Про життя, летунство та інші дрібниці

 Стаття Александра Младєнова з лютневого числа Air Forces Monthly про протиповітряну оборону України. Розглянуто як авіаційну, так і наземну складову.  

 Сьогодні ми зазирнемо до однієї з виразок "русского міра" - самопроголошеної "Придністровської Молдавської Республіки". На відміну "ЛДНР", Абхазії, Південної Осетії, вона не має кордону з рашкою, через що "гуманітарні конвої" у Придністров'я не курсують. А значить, місцевим воякам доводится обходитись тим, що є на місці, випотрошуючи арсенали колишньої радянської 14-ї армії. В Придністров'ї на цих арсеналах знаходилось чимало спеціяльної інженерної техніки. Місцеві "кулібіни" час від часу роблять спроби переробити її на щось більш корисне. Одним з результатів їхньої активності стала конверсія мінного загороджувача ГМЗ-3 у бронетранспортер. Сам по собі ГМЗ-3, взятий на озброєння Совєтської армії в 1984 р. - достатньо велика машина (довжина понад 9 м, бойова маса 28,5 тонн), здатна ставити протитанкові міни як на поверхню, так і з заглибленням у грунт. Танковий дизель потужністю 520 к.с. дозволяє машині розганятись до 60 км/год.