Про життя, летунство та інші дрібниці

  Влітку 1919 р. воєнно-політичне становище Української Народної Республіки було складним. Відбиваючи атаки більшовиків, українці мусили одночасно вести бойові дії проти Польщі. Ще один сусід – Румунія – дотримувалась позиції недружнього нейтралітету. За таких обставин чи не єдиним способом зв’язку з Західною Європою було повітряне сполучення. Перші повітряні лінії на території України з’явились ще у 1918 р. Головним їхнім завданням було забезпечення комунікації між частинами окупаційних військ. Скажімо, з 20 березня 1918 р. працювала австро-угорська регулярна авіапоштова лінія Відень-Краків-Львів-Київ. Мережу повітряних ліній створили і німецькі війська. Як опорний пункт повітряних комунікацій вони використовували Брест-Литовськ. Намагались налагодити повітряне сполучення і українські уряди Центральної Ради та гетьмана П. Скоропадського, однак без особливого успіху. Зрештою, не було в ті часи й гострої потреби розвивати такий екзотичний засіб комунікації. А ось за часів Директор...

Якось прогавив вчорашню дату - коли 1920 року Українська Галицька Армія стала Червоною... Виправляюсь. ...27 квітня 1920 р. на Поділлі зійшлись в збройному протистоянні бійці двох армій, у назві кожної з яких згадувалась Україна. 1-ша бригада Червоної Української Галицької Армії була затиснута в кліщі між польськими військами і загонами армії Української Народної Республіки. Так закінчувалась історія галицького стрілецтва...   Вимушений перехід УГА на бік Добровольчої армії А. Денікіна в листопаді 1919 р. не покращив становище галицького війська. Воно фактично залишалось небоєздатним і продовжувало потерпати від хвороб. Спроби використати галичан у боях проти більшовиків успіху не мали.   Станом на початок лютого 1920 р. в УГА залишалось близько 5 тисяч боєздатних старшин і стрільців, зосереджених на межі Подільської та Херсонської губерній (в трикутнику Чечельник-Бершадь-Тираспіль; летунська сотня УГА перебувала в Одесі). Утричі більше вояків, які страждали від тифу та ін...

  Літаки Повітряного Флоту Української Держави, здебільшого, зберігали російські розпізнавальні знаки – як, наприклад, цей винищувач "Ньюпор XVII" Україна часів гетьманату Павла Скоропадського стала справжнім раєм для прихильників «єдіной і нєдєлімой Россії». Саме вони становили більшість офіцерського складу армії Української Держави, у тому числі і Повітряного Флоту. І якщо в перші місяці гетьманту «єдінонєдєлімци» поводили себе досить обережно, то ближче до осені їхня діяльність все більше йшла на шкоду Українські Державі.   Складовою частиною збройних сил Української Держави був Повітряний Флот. Попри гучну назву, він не був окремим видом збройних сил (як нинішні Повітрняі сили України), а входив до складу сухопутних військ. Організація Повітряного Флоту відповідала структурі сухопутних військ: кожному з восьми армійських корпусів, утворених в армії гетьмана, був приданий один авіаційний дивізіон. Для керівництва цими частинами організували три авіаційні райони з осере...

  Українські та польські старшини в Бердичеві, квітень 1920 р. Крайній ліворуч – генерал Олександр Лістовскі, поруч – Симон Петлюра, далі – полковник Володимир Сальський і полковник Марко Безручко Будь-який міжнародний документ легко може перетворитись на простий папірець, якщо він не підкріплений волею до його реалізації та належними силовими засобами. Особливо актуальним це твердження є в часи конфліктів та воєн. Повною мірою це стосувалось і Варшавської угоди між Польщею і Українською Народною Республікою.   Політична конвенція, підписана 21 квітня 1920 р., була лише однією зі складових Варшавської угоди. Забезпечити її втілення в життя мав другий документ – таємна військова конвенція, підписана три дні по тому. З українського боку її скріпив своїм підписом генерал Володимир Сінклер, який брав участь у переговорах Пілсудського і Петлюри як військовий експерт. Польську ж сторону репрезентували майор Валерій Славек і капітан Вацлав Єнджеєвіч, представники ІІ (розвідувальн...

  Кулеметний бронеавтомобіль «Остін» 2-ї серії (фото періоду літо-осінь 1918 р.) 29 (16) січня 1918 р. в Києві спалахнуло більшовицьке повстання, центром якого став завод «Арсенал». Війська, що зберегли вірність Центральній Раді, за кілька днів придушили виступ. Значну роль у цьому зіграли українські броньові частини.   Перша світова війна увійшла в історію як перша в історії людства «війна моторів». Символом цього в повітрі стали літаки, а на суходолі – танки. Однак видовище армад броньованих гусеничних машин було притаманне лише Західному фронтові. На Східному ж фронті Великої війни панували колісні бронеавтомобілі. Це пояснювалось не лише відсталістю російської промисловості, але й специфікою бойових дій на Сході, які довший час мали маневрений характер. Напередодні падіння царизму російська армія мала у своєму складі досить чисельні автопанцирні підрозділи. Основною тактичною одиницею було відділення, яке, як правило, включало три-чотири броньовики (у тому числі один...