Автомобільчики Київського мотозаводу
Свого часу, пишучи книгу «Зроблено в Україні», я проґавив
цілий пласт моторних засобів, який неодмінно мав би бути включений до неї. Це
мотоцикли, мопеди і різного роду похідні від них засоби. Коли (і якщо)
готуватиму перевидання – треба буде це виправити. Поки ж розглядатиму деякі найцікавіші
взірці у блозі. І почнемо не з мотоциклів, а з вантажівок, хоча й мініатюрних.
На рубежі 50-х і 60-х років минулого століття на
Київському мотоциклетному заводі в ініціативному порядку створили низку дослідних
міні-вантажівок – зрозуміло, з використанням мотоциклетних агрегатів. Перший
варіант КМЗ-1 з’явився у 1959 р. Машина мала кабіну доволі елегантної форми і
вантажну платформу, розраховану на перевезення 500 кг вантажу. Борти останньої
виготовили зі склопластика. Є в мене підозра, що склопластиковою була й кабіна,
але підтвердження цьому не знайшов. В машині широко використовувались серійні
вузли. Двигун від К-750 розташували під вантажною платформою. Від К-750 взяли і
чотириступінчату коробку передач, але для забезпечення заднього ходу довелось
ввести ще одну додаткову коробку, розташовану на задньому (ведучому) мосту.
Рульове управління – від «Москвича» МЗМА-402, колеса – від мотоколяски СМЗ С-3А
(«моргуновки»). Підвіска – незалежна пружинна. Власна маса машинки становила
500 кг, максимальна швидкість – 60 км/год.
По суті, КМЗ-1 був вантажною мотоколяскою. Наступна
машина – КМЗ-3 «Київ» (1960 р.) – була значно більш схожою на вантажівку.
Двигун перенесли вперед, під капот. Оскільки охолодження лишалось повітряним,
додатково ввели вентилятор. Кабіну виготовили з алюмінію. Рульове управління,
гідравлічні гальма, колеса і деякі інші агрегати взяли від новинки автопрому
УРСР – «горбатого» «Запорожця» ЗАЗ-965. Вантажопідйомність лишилась попередньою
(500 кг), але швидкість зросла до 80 км/год. На дослідному виробництві КМЗ
виготовили три такі машини, а у 1961 р. – ще два КМЗ-4 з кузовами-фургонами.
Погодьтесь – машини виглядали дуже симпатично. Але інтереса в керівних органів
ці автомобільчики не викликали – їх навіть не передали на державні
випробування.
Останньою спробою створити міні-вантажівку став КМЗ-5,
виготовлений у 1962 р. Ця машина позиціонувалась як військова. Вона отримала
спрощену сталеву кабіну без дверей і з брезентовим тентом замість даху, а також
торсіонну підвіску задніх коліс. КМЗ-5 дуже нагадував поширені в той час на
Заході автомобільчики для повітряно-десантних частин. Однак мав він одну
суттєву ваду – низьку прохідність (брак повного приводу). Радянських військових
«паркетний» КМЗ-5 абсолютно не зацікавив – саме в той час велась розробка всюдихода
ТПК, повнопривідного, ще й плаваючого.
Жодного екземпляра дослідних автомобільчиків КМЗ до наших
днів не збереглось – лише фото з архіву Леоніда Гоголєва.
Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете
докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9
Приватбанк: 4731 2196 4166 1818
Коментарі
Дописати коментар