Про життя, летунство та інші дрібниці

Оновлено 24.09.2024   Влітку 1992 р. на базі 26-ї повітряної армії ВПС СРСР було сформоване командування ВПС Республіки Білорусь, а на базі управління ППО Білоруського військового округу і 2-ї окремої армії ППО - командування Військ ППО Республіки Білорусь. У 2001 р. ці два види збройних сил об'єднали у ВПС і війська ППО. Так само, як і в Україні, в Білорусі ВПС і війська ППО формувались на базі колишніх радянських частин. Однак на відміну від України, білоруські власті не претендували на стратегічну авіацію - частини з літаками Ту-22 і Ту-22М перейшли під російську юрисдикцію і поступово були передислоковані на територію РФ. Та й без того Білорусь успадкувала надзвичайно потужну авіацію: три бомбардувальні полки Су-24/24М, три штурмові з Су-25, винишувачі, розвідники, літаки РЕБ... Невелика і небагата країна не могла утримувати таку армаду. Скажімо, в 2010 р. в строю залишалось тільки 23 Су-24М і 12 Су-24МР, але у 2012 р. їх остаточно списали, причому частину бомбардувальників про

Стрічка новин регулярно підкидає нам фото й відео з битою і обсмаленою технікою «втарой арміі в мірє». Серед вже звичних тушок Т-72 і Т-80, БМП і вигорілих вщент алюмінієвих БМД часом трапляється і справжня екзотика. Типовим прикладом такого «аналоховнєт» є великий, наче клуня, чотиривісний бронеавтомобіль з незвичними для совєцько-російської традиції формами. Це КамАЗ-63968, або ж інакше – «Тайфун-К». «Тайфун» став спробою адаптації для рашкованських реалій машин класу MRAP – Mine Resistance Ambush Protection , тобто «захищених від мін і засідок». Цей дуже специфічний клас з’явився в 70-х роках в Південній Родезії як спроба захисту від партизанів. Дуже швидко флагманом у розвитку MRAPів стала ПАР. А ось у розвинутих країнах машини цього класу набули поширення лише у 2000-х роках. Це пов’язувалось потребами воєн в Афганістані й Іраку. У США низка фірм клепала MRAPи кількох типів тисячами екземплярів.   Отже, які особливості відрізняють MRAP від традиційних бронетранспортерів? Такі ма

  Формування Повітряних сил Чехії на початку 90-х років відбувалось під впливом двох чинників: використання спадку часів "соціалістичного табору" і "розлучення" зі Словаччиною в 1993 р. Внаслідок останнього озброєння і військова техніка були поділені в пропорції 2:1 на користь Чехії, але для низки зробили виняток - скажімо, найбільш сучасні винищувачі МіГ-29 поділили порівну (кожна країна отримала 9 МіГ-29 і 1 МіГ-29УБ). Крім десятка МіГ-29, Чехія отримала 94 МіГ-21(72 МФ і 22 УМ), 70 МіГ-23 (32 БН, 13МФ, 17 МЛ і 8 УМ), 37 Су-22 і 25 Су-25 - загалом 236 бойових літаків. Така кількість була надмірною для потреб і можливостей країни, тож почалось швидке списання. Вже 1994 р. Повітряні сили Чехії позбулись МіГ-23БН і МФ. Наступного року досить несподівано з бойового складу вивели найсучасніші МіГ-29 (отримані в 1989 р.) - їх виміняли на 11 польських гелікоптерів W-3. Причиною такого рішення стало прагнення керівництва країни перейти на західну техніку. Однак сталось це

  Наш неспокійний західний сусід - Угорщина - має доволі скромні Повітряні сили. "Традиція" ця тягнеться ще з часів Першої холодної війни. Угорщина була єдиною державою-членом ОВД, яка не купила винищувачі МіГ-29. На 1990 р. основу її бойової авіації становили літаки МіГ-21, "розбавлені" полком МіГ-23 і ескадрильєю Су-22М. Оновлення парку бойової авіації стало можливим завдяки боргу колишнього СРСР - в рахунок його погашення Угорщина в 1994-1995 рр. отримала з Росії 28 МіГ-29 (у тому числі 6 МіГ-29УБ). Цікаво, що літаки постачались в комплектації "9-12Б" - експортній для країн поза ОВД (для країн ОВД йшла комплектація "9-12А", а для СРСР - "9-12"). Бойові літаки усіх інших типів поступово списали. У 2006-2007 рр. Угорщина отримала зі Швеції 14 "Гріпенів" (12 одномісних JAS-39C і 2 двомісних JAS-39D). Це були вживані машини модифікацій А/В, допрацьовані до рівня C/D. Угорщина не купила їх, а взяла в лізинг на 10 років. Згодом у

 Ранок 24 березня для багатьох українців почався з приємних новин з тимчасово окупованого свинособаками Бердянська. Стало зрозуміло, що в порту там щось коїться. Невдовзі з’явились перші фото і відео, на яких горить і вибухає корабель в порту, а інші дають дьору. Дуже швидко з’ясувалось, що жертвами української «Точки» стали рашкованські великі десантні кораблі (ВДК), які перевозили військову техніку і солдатів з Криму. За першими повідомленнями, був повністю знищений ВДК «Орск» (на ньому здетонували боєприпаси). Ще один – «Саратов» - загорівся і був затоплений екіпажем на глибині 5 м просто біля причалу. «Новочеркасск» і «Цезарь Куников» зазнали ушкоджень, на обох є загиблі й поранені, але вони зуміли вийти з порту і поповзти до Криму. В ніч на 25 березня Генштаб ЗС України уточнив, що знищений був саме «Саратов», а щодо «Орска» інформація не подавалась.   «Саратов» і «Орск» належать до проєкту 1171 (або ж «Тапір») – тобто, першого, реалізованого в совєцькому союзі проєкту великих

Такі фото я люблю виносити в заголовок. Свіженька здобич наших дроноводів на лівобережній Херсонщині. Цей ТОС-1А був обладнаний протидроновим мангалом, але йому це не допомогло. 18-й знищений "Солнцепьок" за час повномасштабної війни за верифікованими даними і 24-й - за неверифікованими. З червня цього року знищено 15 таких бойових машин, а рекордним був жовтень - шість "Солнцепьоків"! (оновлення від 18.11.2023)   Ще одним еталонним «аналоховнєтом» армії шишкостану є важкі вогнеметні системи «Буратіно» і «Солнцепьок» (ТОС-1 і ТОС-1А). Пропаганда немитої створила довкола них ореол «ідеальної» зброї, руйнівна здатність якої ледь не така сама, як і в ядерної. Спробуємо розібратись – що ж це за вундерваффе?   Важкі вогнеметні системи використовують термобаричні боєприпаси, або, як їх ще називають, вакуумні. Механізм їх дії полягає в наступному: при спрацюванні боєприпасу утворюється хмара аерозолю з палива, яка детонується. Виникає явище об’ємного вибуху, яке супровод

  На час розпаду "соціалістичного табору" польська військова авіація знаходилась у далеко не найкращому стані. Сучасних винищувачів МіГ-29 вона мала лише дюжину. Основу винищувальної авіації складали МіГ-21 у різних модифікаціях, один полк літав на МіГ-23. Ударна авіація була представлена Су-20 і Су-22 (понад сотню останніх купили у 80-х роках). Польща мала і власну авіаційну промисловість. Наприкінці 80-х років випускались вертольоти Мі-2 і W-3 "Сокул", літаки Ан-2 і Ан-28. Велась розробка турбогвинтового навчального літака PZL-130 "Орлік" і реактивного навчально-бойового І-22 "Ірида" (мав замінити аналогічні за призначенням машини TS-11 "Іскра"). Упродовж 90-х років відбувалось скорочення авіаційного парку. Оновлення ж було досить скромним з огляду на економічні реалії. Спочатку в Чехії вдалось виміняти 10 МіГ-29 (на 11 вертольотів W-3), а потім в Німеччини за символічну 1 марку купили 23 таких же літаки, які раніше належали НДР. Усі

 Передвоєнна підбірка статей з березневого числа Air Forces Monthly. Нагнітання напруги Росією, реакція НАТО, сили Росії й України...

Кілька статей з квітневого числа часопису Warship International Fleet Review. Щоправда, основний акцент не стільки на власне Україні, скільки на реакції НАТО.

 Квітневе число часопису Air Forces Monthly відкривається кількома статтями, присвяченими російській агресії проти України. Особливо цікавим є матеріал The First Day of War, де хвилина за хвилиною відтворені події 24 лютого.

  Британський аналітичний центр Royal United Services Institute опублікував цікавий аналіз щодо бездіяльності російської авіації над Україною та її нездатності досягти домінування в повітрі. Дослідники дійшли висновку, що росіяни неспроможні виконувати масштабні складні повітряні операції з залученням багатьох типів машин. Чому? Ну, тому що вони їх зовсім не практикують. На відміну від льотчиків НАТО, росіяни мало літають, відпрацьовують переважно прості місії на тренажерах, майже завжди літають максимум ланками (четвірками) (!). І діють так в усіх військових операціях упродовж останніх 30 років. При цьому аналітики взагалі не розглядали питання технічної ефективності. Росія зосередила близько 300 літаків навколо України [я зустрічав навіть цифри в 450 літаків] і втратила 44 машини за 10 днів. Отже, це приблизно 13% [або 10%]. Погром. Росія як імперія довгий час спиралася лише на військову силу, а не на економіку чи культурну «м’яку силу». Цей міф розпався менш ніж за два тижні. Якщо к

  Ну що, продовжимо наші цікаві досліди. Сьогодні спустимось з неба на землю. Якраз згадався девіз козломордих дєсантнікав: «С нєба об зємлю – і в бой!». І недарма, бо мова піде саме про них. Напевно, кожен з вас бачив на відео з Бучі та Ірпеня колонни спалених гусеничних бронемашин, яких обізнані люди називали абревіатурою «БМД». Це бойові машини десанту – ще один взірець «аналоховнєт», чергове породження сумєрєчного м-скальського «гєнія». Створення цієї машини тісно пов’язане з прагненням командувача савєтскімі ВДВ Васілія Маргєлова перетворити свій рід військ на самодостатній. А який же атаман бєз золотого запасу, тобто командувач без броні? Була, щоправда, одна заковика... броньовик для ВДВ мав вміщатись у військово-транспортні літаки (знамениті Ан-12 та Ан-22 українського авіконструктора Олега Антонова) і десантуватись зі спеціальною парашутною системою. Тобто, броньовик мав би бути достатньо легким і малим. До цього додались вимоги амфібійності і високої вогневої міці. Сумістити