Про життя, летунство та інші дрібниці

  За цим непримітним "Скайвен" тягнеться моторошна історія: свого часу, за диктатури генерала Хорхе Відели (1976-1981), він використовувався для "рейсів смерті", під час яких противників режиму скидали з літаків у відкрите море... Цей "Скайвен" - один з п'яти літаків моделі SC.7-3M-400, придбаних у 1971 р. в Великій Британії для Морської префектури Аргентини (Морська префектура - це служба берегової охорони; вона входить до складу ВМС Аргентини, але має, крім кораблів і катерів, власну авіацію). Літак з серійним номером SH.1888 отримав тактичний номер РА-51.    У 1989 р. РА-51 разом з двома іншими "Скайвенами" продали люксембурзькій фірмі CAE Aviation. Машина отримала цивільну реєстрацію LX-ABC. Новий власник не морочив собі голову з перемальовуванням літака, тільки на вертикальному оперенні, на зображенні прапора Аргентини, горішню блакитну смугу замалювали червоним - і отримали прапор Люксембургу :) В листопаді 2002 р. літак продали америка

 Черговий огляд М. Гавенди - за травень. Формування нових частин у нас і в них, постачання озброєння Україні, робота російського ВПК, удари "Сторм Шедоу". Розлогий огляд російських ракетних ударів та протидія ним. Буквально два абзаци про Луганський фронт, значно детальніше - про Донецький (в основному про Бахмут) і трохи про Південний фронт.

  Кілька днів тому я писав про плани модернізації армійської авіації Японії , одним з напрямків яких є ліквідація ударних гелікоптерів як класу. Схоже, цим же шляхом піде й Німеччина.   Зараз бундесвер експлуатує 53 ударних гелікоптери Tiger UHT, створених в рамках спільної німецько-французької програми. Притчею во язицех стала низька технічна готовність цих машин. У 2018 р. одномоментно боєздатними в середньому були лише... 11,6 гелікоптерів цього типу. Враховуючи, що частина Tiger UHT постійно знаходиться в навчальному центрі Ле Люк у Франції, де діє французько-німецька школа для екіпажів «Тигрів», єдина бойова частина – 36-й полк бойових гелікоптерів у  Фіцларі - мав не більше восьми боєздатних машин.  Зараз цей показник трохи піднявся, але й так він не перевищує третини усього парку. При цьому заходи з підвищення боєготовності бажаних результатів ніяк не давали. З огляду на такий досвід, німецький уряд влітку минулого року ухвалив рішення відмовитись від планів модернізації Tig

Роззброєння в Європі, викликане післяхолодновоєнною ейфорією, схоже, поступово змінюється гонкою озброєнь. Переважна більшість європейських країн планують або вже реалізують масштабні програми закупівель нового озброєння і військової техніки. Не виняток і наш неспокійний сусід, справжній enfant terrible НАТО і ЄС – Угорщина. В сусідньому блозі я вже розповідав про оновлення мадярської артилерії . Сьогодні ж – про нові БМП.   Упродовж останніх десятиліть Угорщина не використовує гусеничні БМП, обходячись майже чотирма сотнями БТР-80/80А, отриманими в 1990-х роках від РФ як розрахунок за борги. Однак для їхньої заміни, принаймні, часткової, вирішили придбати сучасні гусеничні БМП. У 2020 р. вибір зупинили на новому продукті німецького концерну «Рейнметал Ландсистем» - KF41 «Лінкс». Таким чином, Угорщина стала стартовим замовником не тільки для цієї БМП, але й для усієї лінійки нових бойових машин KF, куди також входить БМП KF31 і танк KF51 «Пантера» (про нього докладніше можете про

Так виглядає, що головною жертвою прігожинського путчу стали ваздушна-касмічєскіє сіли немитої. Вагнерівці повною мірою скористались отриманими с барского плєча засобами протиповітряної оборони, внаслідок чого атріцатєльно взлєтєлі кілька літальних апаратів. Серед них – пара (а, можливо, навіть три) гелікоптери РЕБ Ми-8МТПР-1, про які ми вже розповідали . Але найбільш цікава здобич – це повітряний командний пункт Ил-22М-11. Розповімо детальніше про цю машину.   Застосування повітряних командних пунктів набуло поширення в роки холодної війни, коли військові США та Савєтского Саюзу усвідомили: в разі ядерного конфлікту традиційні наземні засоби зв’язку й управління військами можуть бути швидко виведені з ладу. Трохи довше протягнути дозволяли повітряні командні пункти. Придатись вони могли і у звичайних конфліктах – служачи ретрансляторами та координаційними центрами під час воєнних операцій. Для повітряного командного пункту (ПКП) потрібен був літак з місткою герметичною кабіною, де зна

 Черговий, вже 13-й, щомісячний огляд від Марціна Гавенди - про події березня 2023 р. Вступна частина про підготовку українських військ, а далі - за типовою структурую: бойові дії в повітрі і огляд за фронтами - луганським, донецьким, південним.

  В середині 80-х років минулого вже ХХ століття в одному з номерів «Зарубєжного ваєнного обозрєнія» я побачив фото досить цікавої зброї, схожої на велетенський револьвер. Це був південноафриканський ручний напівавтоматичний гранатомет калібру 40 мм. Пройшло майже чотири десятиліття – і серед численних взірців стрілецького озброєння, яке постачають нам наші союзники, з’явились і такі гранатомети. В Силах оборони України «засвітилось» кілька моделей цієї зброї. Сьогодні розповімо про одну з них – польський гранатомет RGP-40 .   Як ви вже здогадались, цифра «40» означає калібр зброї в міліметрах, абревіатура ж « RGP » розшифровується як « R ę czny Granatnik Powtarzalny » - тобто, ручний багатозарядний гранатомет (щоправда, пізніше, коли була опрацьована система напівавтоматичного обертання барабану, розшифровка змінилась на « R ę czny Granatnik P ół awtomatyczny »). Проєктування його почалось в Дослідно-конструкторському центрі Механічних заводів «Тарнув» спільно з фахівцями Війс

  Наприкінці 1970-х рр. парк бойових літаків ПС Швеції складався із швидко старіючих винищувачів J  35 «Дракен» і сучасних, але дорогих в експлуатації літаків родини «Вігген» – AJ  37/ JA  37/ SF  37/ SH  37. Тому командування ПС у 1979 р. висловило пропозицію про початок розробки нового легкого бойового літака. Уряд Швеції після розгляду альтернативи – можливої закупівлі винищувачів за кордоном (брались до уваги літаки «Міраж 2000», F -16, F / A -18 і F -20) – теж дійшло висновку щодо доцільності створення літака силами вітчизняної компанії SAAB . У травні 1982 р. парламент країни ухвалив фінансування дворічного етапу дослідних робіт, які мали визначити аеродинамічну схему та інші основні характеристики майбутнього винищувача. Розглянувши півтора десятки ескізних проектів, вибір зупинили на варіанті Р2110 – одномоторному літакові схеми «качка» (з переднім горизонтальним оперенням) з трапецієподібним крилом середнього розташування. Ключовою вимогою з боку замовника було забепечення до