Публікації

Показано дописи з лютий, 2024

Танкометика-4

Зображення
  Свіженький Мілітері Беленс з’явився. А з ним – чергова нагода зайнятися порівняльною танкометикою, тобто, аналізом втрат і набутків танкового парку рф. Таблички любите? Бо я – так. Пробіжимось по трьох роках – 2022, 2023 і 2024. Враховуючи, що довідник виходить на початку року, дані для нього готуються наприкінці попереднього року. Почнемо з сухопутних військ.   Тип 2022 2023 Зміни 2023 до 2022 2024 Зміни 2024 до 2023 Т-55А 0 0 - 30 - Т-62М/МВ 0 150 - 200 +33% Т-64А/БВ 0 0 - 100 - Т-72А/АВ/Б/БА 650 400 -38% 300 -25% Т-72Б3/Б3М 1380 750 -46% 650 -13% Усього Т-72 2030 1150 -43% 950 -21%

"Фатех" і "Зульфікар"

Зображення
  "Фатех-110" четвертої  ґенерації на пусковій установці Ну що ж, назву «Шахед» ми вже вивчили. Схоже, настав час вивчати інші перські слова – «Фатех-110» і «Зульфікар». Поки ще не підтверджено, але за повідомленнями західних ЗМІ Іран відправив до рф «сотні» балістичних ракет цих типів. Варто придивитись до них детальніше.   Власне, уся ракетна програма Ірану бере свій початок з 80-х років минулого століття, з ірано-іракської війни. Одним з епізодів її стала «війна міст», коли ворогуючі сторони фігачили балістичними ракетами по містах один одного. Починалось усе з «творчого» допилювання «Скадів» і «Лун», а, зрештою, дійшло (можливо) до постачання балістичних ракет для втарой арміі міра.   Власне, «Фатех-110» є продуктом складної еволюції совдєповської ракети «Луна-М», взятої на озброєння нєпабєдімай і лєґєндарнай у сиву давнину – 1964 року. Це дуже простий виріб – одноступінчата балістична ракета, до того ж, некерована, добре надавалась для копіювання і удосконалення.

Стрідсбат 90

Зображення
  Сьогоднішні новини про черговий пакет військової допомоги від Швеції змусили, я впевнений, швидше забитись серця багатьох українських шанувальників продукції шведського військово-промислового комплексу. Ні, в ньому ще не «Гріпени», але інший культовий продукт їхнього ВПК – катери «Стрідсбат 90». Вони цілком заслуговують детальнішої розповіді.   Створення цих катерів зумовлене особливостями шведського узбережжя – численними острівцями і протоками, які роблять його протидесантну оборону справою доволі складною і специфічною, яка вимагає особливих підходів. Тому в складі шведської берегової артилерії існували спеціяльні амфібійні підрозділи – ну, це як наші механізовані частини, тільки з катерами замість бронетранспортерів. У 2000 р. берегова артилерія взагалі була реорганізована в Амфібійний корпус – з акцентом не на стаціонарну оборону, а на маневрені дії. Основу ж його катерного складу становлять саме «Стрідсбати 90» - «бойові катери зразка 1990-го року».   Історія «Стрідсбат

Війна в повітрі - грудень 2023 р.

Зображення
 Черговий огляд М. Стрембського (за грудень минулого року), побудований за вже усталеною схемою - щоденна хроніка на основі наших і їхніх офіційних зведень. Бонусом - врізка про реактивні шахеди. Друзі, з а бажання - можете підтримати блог невеличким донатом:  https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9 Приватбанк - 4731 2196 4166 1818

Тім Ріплі про підсумки двох років

Зображення
 Стаття Тіма Ріплі з березневого числа Air Forces Monthly, присвячена підсумкам двох років повномасштабної війни. В принципі, жодних одкровень. Констатація фактів про тупик у застосуванні пілотованої авіації і пошук виходу з нього через нове озброєння збільшеного радіусу дії, про безпрецедентне зростання ролі безпілотників.   Друзі, з а бажання - можете підтримати блог невеличким донатом:  https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9 Приватбанк - 4731 2196 4166 1818

Пасажирське "імпортозамєщєніє"

Зображення
  Сьогодні в нашій рубриці заради різноманітності поговоримо не про військову авіацію, а про цивільну. У цій галузі за порєбріком аналоховнєтів теж вистачає – тим більше, що останнім часом під прапором «імпортозамєщєнія» тут відбуваються цікаві рухи.   З чого почати? А з того, що на відміну від військового літакобудування, цивільне в немитій до початку третього тисячоліття перейшло в стадію клінічної смерті. Чому? Просто не витримало конкуренції. Лайнери «нової ґенерації» Іл-114, Ту-204/214, Іл-96, які проєктувались з 80-х років минулого століття, виявились надто важкими і неекономічними. Тільки-но відкрилась можливість отримувати недорого (в основному, за лізингом) «боїнги», «ербаси» та «ембраери», як російські авіакомпанії на чолі з флагманом – «Аерофлотом» - дружно переключились на лайнери з «загнівающєго запада». Виробництво «тушок» та «ілів» ледь животіло – їх гомеопатичними партіями купували для державної авіації, де діяли обмеження на імпортні комплектуючі. Що характерно – у