Про життя, летунство та інші дрібниці

  Дуууже цікаві новини надходять зі США. І на цей раз – не про Трампа чи Маска, а про те, що реально може допомогти нашим Повітряним Силам відбивати атаки запорєбрікових дронів і крилатих ракет. Виявляється, ще минулого року мисливці F -16 ПС США почали використовувати 70-мм ракети з лазерним наведенням для знищення безпілотних літальних апаратів хуті під час операцій у Червоному морі. Ідея загалом не нова – ПС США ще у 2019 році оголосили, що провели тестування здатності ракет Advanced Precision Kill Weapon System II ( APKWS II ), первісно розроблених як недорога високоточна збооя класу «повітря-поверхня», уражати повітряні цілі. Однак тоді все завершилось лише випробуваннями. Зараз же з посиланням на «військового урядовця США» пишуть вже про практичне «використання» APKWS II у ролі повітря-повітря. Жодних подробиць (скільки ракет було використано таким чином, скільки безпілотників хуті було збито в результаті, точну дату першого використання цієї можливості в бою тощо) не...

  З огляду на формат  книжечки про «Бойового сокола» , до неї не ввійшла докладна інформація щодо структури частин, які експлуатують ці літаки. Для більшості читачів вона, напевно, була б надто нудна. Та все ж, думаю, є серед них і ті, кому (так само, як і мені) подобаються доклааадні таблички. Цей пост – це своєрідний додаток до книги, він містить деталізовану інформацію про ті частини ЗС США, в яких станом на вересень цього року експлуатувались літаки  F -16 .   Почнемо, звісно, з Повітряних сил і з Бойового авіаційного командування, зона відповідальності якого охоплює континентальну частину США (без Аляски). У його складі  F -16 експлуатуються двома основними структурами: Центром повітряної війни ( USAF   Warfare   Center ) і 15-ю повітряною армією.   Центр має сім ескадрилей «Файтінг Фалконів». Чотири з них входять до 53-го крила – три випробувальні ( Test  &  Evaluation   Squadron ), укомплектовані  F -16 C / D   ...

  З відки взялась назва Fighting Falcon – "Бойовий Сокіл"? І чому не просто Falcon – назвали ж мисливець F -15 «Орлом» ( Eagle ) без жодних прикметників? Власне, переможець у конкурсі на ім’я для нового мисливця, оголошеному Повітрняними силами США, технік-сержант Джозеф А. Курделл, завідувач складом фотоматеріалів на авіабазі Мак-Ділл (шт. Флорида), запропонував саме назву «Фалкон». Мотивував свою пропозицію він тим, що сокіл є талісманом Академії ПС США в Колорадо-Спрінгс. Але Повітряні сили США вже мали на озброєнні одного «Фалкона» - керовану ракету класу «повітря-повітря». Далеко не нова, наприкінці 1970-х років вона вже дослужувала своє – але все ще лишалась на озброєнні. До того ж, існував ще один тезко – бізнес-джет «Фалкон» французької фірми «Авйон Марсель Дассо», дуже популярний в той час на ринку США. Тож щоб уникнути плутанини для F -16 обрали назву «Файтінг Фалкон». Найраніший датований документ, у якому фігурє ця назва – лист до техніка-сержанта Курделла ві...

  Перший у світі серійний мисливець п’ятої ґенерації розроблявся з травня 1983 р. в рамках програми ATF ( Advanced Tactical Fighter ). Вона передбачала створення двомоторного літака з такими ключовими характеристиками: - знижена радіолокаційна й теплова помітність; - здатність здійснювати крейсерський політ із надзвуковою швидкістю; - підвищена маневреність; - наявність комплексу БРЕО, який забезпечив би суттєву перевагу над існуючими й перспективними радянськими винищувачами. Літак мав стати «чистим» мисливцем, тобто реалізація ударних функцій завданням не передбачалось. У конкурсі взяли участь сім проектів, з яких для наступної реалізації обрали два: один – запропонований консорціумом фірм «Локхід» і «Боїнг», інший – «Дженерал Дайнемікс», «Нортроп» і «Макдоннелл-Дуглас». 31 жовтня 1986 р. з обома консорціумами уклали контракти, які передбачали виготовлення двох прототипів. Літак «Локхіда» отримав позначення YF -22 A , а « Нортропа » – YF -23 A ....