Про життя, летунство та інші дрібниці

  Ту-142МЗ в Київському державному музеї авіації. Фото 2009 р. Учора, 17 січня, запорєбрікове міннападу оголосило про проведення - вперше в історії авіації ВМФ - дозаправки паливом в польоті протичовнового літака Ту-142МК в районі Північного полюсу. Події цій їхні ікспьорди надають величезного значення. Тож розберемось з цим, а на додаток розповімо про історію цього найважчого в історії світової авіації протичовнового літака. Отже, спочатку - розлога цитата. Прошу пробачення за нарєчіє: "Издавна задачей ПЛО Северного флота было прикрытие его баз. В Западной Лице, Гаджиево, Полярном и Видяево размещается значительная часть морской составляющее «ядерной триады» РФ. Однако есть ещё одно место, остро нуждающееся в защите. Это пресловутый «Ямальский газовый крест», где на небольшой территории расположены важные узлы семнадцати крупных газопроводов России. Некоторые эксперты считают, что удар полусотни КР «Томагавками» нанесёт огромный ущерб российской экономике. Наибольшую угрозу предс...

  У 1960 р. в СРСР почалось проєктування протичовнового літака далекої дії Іл-38. Так само, як і зарубіжні аналоги – американський Р-3 «Оріон» і британський «Німрод», що створювались у той самий час – радянська машина базувалась на проєкті пасажирського лайнера. В основу Іл-38 поклали планер і силову установку літака Іл-18 (щоправда, задля збереження належного центрування крило на Іл-38 довелось змістити на 3 м вперед). Фюзеляж був поділений на дві частини: передню герметичну, де знаходились робочі місця екіпажу з семи осіб і відсік для відпочинку, та негерметичну, яка включала два вантажних відсіки (перед крилом і за ним). У відсіках розташовувалось навантаження масою до 8000 кг: РГАБ, бомби, міни, протичовнові торпеди, рятувальні контейнери (у різноманітних комбінаціях). Силова установка Іл-38 складається з чотирьох турбогвинтових двигунів АІ-20М потужністю по 4250 к.с. Основу БРЕО становить пошуково-прицільна система «Беркут-38». Вона включає радіогідроакустичні буї трьох тип...

  Трапилось кілька цікавих фото з першими совєтськими серійними автомобілями АМО-Ф15 - копіями Fiat 15ter (так, "Жигуль-копійка" не був першою копією "Фіата", яка випускалась у совдєпії). На цьому знімку - парад на красній площі маССкви 1 травня 1931 р. Спарені тумбові установки "Максимів", обслуга в стильних кожанках. Інший варіант - два "Максими" на шворневих зенітних установка. Кути горизонтального обстрілу досить обмежені. В лавках - ящики для карабінів обслуги. Ще один варіант автомобіля під два "Максими". Якщо машина на попередньому фото - спеціалізована зенітна, для супроводу колон, то ця - "піхотно-станкова". Кулемети встановлювались на тумби разом зі штатними станками, їх можна було швидко зняти і використати в піхотному бою. А це - машина з "Льюїсом", причому кулемет - авіаційного варіанту. І кілька слів про економіку. Упродовж 1924-1931 рр. на заводі АМО (майбутній ЗіС, потім ЗіЛ) виготовили близько шести ...

Дуже цікаве фото: трофейний ХТЗ-16 і група солдатів, але явно не вермахт. Словаки? Румуни? Мадяри? Як відомо, танк походить від гусеничного трактора. За час еволюції бойової машини вона досить далеко відійшла від свого пращура. Та все ж іноді траплялись спроби наблизити ці два класи техніки. Мова про бронетрактори – імпровізовані бойові машини на шасі тракторів. Великим їх ентузіастом був Тухачевський, хоча його ідеї в 1930-х роках не набули розвитку. А ось на початку німецько-радянської війни бронетрактори стали досить популярними в червоній армії. Терміновим виготовленням таких імпрвізацій совєти намагались хоч якось компенсувати величезні втрати танків в перші тижні війни.   В кількох містах західної частини срср на початку війни напівкустарним способом виготовлялись бронетрактори з застосуванням цивільних шасі та озброєння, яке знайшлось під рукою. Найвідоміші з них – це одеські «НІ» («На іспуг»), але схожі машини виготовляли і в лєнінграді та кількох інших містах. Це все були ...

 В одному з телеграм-каналів нещодавно виклали цікаві документи, які змусили мене згадати свою докторську дисертацію - працюючи над нею свого часу немало покопався в архівах совєтської доби. Ці документи чудово ілюструють явище, яке можна назвати "совєтськими стартапами" - коли ініціативний інженер (або й не інженер) вибивав кошти під свій "нє імєющій аналогов" проєкт. Створювалось конструкторське бюро, проєкт включався в план дослідних робіт, перекочовуючи з одного річного плану в наступний... Кошти витрачались, а результату, як правило, не було. І в один чудовий момент терпець "інвестора" - Наркомату авіаційної промисловості - уривався. Фінансування припинялось, а стартапер в кращому разі повертався до своєї "доконструкторської" діяльності. Перший документ - це доповідна записка Сталіну наркома авіаційної промисловості Алєксєя Шахуріна та його заступника з дослідного виробництва Алєксандра Яковлєва (так, того, що був одночасно й авіаконструктор...