"Сосна" (закреслено) "Стріла-10"

 

Сьогодні з’явились фото чергового знищеного запорєбрікового аналоховнєта – ЗРК «Сосна». За півтора роки від початку повномасштабного вторгнення – це перший зафіксований випадок знищення цього дівайса. Придивимось до нього детальніше.

Візуально «Сосна», на перший погляд, схожа на «Панцирь», переставлений на гусеничне шасі – принаймні на це наштовхує компонування пакетів транспортно-пускових контенйнерів. Однак вже другий погляд дозволяє помітити суттєвіші відмінності. «А де тут радар?» - виникає питання. А радару-то і нема. Річ у тім, що це комплекс, класом нижчий від «Панциря», призначений для заміни «Стріли-10». Цей комплекс РЛС не має, тому замовник і конструктори вирішили, що без радару можна обійтись і в його наступнику. Плюсами такого рішення мали стати здешевлення ЗРК і підвищення його бойової стійкості від завад: нема радару – нема що глушити. Виявлення і супровід повітряних цілей забезпечується виключно оптико-електронними засобами. А це зумовлює серйозну ваду ЗРК – як делікатно відзначають лаптєногі оглядачі, він «нєполностью всєпагодєн», тобто не може ефективно працювати в туман чи сильний дощ. До того ж, без радару збільшується ймовірність зриву супроводу цілі.

Ракета ЗРК «Сосна» - двоступінчата, з лазерним наведенням. Дальність пуску сяягає 10 км, а досяжність по висоті – 5 км. Останній показник вважається недостатнім – сучасні БПЛА (наприклад, той же «Байрактар» ТВ2) мають більшу робочу стелю. Ракета досить легка – разом з транспортно-пусковим контейнером вона важить 42 кг. Це дозволило розмістити на бойовій машині цілу дюжину ракет у двох пакетах. За порєбріком вказують на ще один недолік комплексу – відсутність у ньому траспортно-зарядної машини. Перезаряджання відбувається вручну силами екіпажу, а останній складається тільки з двох осіб – оператора і механіка-водія. Їм удвох треба буде перетягати (ще й підняти на висоту) в сумі півтонни вантажу. Та, на нашу думку, козломорді надто оптимістично дивляться на перебіг бою: навряд чи екіпаж «Сосни» встигне безкарно випустити увесь боєкомплект. Підтвердження цьому – на знімку.

Проєктувалась «Сосна» з 2005 року, причому роботи велись у звичній для нємитої неспішній манері. Перші випробування пройшли у 2013 р., а на озброєння ЗРК взяли у червні 2019-го. Відтоді жодних повідомлень про передачу ОЗУ «вааружонниє сіли рассійскай фєдєрациі» якихось значних партій «Сосни» мені не траплялось. Не виключено, що все наразі обмежилось кількома передсерійними машинами.

Прототип на шасі МТ-ЛБ

Прототип на шасі БМП-3

В першому варіанті для «Сосни» використали перевірене шасі харківського МТ-ЛБ. У 2019 р. демонструвався варіант на шасі БМП-3. Саме його заявили як прототип серійного. Але... якщо придивитись до фото знищеної «Сосни», пускова установка розташована в кормовій частині машини, а на БМП-3 вона знаходиться в центрі корпусу. Тобто, жертва української артилерії – це ЗРК на шасі МТ-ЛБ, що ще раз підтверджує думку про приналежність його до передсерійної партії. Ймовірно, сам замовник в особі міністерства нападу немитої зовісм не остаточно впевнений в ефективності «Сосни». Швидше за все, в Україну ці ЗРК скерували саме для перевірки цієї ефективності в бойових умовах. Наразі проміжні результати цієї перевірки навряд чи влаштовують замовника...

P.S. Придивився уважно - таки не "Сосна", звичайна "Стріла-10". Ймовірно, "Сосни" так і не пішли в серію :)))

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки:  https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9