Про життя, летунство та інші дрібниці

  Кілька днів тому за порєбріком розбився військово-транспортний Ан-22. Ця подія, як і будь-яка авіаційна катастрофа, викликає запитання. Зазвичай відповіді на них — рано чи пізно — знаходять. Іноді — ні, залишаються лише здогадки та версії. Однак у випадку катастрофи Ан-22 виникає «нетипове» запитання: як так сталося, що такий старий літак досі літає? Спробуймо на нього відповісти.   Власне, перша версія запитання звучить інакше: «Як?! Він досі літає?!». Справді, торік кацапи широко оголосили про зняття машини з озброєння і навіть про передачу нібито останнього льотного «Антея» до музею у Верхній Пишмі.   Однак, як пишуть з-за порєбріка, інформація про зняття літака з озброєння так і залишилася на рівні заяв — відповідного наказу ніхто не бачив. Увесь цей час, за даними відомого серед авіаційних ентузіастів ресурсу russianplanes.net, у Мігалові (Тверська область, основна авіабаза російської військово-транспортної авіації) продовжували літати щонайменше три літаки...

  Кілька слів про вчорашнього здохлого кнура на прізвисько Раїсі. Точніше, не про нього, а про гелікоптер, який благополучно доставив Раїсі до мальовничого схилу гори, вкритого густим лісом, ну, а далі - в ісламське пекло (чи що там у них). Ні, це не Мі-171, як спочатку повідомлялось – Раїсі був не настільки азартним, щоб грати в російську рулетку (про те, як за порєбріком «вміють» робити цивільні гелікоптери, ми вжеписали ). Він обрав машину продукції бездуховного і загниваючого Заходу – американської фірми «Белл»і . Спочатку згадувалось, що це був Белл 212, але згодом вдалось точно ідентифікувати машину – Белл 412 борт 6-9221 з ВІПівської ескадрильї. Повітряних сил Ірану. І ось тут починається інтрига...   «Яааак??? – налетіли «експерти» - не може бути! Адже Белл 412 почав випускатись вже після перемоги ісламської революції в Ірані і запровадження ембарго на постачання західної зброї!» Так то воно так, та тільки трошечки не так. Дюжину Белл 412 замовив ще шах у 1978 р. І...

 Якщо запитати українців - який літак вони найбільше ненавидять? - відповіддю майже однозначно буде: МіГ-31! Старти цих носіїв "Кинджалів" змушують нас часом по кілька разів на добу слухати пронизливе виття сирен повітряної тривоги. Однак з надійністю МіГ-31 не все гаразд - підтвердженням того є справжній "МіГопад". У статті П. Бутовського проаналізовані авіаційні катастрофи МіГ-31 та їхні причини. Шановні читачі, за бажання - можете підтримати блог невеличким донатом:  https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

  В липні 1970 р. проходили навчання армій Організації Варшавського договору "Зеніт-70", одним з завдань яких була перевірка систему ППО Польської Народної Республіки. У навчаннях брали участь чехословацькі літаки - вони імітували порушників польського повітряного простору на південному напрямку. Тут діяли частини 3-го корпусу ППО Польщі, у тому числі 11-й полк мисливської авіації ППО з Вроцлава, тимчасово передислокований на аеродром Олешніци. О 3:20 14 липня 1970 р. з летовища Наместі-над-Ославом стартував Су-7БКЛ борт "6512" з чехословацького 20-го полку мисливців-бомбардувальників. Літак ніс чотири підвісних 600-літрових паливних баки, а в кабіні капітан Францішек Кужік. Він мав виконати рутинний політ на висоті 9500 м за маршрутом Наместі-над-Ославом - Каліш - Вроцлав - Наместі-над-Ославом. За 20 хвилин літак вже заглибився десь на півсотні кілометрів в польський повітряний простір. Польські радари викрили "порушника". Сигнал тривоги передали на аерод...