Про життя, летунство та інші дрібниці

  Під час модернізації літаків B-52H до рівня B-52J радар AN/APQ-166 часів холодної війни з антеною з механічним скануванням заміняють на РЛС Raytheon AN/APQ-188 з активною фазованою антенною решіткою (AESA). Нова система створена на основі перевірених радарів AN/APG-79 (F/A-18 Super Hornet) та AN/APG-82 (F-15), однак оптимізована для виконання бомбардувальником завдань класу «повітря-поверхня». Вона забезпечує значно вищу надійність, картографування земної поверхні з вищою роздільною здатністю, навігацію за будь-яких погодних умов та покращені можливості прицілювання. Перший B-52, оснащений AN/APQ-188, прибув на авіабазу Едвардс у грудні 2025 року для початку льотних випробувань. Цікаво, чи стане ця заміна радару останнью в кар'єрі "Стратофортрес"? Адже за наявними планами B-52 мають служити до 2050-х років.. . Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9 Приватбанк: 5168 7456 7352 6783

  У 1927 р. в передмісті Кордови (аргентинської) була заснована Fábrica Militar de Aviones (FMA) – підприємство, покликане замінити імпортні літаки машинами власної розробки для оснащення аргентинської військової авіації. Спочатку підприємство будувало літаки за ліцензією — Avro 504 та Dewoitine D.21 , однак майже відразу розпочало створення власних конструкцій. Першою з них став Ae.C.1 . За ним з'явилися інші моделі, зокрема транспортний літак Ae.T.1 . Усі вони були невеликими одномоторними низькопланами схожої конструкції. Лише Ae.T.1 відрізнявся більшими розмірами, що дозволяло перевозити п'ятьох пасажирів і двох пілотів. Крім того, його можна було переобладнати на легкий бомбардувальник.   Бомбардувальник   Обмежені ударні можливості Ae.T.1 так і не були використані, оскільки розпочалася розробка більшого й досконалішого бомбардувальника — Ae.M.B.1 . Цей легкий бомбардувальник призначався для заміни застарілих біпланів Breguet XIX , які перебували на озб...

Результати української атаки 1 червня поступово вимальовуються. Спробував розібратись з ідентифікацією знищених російських літаків. Упродовж багатьох років я користуюсь двома базами даних, які фіксують авіаційні катастрофи та авіарії, включаючи й бойові втрати. Це Aviation Safety Network i Scramble . Перша з них є інтерактивною - туди можна вносити записи і редагувати. Звісно, це все перевіряється - ну, як у вікіпедії. Друга інтерактивною не є. Перша містить посилання на джерела і опис подробиць втрати/пошкодження літальних апаратів, друга ж - лише короткий запис. Подробиці публікуються в щомісячному часописі Scramble, який вже кілька років видається тільки в електронному вигляді (але ціна символічна - здається, 10 єврів на рік). Отже, що показують ці бази? Ось записи зі Scramble: А ось - з ASN: Як бачимо, вони цілком збігаються - з тим винятком, що в Scramble не ідентифікований знищений Ан-12. Почав розбиратись глибше - і дійшов висновку, що в основі обох переліків, ймовірно, лежить ...

  Ту-95 є єдиним у світі турбогвинтовим стратегічним бомбардувальником. Випуск серійних Ту-95 почався ще у 1955 р. Упродовж наступних десятиліть на його базі було створено щонайменше десять серійних модифікацій (не рахуючи одиничних експериментальних літаків) – бомбардувальників, розвідників і ракетоносців. Зараз на озброєнні ВПС Росії знаходяться літаки єдиної модифікації – Ту-95МС, яка серійно виготовлялась у 1980-х рр. Безпосереднім попередником Ту-95МС був далекосяжний протичовновий літак Ту-142М . Ця машина, створена на базі Ту-95, відрізнялась подовженим фюзеляжем і дещо збільшеною площею крила. Коли в США почалась підготовка до масового розгортання крилатих ракет повітряного базування AGM -86 на бомбардувальниках В-52, військово-політичне керівництво СРСР почало шукати адекватну відповідь. У той час в СРСР розроблявся аналог AGM -86 – крилата ракета Х-55, носієм якої мав стати новий стратегічний бомбардувальник Ту-160. Але для прискорення розгортання вирішили створити ще ...