Про життя, летунство та інші дрібниці

Попри цензуру, сегмент публічної військової експертизи поза межами суто державної пропаганди існує і в Ірані. І в іранському інтернеті, зокрема в телеграм-сегменті, пишуть багато цікавого. В мережі почали з’являтись узагальнені викладки того, що публікується іранцями. Повідомляється, що ПС Ірану зберегли більшість як літаків, так і пілотів. Але це не допомогло. І річ не лише в тім, що в західному Ірані й околицях Тегерана діяли групи диверсантів, агентура стежила за базами, літали ізраїльські MALE-дрони, а ізраїльські мисливці працювали з відстані. Основна проблема – відсутність ситуаційної обізнаності про. Великі радари контролю повітряного простору були атаковані на початку конфлікту (а два з них – ще у 2024 році тим самим Ізраїлем). Через це над значною частиною Ірану зникло стале радіолокаційне поле на великих і середніх висотах. Іранці, звісно, намагалися використовувати мобільні РЛС. Але навіть там, де їх не атакували після розгортання, було дві проблеми. По-перше, гірський...

  Погодьтесь, незвично бачити автомобільні мостоукладачі в червоному кольорі - зазвичай така техніка пофарбована у "військові" оливкові кольори. Річ у тім, що на цих фото - не армійські машини, а рятувальні - Рятувального відділу Державної пожежної служби Чехії (ДСНС на наші гроші). Під час повеней трапляються випадки, коли нищаться мости, відрізаючи деякі місцевості. Наявність в Рятувальному відділі власних мостоукладачів дозволяє оперативно відновлювати доступ, не вдаючись до допомоги армійських інженерних частин. Нещодавно Рятувальний відділ отримав два нових мостоукладачі АМ-70ЕХ, які замінили старі машини АМ-50 (експлуатувались з 1970-х років). Машина використовує шасі Tatra 815-7TDR41.331 8x8.1R з восьмициліндровим Tatra Т3С-928.90 (робочий об'єм 12,7 л, потужність 300 кВт), трансмісією Tatra 10TS210N і дводверною чотиримісною кабіною. Міст важить 8,22 т, а його довжина становить 13,5 м, що дозволяє перекривати перешкоди завширшки до 12,5 м. Ширина мосту - 4,3 м (пр...

  Останнім часом у В'єтнамі активізувались роботи зі створення власної бронетехніки. Тут, зокрема, налаходили випуск (інше питання - наскільки масовий) копії, чи точніше - рімейка БМП-1 під позначенням ХСВ-1. Скопіювали і "Гвоздику" 2С1, яка у "в'єтнамізованому" варіанті зветься РТН. А ось проєктуючи розвідувальну машину ХТС-02 в'єтнамські конструктори не піддались спокусі скопіювати БРДМ-2. Перша асоціація, яка виникла у мене, коли побачив ці фото -  та це ж "Феннек" ! Низький силует, велика лобова шиба,  дистанційно керована кулеметна установка (з НСВТ і ПКТ) з оптоелектронним прицільним пристроєм, телескопічна щогла зі спостережним обладнанням у кормовій частині корпусу - схоже, чи не так? Щоправда, якщо придивитись - то відмінності є, до того ж, досить суттєві. У ХТС-02 двигун розташований не в задній частині машини, а спереду. Судячи з бійниць в бортах корпусу, ХТС-02 може перевозити досить чисельний десант - думаю, душ вісім, зважаючи на ...

  Бачите цей корабель на фото? Це «Удаігірі», представник індійського варіанту відомих і поширених в роки холодної війни британських фрегатів проєкту 12, або ж «Ліндер». Але нас цікавить не сам корабель, а вміст характерної кутастої гарматної башти на баці фрегата – артилерійської установки Mk 6 . Вона містить пару 114-мм (або 4,5-дюймових) швидкострільних гармат зі стволами завдовжки 45 калібрів. І такі гармати ледь не потрапили на озброєння... індійських танків!   1974 року в Індії була ініційована програма створення власного танка «Четак» (з якої згодом виріс багатостраждальний «Арджун» - але це окрема історія). Постало питання вибору озброєння. Це зараз практично стандартом для основних бойових танків є гладкоствольні гармати двох калібрів – 120 мм (західний взірець) і 125 мм (радянський/пострадянський). А в середині 70-х такої визначеності не було. Тож спочатку індуси зупинились на 110-мм нарізній гарматі – над такою працювали в той час у Великій Британії. Та дуже шв...

  13 червня наші дроноводи знищили досить незвичний руснявий БТР-80. Замість штатної башти з КПВТ і ПКТ він має (ну, точніше, мав) бойовий модуль 32Г01 «Бумєранґ-Бурєвєстнік». Що це за виріб? Назва модулю натякає, що створений він в рамках перспективної запорєбрікової програми розробки колісного БТР К-16 «Бумєранґ». Прототип його демонструвався ще у 2013 році, у 2015-му планувалось почати серійний випуск, але й досі він не розпочався. І коли розпочнеться – невідомо. Тож нічого дивного, що готові компоненти від «Бумєранґа» спробували використати для модернізації старої техніки. 32Г01 – доволі компактний і добре захищений модуль непроникаючої конструкції (тобто, він монтується на даху бойової машини, а всередині знаходиться пульт управління для стрільця-оператора). «Бумєранґ-Бурєвєстнік» є, так би мовити, мономодулем – тобто, він розрахований на монтаж тільки однієї одиниці озброєння, кулемета калібру до 14,5 мм. У відомій конфігурації для БТР-80 використовується 12,7-мм кулемет «Уть...

  Давненько в нашій рубриці не було флотської тематики. Це й зрозуміло – ОЗУ «ЧФ» нейтралізоване і продовжує розививатись тільки в екзилі . Але й на інших морях-океанах відбуваються цікаві події. Сьогодні – власне, не про ваєнна-марской флот, а про бєрєгавую ахрану фсб. Донедавна для патрулювання в далекій морській зоні вона використовувала, в основному, два типи кораблів: проєкту 1135.1 (адаптований флотський сторожовий корабель/фрегат; до цього проєкту належить і наш «Гетьман Сагайдачний») та проєкту 97П (озброєний криголам). Заміною для них мали стати кораблі проєкту 22100 (шифр «Окєан»), спроєктовані спеціяльно для пагранцов. Достатньо великий (майже 92 м завдовжки, 3200 тонн), такий корабель мав би скромне озброєння, але добру морехідність, і на додачу – льодовий клас корпусу.   Проєктування «Окєану» почалось у 2009 році. Корабель отримав імпортну силову установку з німецькими дизелями і редукторами. Озброєння обмежили 76-мм артустановкою і двома 14,5-мм кулеметами (щ...