Довідник: IA-58 Pucara
Проєктування власного легкого штурмовика
розпочалось в Аргентині у 1966 р. Здійснювало його конструкторське бюро
державної літакобудівної компанії FMA (Fabrica Militar de Aviones). Двомоторний двомісний
турбогвинтовий літак побудували за схемою низькоплана із Т-подібним хвостовим
оперенням. Для відпрацювання аеродинаміки був виготовлений безмоторний
пілотований макет-планер, який вперше піднявся в повітря 26 грудня 1967 р.
Спочатку для штурмовика вибрали турбогвинтовий двигун TPE331-U-303 потужністю 934 к.с. американської фірми
«Гаррет». Такими моторами обладнали перший прототип, який розпочав випробування
в серпні 1968 р. Однак згодом віддали перевагу ТГД «Астазу XVIG» французької фірми «Турбомека». Ці двигуни потужністю 978 к.с. встановили
на другому й третьому прототипах (вийшли на випробування, відповідно, у 1969 і
1973 рр.).
ІА-58А «Пукара» є типовим протипартизанським
літаком зі скромними льотними даними і небагатим бортовим устаткуванням.
Прицільне обладнання представлене лише коліматорним прицілом SFOM 83A3. З іншого боку, штурмовик має броньовану кабіну
екіпажу і досить потужне вбудоване озброєння: дві 20-мм гармати «Іспано» DCA-804 (боєкомплект по 270 снарядів) і чотири 7,62-мм кулемети «ФН-Браунінг»
М2-30 (по 900 набоїв). На підфюзеляжному і двох підкрильних вузлах допускається
підвіска озброєння загальною масою до
Перші серійні штурмовики ІА-58А надійшли на
озброєння ВПС Аргентини у травні 1975 р. У тому ж році вони дебютували в боях
проти прокомуністичних партизан в провінції Кордоба. У квітні-червні 1982 р.
штурмовики «Пукара» брали участь в конфлікті щодо Фолклендських (Мальвінських)
островів. На момент його початку ПС Аргентини мали близько 60 літаків ІА-58А
(три ескадрильї у 3-й авіабригаді і одна – в 4-й). Ці машини виявились одними з
небагатьох, здатних діяти з невеликих злітно-посадкових смуг безпосередньо на
островах. Туди перекинули зведену групу з 24-х «Пукара». Екіпажі ІА-58А
завдавали ударів по кораблях британського експедиційного з’єднання, а після
висадки на острови британських військ – по їхніх позиціях. На рахунку ІА-58А
навіть одна повітряна перемога: 26 травня 1982 р. один із штурмовиків збив
вертольота «Скаут» Королівської морської піхоти. Робились спроби пристосувати«Пукара» на роль торпедоносця, але до бойового застосування цього варіанту
справа не дійшла. За час конфлікту ІА-58А здійснили 186 бойових вильотів. 19
штурмовиків було знищено (не тільки засобами ППО, але й внаслідок рейдів
британських командос і ударів ворожої авіації по аеродромах), п’ять уцілілих
машин стали британськими трофеями. На початку 2017 р. ПС Аргентини ще мали 32
штурмовики «Пукара» у 2-й і 3-й штурмових ескадрильях 3-ї авіаційної бригади
(Реконкіста, провінція Санта-Фе). У 2022 р. останні з них зняли з експлуатації.
«Пукара» досить активно рекламувався на зарубіжних
ринках. Ціла низка країн – Іран, Ірак, кілька африканських і
латиноамериканських держав – у 1980-х рр. укладали угоди про купівлю цих
літаків, однак переважна більшість з них так і не була реалізована з різних
причин. Тому обсяг виробництва виявився порівняно невеликим – до 1989 р.
виготовили (включно з прототипами) 110 ІА-58А. За кордон потрапило приблизно
півтора десятки штурмовиків (не рахуючи трофеїв, захоплених британцями і
вивезених до Англії). У 1981 р. шість ІА-58А придбав Уругвай. У 1993 р. один з
них розбився, і взамін була куплена ще одна машина. У 2008 р. Уругвай купив три
ІА-58А в Колумбії, але в експлуатацію не вводив, використовуючи їх як джерело
запчастин. Останн уругвайські «Пукара» були списані у березні 2017 р. Три
штурмовики у 1989 р. отримала Колумбія, яка використовувала «Пукара» у 314-й АЕ
спеціальних операцій. Літаки служили до 1998 р., беручи участь в операціях
проти партизан і наркомафії. Нарешті, у 1993 р. чотири вживаних ІА-58А придбала
Шрі-Ланка. Штурмовики брали участь в бойових діях проти тамільських
сепаратистів. Два літаки були втрачені в боях (у 1994 і 1997 рр.), решту
списані у 1998 р.
Аргентинські фахівці кілька разів робили спроби
модернізувати «Пукара». Зокрема, у травні 1979 р. почались випробування
прототипу ІА-58В, на якому 20-мм гармати були замінені 30-мм DEFA. Наступного року з’явився прототип ІА-66 «Пукара ІІ», обладнаний ТГД «Гаррет»
ТРЕ331-11-601W потужністю 1000 к.с. Наприкінці 1985 р. вийшов на
випробування дослідний зразок ІА-58С – одномісного штурмовика, в якому
конструктори намагались врахувати уроки Фолклендського конфлікту. Крім заміни
20-мм гармат на 30-мм, на ІА-58С передбачили можливість застосування КР класу «повітря-повітря»
R.550 «Мажик» (французького виробництва) і «повітря-поверхня»
«Мартін Пескадор» (аргентинського), а також встановили більш досконалий
комплекс РЕБ. Передбачалось переобладнати у цей варіант 15 літаків ІА-58А,
однак через брак коштів програму закрили у 1988 р.
З 2009 р. велися роботи зі створення нової
модифікації IA-58D. Її поява зумовлена необхідністю заміни зношених
двигунів «Астазу XVIG», виробництво яких припинене. Натомість IA-58D отримав ТГД «Пратт енд Вітні Канада» РТ6А-62
потужністю 950 к.с. Передбачено також встановлення 30-мм гармат DEFA 554, оновлення апаратури навігації та зв’язку. Через
фінансові та бюрократичні проблеми програма просувалась повільно – прототип IA-58D розпочав випробування лише в листопаді 2015 р. У
2016 р. завод FMA отримав замовлення на модернізацію до рівня IA-58D 20 літаків IA-58А. Однак ймовірно далі прототипу справа не
рушила.
У 2019 р. почалась реалізація нової програми
модернізації літака – ІА-58Н «Пукара Фенікс». Крім ремоторизації, вона
передбачає повне оновлення авіоніки («скляна кабіна»), а також зміну цільового
призначення літака – з ударного він стане переважно розвідувальним, з відповідною
спеціальною апаратурою. Передбачалось виготовлення (шляхом переобладнання з
ІА-58А) трьох прототипів, наразі відомо про одного, який випробовується з літа
2021 р. ПС Аргентини висловлювали зацікавлення в переобладнання щонайменше 15
таких машин, розраховуючи експлуатувати їх аж до 2045 р. Однак чи вдасться
знайти на це кошти – поки неясно.
|
Характеристики |
ІА-58А |
|
Розмах крила, м |
14,50 |
|
Довжина літака, м |
13,90 |
|
Висота літака, м |
5,24 |
|
Площа крила, кв. м |
30,30 |
|
Двигуни, кількість х тип |
2 х «Астазу XVIG» |
|
Потужність двигуна, к.с. |
978 |
|
Маса, кг: - порожнього літака - нормальна злітна - максимальна злітна |
4000 5250 6800 |
|
Максимальна швидкість, км/год |
500 |
|
Перегоночна дальність, км |
2600 |
|
Швидкопідйомність, м/с |
18 |
|
Практична стеля, м |
8280 |
Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете
докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9
Приватбанк: 4731 2196 4166 1818
Коментарі
Дописати коментар