Про життя, летунство та інші дрібниці

  Сухопутні війська Франції зараз реалізують широку програму оновлення парку колісної бронетехніки. Одним з її складників є заміна «колісних танків» AMX -10 RC (зі 105-мм гарматами) та легших БРМ ERC -90 (з 90-мм гарматами) на нові БРМ EBRC Jaguar . Останні суттєво більші і важчі від попередників (25 тонн для тривісної машини – це вам не жарт!), але слабше озброєні. Головне озброєння «Ягуара» – 40-мм автоматична гармата з телескопічними боєприпасами, доповнена ПТРК «Акерон». Тактичним вимогам армії Франції це відповідало, однак потенційні зарубіжні покупці хотіли б отримати машини з потужнішим озброєнням, здатні не тільки вести розвідку, але й надавати вогневу підтримку піхоті. Досі «Ягуари» придбали лише Бельгія та Люксембург.   Озброїти «Ягуар» важчою гарматою в принципі не складно – габарити машини дозволяють замість штатної башти встановити іншу, з потужнішим озброєнням. Ба більше – існувало готове рішення, башта Cockerill 3105 відомої бельгійської фірми John Cocke...

  Однією з провідних тенденцій розвитку засобів ППО є прагнення до максимальної гнучкості пускових установок, здатності запускати з них ракети не тільки різних типів, але й різного призначення. Типовий приклад – баштовий модуль RIwP , про якого я нещодавно згадував в контексті американської системи ППО M - SHORAD . Сьогодні ж – про інше рішення, французьку пускову установку Rampart , відому також як LMP ( Lanceur Modulaire Polyvalent – «модульна багатоцільова пускова установка»).   Поштовхом до появи цієї зброї стала загроза з боку морських і повітряних дронів. Французький флот не тільки теоретично вивчав цю загрозу на досвіді застосування українських дронів проти ОЗУ «ЧФ», але й сам зіткнувся з нею – 8 листопада 2023 р. фрегат «Лангедок» змушений був відстрілюватись від хуситських БпЛА в Червоному морі. Тільки за період чергування у районі Баб-ель-Мандебської протоки фрегатів «Лангедок» та «Ельзас» вони розстріляли по дронах 22 ракети «Астер» вартістю 1,5 мільйонів єв...

  Ще у лютому цього року під час урочистості початку будівництва нового заводу німецької фірми Flensburger Fahrzeugbau Gesellschaft (FFG) в кадр потрапила нова, раніше невідома броньована машина. Нею був прототип БРЕМ на шасі південнокорейської САУ К9 .   Назагал створення броньованих ремонтно-евакуаційних машин на базі самохідних артилерійських установок є явищем вкрай рідкісним. З одного боку, самі САУ часто створюються не на спецільних шасі, а на адаптованих танкових чи інших підходящих за вантажопідйомністю і прохідністю. З іншого – для евакуації та польового ремонту САУ успішно застосовуються стандартні БРЕМ на танкових шасі. Можу пригадати лише один випадок створення БРЕМ на базі самохідки – американська М578 на шасі, уніфікованому з САУ М107/М110. Машина була достатньо масовою, випускалась з 1962 до 1981 р. і широко експортувалась. Совєтську МТП-3, отриману шляхом переобладнання СУ-122-54, до уваги не беру – бо ця САУ створена на базі танка Т-54.   М578 Дл...

  Дивлячись на деякі військові інновації, мимоволі задаєшся питанням: "От шоб шо?" Саме такою була моя реакція, коли побачив повідомлення про участь в навчаннях RimPac-2026 вітрильного дрона  Surveyor (SD-3001), озброєного ракетами AGM-179 (JAGM). Кілька слів про сам  Surveyor. Цей безпілотний вітрильник вже кілька років експлуатується ВМС США. Корабель має довжину 20 м, осадку 3,6 м і розмах крила 13 м - тобто, доволі немаленький, помітний. Власне,  Surveyor не є чисто вітрильним - він обладнаний дизелем потужністю 80 к.с. Крейсерська швидкість корабля становить лише 6 вуз, автономність - 100 діб. Для живлення обладнання застосовуються сонячні батареї, які видають середню потужність 3кВт і максимальну 6 кВт. За інформацією офіційного сайту компанії-виробника, "20-метровий безпілотний надводний апарат, створений для виконання оборонних завдань у глобальному масштабі. Surveyor забезпечує безперервне ведення морської розвідки, спостереження та рекогносцировки (ISR), г...

В Австралії завершилися випробування з висадки на необладнане узбережжя з експериментального середнього десантного корабля Matilda 1 , побудованого за концепцією Stern Landing Vessel (SLV) — судна з кормовою апареллю.  Висадка на необладнане узбережжя з таких суден здійснюється через кормову апарель, що дозволяє носовій частині судна надати форму, оптимальну з точки зору морехідних якостей та швидкість судна. У традиційних десантних кораблів обриси носової частини зумовлені необхідністю облаштування воріт з апареллю і забезпечення мінімальної осадки.  73-метровий корабель Matilda 1 спроєктувала австралійська компанія Seatransport , а побудувала за контрактом верф Karimun Anugrah Sejati у Батамі (Індонезія). За дедвейту 1500 т Matilda 1 здатний перевозити до 550 т вантажу або 84 стандартні контейнери. Ширина кормової апарелі становить 12,7 м. Екіпаж корабля налічує вісім осіб, при цьому передбачено розміщення ще 36 людей. Чотиривальна дизель-електрична енергетична установ...

  Трохи більше року тому я розповідав про американський легкий танк М551 «Шеридан» , який створювався для заміни у розвідувальних підрозділах танка М41 «Вокер Бульдог». Аналогічну проблему і у той же самий час намагались вирішити і у ФРН. Західнонімецький розвідувальний танк і близько не був таким інноваційним, як «Шеридан», однак він навіть не вийшов зі стадії прототипу.   Розробку нового розвідувального танка в Німеччині почали у 1960 р. Машина, названа Sp ä hpanzer Ru 251, мала бути значно простішою, ніж майбутній «Шердан» – не вимагалось ані здатності плавати, ані можливості десантування з парашутом, ані екстравагантного ракетного озброєння. Все, що хотів отримати бундесвер – це танк з нижчим силуетом, вищою мобільністю на пересіченій місцевості і потужнішою гарматою, ніж М41.   Ru 251 проєктувався фірмою «Ганомаг», але прототипи виготовив «Хеншель». При його створенні брались до уваги паралельні розробки: винищувач танків Kanonenjagdpanzer 4-5 і перспекти...

  Років сорок-п’ятдесят тому літаки ДРЛВ були справжньою «іграшкою для багатих». США мали потужний флот літаків Е-3, британці ще експлуатували антикварні «Шеклтони», в совєтському союзі літала жменька Ту-126 і допрацьовувався новий А-50. Країни НАТО до спілки купили 18 Е-3, п’ять штук придбала Саудівська Аравія... Лише дозвіл США на експорт палубних Е-2 – менших і дешевших – дозволив отримати такі літаки низкою союзників (Ізраїль, Японія, Єгипет, Сінгапур, Республіка Китай). Справжньою революцією в цьому сегменті стало створення власної авіаційної системи ДРЛВ у Швеції (я роки три тому про це вже розповідав ) – це зробило літаки ДРЛВ значно доступнішими і сприяло їхньому поширенню. Схоже, зараз ми перебуваємо на порозі другої революції в цій галузі – компанія General Atomics розпочала льотні випробування першого у світі (насправді не першого – але про це трохи нижче) БпЛА ДРЛВ. На платформі MQ-9B встановлено шведську РЛС LoyalEye (компанії Saab). Чому це є передвісникому революції?...