Нагода детальніше познайомитись з цією машиною і її непростою долею (ха, наче бувають індійські літаки з простою долею - див. "Теджас" :) )   Одномоторний турбогвинтовий навчальний літак HTT -40 ( Hindustan Turbo Trainer ), створений компанією Hindustan Aeronautics Limited . Програма створення національного навчального літака для заміни поршневого НРТ-32 «Діпак» розпочалася у 2011 р. як приватна ініціатива виробника – що, в принципі, незвично, оскільки виробник є державною компанією. Очікувалось, що потреби ПС Індії становитимуть 106 літаків. Однак командування індійських повітряних сил, яке у 2012 році віддало перевагу замовленню серійних швейцарських літаків Pilatus PC -7 Mk 2 , ціна яких була майже вдвічі нижчою. Проте постачання 75 «Пілатусів» не повністю задовольняло потреби у навчальних літаках. Тож військові повернулися до ідеї ...

  Бачите цей корабель на фото? Це «Удаігірі», представник індійського варіанту відомих і поширених в роки холодної війни британських фрегатів проєкту 12, або ж «Ліндер». Але нас цікавить не сам корабель, а вміст характерної кутастої гарматної башти на баці фрегата – артилерійської установки Mk 6 . Вона містить пару 114-мм (або 4,5-дюймових) швидкострільних гармат зі стволами завдовжки 45 калібрів. І такі гармати ледь не потрапили на озброєння... індійських танків!   1974 року в Індії була ініційована програма створення власного танка «Четак» (з якої згодом виріс багатостраждальний «Арджун» - але це окрема історія). Постало питання вибору озброєння. Це зараз практично стандартом для основних бойових танків є гладкоствольні гармати двох калібрів – 120 мм (західний взірець) і 125 мм (радянський/пострадянський). А в середині 70-х такої визначеності не було. Тож спочатку індуси зупинились на 110-мм нарізній гарматі – над такою працювали в той час у Великій Британії. Та дуже шв...

Серійний  «Теджас» Мк.1 з 18-ї АЕ Про пакистанського замінника МіГ-21 я вже розповідав . Сьогодні - про індійського. Спойлер - це було довго і повільно. І в боях Tejas, на відміну від JF-17, ще участі не брав... У довгостроковому плані переозброєння ПС Індії, розробленому у 1981 р., обґрунтовувалась необхідності створення нового легкого бойового літака LCA ( Light Combat Aircraft ), призначеного для заміни мисливців МіГ-21. Передбачалось, що прототип мисливця здійснить перший політ у 1990-1991 рр., у 1995 р. розпочати серійне виробництво, а до 2000 р. індійські ПС мали отримати 230 таких літаків. LCA мав насамперед виконувати завдання ППО, удари по наземних цілях розглядались як другорядне завдання. Машина повинна була мати високу маневреність і нести найсучаснішу авіоніку та озброєння. Створення нового літака доручили заснованому в 1984 р. Агентству авіаційних розробок ADA ( Aeronautical Development Agency ), а його виробництво – концерну HAL ( Hindustan Aeronautics Li...

  Думаю, багато хто з моїх читачів учора бачили кадри падіння у пласкому штопорі чергового індійського МіГ-29. Вочевидь, у мисливця "здохли" обидва двигуни, і він буквально звалився на землю. Пілот катапультуватись не встиг... Сьогодні ж я натрапив на деяку цікаву інфографіку (в твітері   @someplaosint), до якої варто придивитись детальніше. Більшість бойових літаків, які експлуатуються ПС Індії упродовж останніх пів століття,  виготовлені місцевим концерном Hindustan Aeronautics Limited (HAL) - за іноземними ліцензіями або ж за власними проєктами. І перша картинка показує нам аварійність цих машин. Як бачимо, цифри є достатньо вражаючими, особливо для літаків випуску 70-90-х років минулого століття -  МіГ-21, МіГ-27 і "Ягуар". Що характерно - у цій трійці лідерів за втратами є як машини совєцького  походження, так і британсько-французький мисливець-бомбардувальник. Це наштовхує на думку про те, що причиною втрат є не стільки конструкційні вади, скільки кри...

Індійський фрегат "Трішул" F43 (a propo - назва в перекладі означає "Тризуб") сьогодні відзначає 21-шу річницю вступу в стрій. Це другий корабель в першій серії (з трьох одиниць) фрегатів проєкту 11356, побудованих в шишкостані, на Балтійському заводі в санкт-лєнінбурзі. Проєкт розробили на основі 11351 - до нього належить, зокрема, і наш "Гетьман Сагайдачний" - але посиливши озброєння і радіоелектроніку. В базовому варіанті проєкт 11356 передбачав озброєння ЗРК середньої дальності "Штіль-1" (однозарядна пускова установка і 24 ракети в магазині), восьмизарядною установкою вертикального пуску для ракет "Клуб" (експортний варіант "Калібра"), 100-мм артустановкою А-190, двома зенітними ракетно-артилерійськими комплексами "Каштан" (експортний варіант "Кортика"), двома 533-мм двотрубними торпедними апаратами, 12-ствольнии реактивним бомбометом РБУ-6000 і гелікоптером Ка-28 (або Ка-31). На трьох кораблях другої с...

Схоже, шанувальники індійських «серіалів», присвячених створенню чи закупівлі нових систем озброєння, матимуть шанс на продовження насолоди від нового «шедевру». 7 березня 2024 р. урядова комісія з безпеки, очолювана прем’єр-міністром Нарендрою Моді, ухвалила виділення коштів на виготовлення прототипів перспективного середнього бойового літака Advanced Medium Combat Aircraft (АМСА). Проєкт цей розвивається вже майже півтора десятиліття – і поки що це вписується в графік створення попереднього індійського винищувача «Теджас» (початок проєктування у 1985 р., політ першого демонстратора технологій – у 2001-му). Виконавці АМСА – ті ж, що й «Теджаса»: Агентство авіаційних розробок ADA ( Aeronautical Development Agency ) та державний концерн HAL ( Hindustan Aeronautics Limited ).   Що планується отримати на виході? Двомоторний винищувач п’ятої ґенерації, який за габаритами (довжина 17,6 м, розмах крила 11,13 м) приблизно відповідає корейському KF -21 . Літак повинен бути зд...

У 1978 р. конструкторське бюро ім. А. Мікояна виступило з ініціативою створення на базі мисливця МіГ-29 палубного літака МіГ-29К. Передбачалось, що ці літаки доповнять у складі авіагруп нових радянських авіаносців важчі й дорожчі мисливці Су-27К (так само, як це мало відбутись у з’єднаннях мисливської авіації ВПС). Після тривалого періоду попередніх розробок повномасштабне проектування МіГ-29К (літак «9-31») розпочалось у 1984 р. Тепер у його основу була покладена конструкція не базового МіГ-29, а удосконаленого варіанту МіГ-29М. Палубний мисливець отримав крило збільшеного розмаху із складаними консолями, посилене шасі, посадковий гак. В конструкції широко застосували композитні матеріали (на них припадає 20 % планеру). Кількість пілонів для підвіски озброєння під кожною консоллю збільшилась з трьох до чотирьох. На літакові збільшили запас палива і встановили систему дозаправки в повітрі. Від гальмівного парашута відмовились. МіГ-29К (як і Су-27К) не пристосований для старту з катапул...