С-70 "Ахотнік"
У зв’язку з презентацією «Бойового сокола» випав сьогодні
на кілька годин з інформаційного простору – і пропустив усю дискусію з приводу
того, ЩО ж збили над Костянтинівкою, і ХТО збив. Консолідована думка
експертного середовища – жертвою став запорєбріковий безпілотник С-70 «Ахотнік»,
а катом – їхній же істрєбітель Су-57. Чому так сталось? Вочевидь, С-70 втратив
керування через роботу наших засобів РЕБ (або інші причини), або ж нашими
фахівцями була реалізована вдала спроба перехопити керування цим аналоховнєтом.
От і довелось збити цей дівайс – ймовірно, ракетою малої дальності Р-74.
Тепер щодо самого «Ахотніка». Інформація про цей БпЛА подається
достатньо стисло і обмежено. Відомо, що розробка його почалась у 2012 р. – в липні
того року фірма «Сухой» перемогла конкурента «МіГ» в конкурсі на попередній
проєкт важкого БпЛА масою 10-20 т. Вочевидь, вже в ході розробки концепція
застосування С-70 зазнала коректив – з самостійного безпілотника він
перетворився на «ескорт» для Су-57. Така концепція «вірного веденого» (loyal wingman) – тобто, БпЛА, призначеного для взаємодії з пілотованим бойовим літаком,
- вже довший час розробляється на Заході. Серед її переваг – не лише розширення
бойових можливостей авіаційних систем, але й зниження ризику втрати
пілотованого літака (з можливою загибеллю пілота) під час дій у бойовому
просторі, насиченому засобами ППО. Як то кажуть – коня кують, і жаба свою лапу
тягне... Колзоморді теж вирішили: потрібен власний loyal wingman!
Що являє собою С-70? За аеродинамічною схемою він нагадує
американський бомбардувальник В-2, а якщо копнУти глибше – то літаючі крила
братів Хортенів. Справа в тому, що схема літаючого крила є оптимальною для
зниження радіолокаційної помітності. От тільки сказавши «а», лаптєногі
конструктори не спроглись на «б»: оптимізувавши форму БпЛА, вони не застосували
інших чинників для зниження радіолокаційної помітності – ані композитів (на
уламках сьогоднішньої жертви добре помітно традиційний дюраль і заклепки), ані
радіопоглинаючого покриття.
C-70 вийшов достатньо великим: його довжина становить близько 14 м, розмах крила
– близько 19 м. Тобто, розміри його порівняні з мисливцем МіГ-29. Злітна маса,
за різними оцінками, сягає 20-25 тонн, маса бойового навантаження, знову ж
таки, за різними оцінками – від 3 до 7-8 тонн. Останній показник теоретично
можна було досягти за умови підвіски озброєння зовні – у внутрішній відсік озброєння
стільки навіть теоретично не влізе. Але це одразу ж ставить хрест на
малопомітності літака.
Щодо озброєння. Найбільш очевидне застосування С-70 – це носій
КАБів. От тільки питання – чи влізуть нинішні російські КАБи у його відсік
озброєння. Наразі відомо про випробування у 2021 р. з С-70 звичайних півтонних
бомб. Теоретично він мав би застосовувати і керовані ракети «повітря-повітря» і
«повітря-поверхня».
Силова установка – двоконтурний турбореактивний двигун
АЛ-41Ф1C (від Су-35С), встановлений на першому екземплярі, або його безфорсажний варіант АЛ-41. С-70 дозвуковий, хоч деякі запорєбрікові пропагандони
приписують йому швидкість 1400 і навіть 1800 км/год.
Прототип С-70 був готовий в середині 2018 р., а 3 серпня 2019-го здійсним перший політ тривалістю 20 хв. 14 грудня 2021 р. з цеху Новосибірського авіазаводу викотили другий екземпляр, обладнаний пласким соплом – але інформація про дату його першого польоту мені не траплялась. Загалом же наразі відомо про чотири екземпляри.
Які перспективи серійного виробництва «Ахотніків»? В
серпні 2020 р. було оголошено, що серійне виробництво С-70 почнеться у 2023 р.
Згодом дата сповзла праворуч – спочатку у 2024 рік, а потім – у 2025-й. Сьогоднішня
ж втрата, ймовірно, призведе до ще більшої затримки початку випуску. Наразі
росіянам лишається тільки тішити себе вологими мріями – процитую язичієм
оригіналу: «Соперничество с «Охотником» для хвалёных
«Соколов» фатально. Заметит он их на дистанции до 400 км. Если полетят сбоку,
то на 160-200 км, а дальше шансов нет, Р-77М не даст соврать. Так что соколам,
тем более пожилым, лучше держаться за сотни километров от «Охотников»».
Але! Поява С-70 над російсько-українським фронтом
свідчить про спроби проведення випробувань у бойових умовах. Тобто, програма
доведення «Ахотніка» до серії рухається вперед, хоч і не надто швидко. Отже,
способи протидії цим безпілотникам треба розробляти вже зараз. І вивчення уламків прототипа нашими фахівцями, безперечно, цьому посприяє.
Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете
докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9
Приватбанк: 4731 2196 4166 1818
Коментарі
Дописати коментар