Про життя, летунство та інші дрібниці

  Перший серійний Кі-1 У квітні 1932 р. конструктори «Міцубісі» розпочали проектування на основі «Юнкерса» К37 нового важкого бомбардувальника («юбакугекікі»), призначеного для заміни застарілого та невдалого літака «Кавасакі» «тип 87» («Дорньє» Do N ). Згідно з докладною специфікацією, наданою замовником, нова машина мала стати суцільнометалевим низькопланом з двома двигунами потужністю приблизно по 800 к.с., здатним продовжувати політ з одним непрацюючим мотором. Злітна маса машини повинна була перевищувати 7500 кг. Маса бомбового навантаження визначалася в 1000 кг (при неповній заправці паливом – до 1500 кг). До складу оборонного озброєння слід було включити три 7,7-мм кулемети на рухомих установках з боєкомплектом 1000 набоїв на ствол. Практична стеля визначалася в 4000 м, а максимальна швидкість повинна була становити не менше 240 км/год на висоті 3000 м. Термін готовності прототипу було поставлено досить жорсткий – березень 1933 р.   Бригаду, що зайнялася проектув...

Сьогоднішній відтинок нашого серіалу дещо незвичний: він присвячений одному-єдиному екземпляру літака. Але такому вдалому, що згодом ліг в основу проєктів одразу двох бомбардувальників, причому різних класів - важкого і легкого. На початку 1930-х років японська авіаційна промисловість поступово ви ростала « з пелюшок » , переходячи від копіювання зарубіжних конструкцій до розробки більш менш оригінальних аеропланів. Однак повністю відмовитися від копіювання досвіду більш розвинених країн Японія ще не могла – та й не було в цьому потреби. На міжнародному ринку можна було легко придбати нові зразки, щоб згодом використати закладені в них технічні рішення у власних технологіях. У випадку з бомбардувальниками таким зразком став новий виріб «Юнкерса» – двомоторний літак К37, військовий варіант цивільного S 36. Цей літак був досить сучасним на той час вільнонесучим монопланом з фірмовою «юнкерсівською» гофрованою обшивкою та двокільовим оперенням. За задумом конструкторів, К37 мав стати бага...