Про життя, летунство та інші дрібниці

"Адмірал Макаров" (поки що це ШІ) Давно збирався про це написати, все відкладав. Та бачу, що час настав. Сьогодні – про найпотужніші (після потоплення крейсера «маССква») кораблі ОЗУ «чф», фрегати проєкту 11356Р. Історія появи цих кораблів дуже характерна для запорєбрікового флоту першої чверті ХХІ століття. У 1990-х роках, попри складну економічну ситуацію, москалики намагались надувати щоки, проєктуючи нє імєющіє аналогов перспективні кораблі. Та після фіаско цих проєктів доводилось вдаватись до реалістичніших рішень, адаптуючи під потреби ваєнна-марского флоту експортні проєкти. Типовий приклад – доля дизель-електричних субмарин проєкту 677 , про який я вже розповідав. Хоч цей проєкт жевріє й досі, масовою субмариною для кацапського флоту став проєкт 636.3 – похідний від експортного 636-го, який, своєю чергою, розвинувся з проєкту 877 (родом ще з 1970-х).   З океанськими сторожовиками (які в цивілізованому світі називають фрегатами) ситуація була не кращою. Аналоховнє...

"Ступінєц" перед спуском на воду   У ніч проти 25 липня дрони СБУ уразили низку цілей в Каспійському морі, серед яких – ракетний катер проєкту 12418. Отже, що ж це за посудина, яка належить до останніх представників родини «Молній» (або ж за НАТОвською класифікацією – «Тарантулів»)?   Про історію базового проєкту 1241 я вже розповідав з нагоди знищення в Чорному морі ракетного катера «Івановєц» . Проєкт 12418 – це експортний варіант, на якому ракети «Терміт» (Р-21/22) замінені на 3М24Е «Уран-Е» з дальністю пуску до 130 км і активною радіолокаційною ГСН. Завдяки цьому боєкомплект збільшився учетверо – з чотирьох ракет до шістнадцяти (чотири чотиризарядні пускові установки, встановлені попарно уздовж бортів). Склад артилерійського озброєння лишився попереднім – одна 76-мм артустановка АК-176 і дві 30-мм шестистволки АК-630. Частково модернізували радіоелектронне обладнання. Газотурбінна силова установка лишилась попередньою. Ці нововведення призвели до зростання водотоннажн...

  Ефективність дій нашої авіації проти запорєбрікових БпЛА «Гєрань» (та інших, менш поширених) не підлягає сумніву – читачі, безперечно, бачили фото бортів українських гелікоптерів і літаків з відмітками про десятки і навіть сотні збитих безпілотників. Не дивно, що козломорді мастєровиє шукають способи зниження цих втрат. Одним з кандидатів на скрєпне вундерваффе стала «зв'язка» БпЛА «Гєрань» із керованими ракетами «повітря-повітря» малої дальності Р-60/60М. Спроби застосування таких агрегатів спостерігаються з кінця 2025 року. Наскільки ефективною – і взагалі реальною – може бути така спроба створення безпілотного перехоплювача? Відповідь на це дає один із запорєбрікових ікспьордів.   Він відзначає, що «конфігурація такої машини, очевидно, ще не усталилася». Різноманітність конфігурацій наштовхує на логічне припущення, що козломорді мастєровиє йдуть шляхом проб і помилок, вдаючись до кустарщини без якогось наукового обґрунтування. Трапляються випадки розміщенням ракети «н...

  Про «Циркон» я писав вже роки два тому. Тоді лаптєногі тільки розпочинали обстріли України цими ракетами. Зараз же застосування «Цирконів» активізувалось. А учора ОСІНТер Fabian Hinz опублікував досить докладний і цікавий аналіз цієї ракети. Тож викладаю його у перекладі українською.   Розробка ракети 3М22 «Циркон» НВО машинобудування розпочалася щонайменше на початку 2010-х років, а на озброєння вона надійшла приблизно у 2022 році. Це насамперед корабельна ракетна система, призначена для ураження як надводних, так і наземних цілей. Нею оснащуються фрегати проєкту «Адмірал Горшков» , а також новозбудовані й, імовірно, модернізовані раніше збудовані атомні підводні човни проєкту «Ясень» . На озброєння також надійшов береговий варіант комплексу, який використовує, вочевидь, модифіковані пускові установки берегового ракетного комплексу К-300П «Бастіон» . Хоча спочатку передбачалася розробка як корабельного, так і авіаційного варіантів «Циркона», роботи над авіаційною в...