"Граніт-М"

 


12 червня наші Сили спеціальних операцій уразили дроном-камікадзе досить рідкісну ціль – станцію радіорелейного зв’язку Р-416ГМ «Граніт-М». Це перша станція цього типу, знищена з моменту початку російського широкомасштабного вторгнення. Тож варто придивитись до неї детальніше.

 

Перш за все розберемось – що таке радіорелейний зв’язок? Це спосіб радіозв’язку по лінії, утвореній лацюжком ретрансляторів – приймально-передавальних станцій. Антени сусідніх станцій в ідеалі мають розташовувались в прямій видимості – це забезпечує найвищу якість зв’язку. Тому їх піднімають на достатньо велику висоту. В стаціонарних радіорелейних лініях, мережа яких розбудовувалась в СРСР в 70-х роках минулого століття, це 70-100 м (висотні будівлі або спеціяльні щогли. В мобільних станціях, звичайно, такі високі щогли не використовуються – в Р-416ГМ антени піднімаються на висоту до 30 м. Це забезпечує зв’язок на відстань до 40 км (в середньопересіченій місцевості).

 

Порівняно з традиційними кабельними лініями, радіорелейний зв’язок суттєво спрощує і прискорює розгортання нових ліній – а це особливо важливо для війська. До інших переваг цього виду зв’язку належать: можливість створення багатоканальних ліній, які забезпечують передачу як вузько-, так і широкосмугових сигналів; забезпечення двосторонньої передачі і приймання; можливість багаторазової ретрансляції сигналів; можливість відгалуження каналів зв’язку на проміжних пунктах. Завдяки вузьконаправленому сигналу забезпечується висока завадозахищеність та секретність зв’язку. Все це зумовлює поширеність радіорелейного зв’язку у війську, однак не на полі бою, а для комунікації між штабами і органами управління. «Герой» нашої розповіді «Граніт-М» призначений для експлуатації в ланці «бригада-дивізія» і вище.

 

Тепер конкретно про Р-416ГМ. Станція ця досить нова – її взяли на озброєння у 2018 р. Базується на тривісному шасі КамАЗ і розгортається розрахунком з двох осіб за півгодини. Працює вона в діапазонах 5,6-6,2 ГГц і 7,9-8,4 ГГц (з кроком частот 3,5 МГц). Забезпечує зв’язок за трьома напрямками – тобто, дозволяє реалізувати відгалуження каналів. Швидкість передачі даних досить висока – робоча 34 Мбіт/с, а максимальна сягає 311 Мбіт/с.

 


Станція, яка стала жертвою наших ССО, мала на кабіні тактичний знак, який засвідчує її приналежність до північного угруповання ворожих військ, яке діє на Харківщині. Ймовірно, що знищили її на території лаптєстану – можливо, в БНР. Ціль важлива, однак я не схильний перебільшувати значення її знищення – це аж ніяк не унікальний взірець, а достатньо стандартний засіб зв’язку, хоча й доволі високого рівня.

 

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

 

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818

 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Ладога"

Довідник: Ту-22М

А-222 "Бєрєг"