Довідник: АМХ

 

В 1977 р. італійські фірми «Аеріталія» та «Аермаккі» почали створення легкого винишувача-бомбардувальника, призначеного для заміни у ВПС Італії літаків G.91Y і F-104G/S. Передбачалось створити достатньо простий дозвуковий літак, призначений для ізоляції району бойових дій на невеликій віддалі від лінії фронту. Виявлення цілі та прицілювання мало здійснюватись пілотом візуально, без використання РЛС чи оптико-електронних засобів.

В 1980 р. до розробки підключилась бразильська фірма EMBRAER – ВПС цієї країни потребували літака, здатного замінити легкі штурмовики EMB-326 (ліцензійний варіант італійського «Аермаккі» МВ-326). Був утворений консорціум, в якому частка «Аеріталії» склала 46%, «Аермаккі» – 24% і EMBRAER – 30%.

Для літака, названого АМХ, обрали схему одномоторного моноплана з високо розташованим крилом помірної стрілоподібності і нормальним хвостовим оперенням. В якості силової установки прийняли досить старий безфорсажний ТРДД «Спей» RB.168 Мк.807 британської фірми «Роллс-Ройс» (його виробництво за ліцензією налагодили в Італії).

Перший прототип АМХ, виготовлений в Італії, розпочав льотні випробування 15 травня 1984 р., але вже 1 червня був розбитий. 19 листопада 1984 р. вперше піднявся в повітря другий прототип. Загалом до 1986 р. виготовили сім прототипів – п’ять в Італії і два в Бразилї. У 1986 р. почалоь проєктування двомісного навчально-бойового літака АМХ-Т. Перший з трьох прототипів цієї модифікації вийшов на випробування 14 березня 1990 р.

БРЕО й озброєння італійського і бразильського варіантів дещо різняться. На італійських АМХ встановлюється радіовіддалемір ізраїльської розробки EL/M-2001B, а на бразильских – «Текнаса»/SMA SCP-01. Вбудоване озброєння на італійських літаках – 20-мм шестиствольна гармата М61А1 «Вулкан» з боєкомплектом 350 снарядів, а на бразильських – дві 30-мм гармати DEFA 554 (по 125 снарядів). На семи зовнішніх вузлах підвіски (підфюзеляжному, чотирьох підкрильних і двох на кінцях крила) допускається розміщення навантаження загальною масою до 3800 кг. Італійські машини пристосовані до застосування КР класу «повітря-поверхня» AGM-65 і КАБ, бразильскі – тільки некерованих засобів ураження. Для самооборони в повітряному бою літаки можуть нести КР класу «повітря-повітря» малої дальності – АІМ-9 «Сайдвіндер» на італійських машинах і МАА-1 «Піранья» на бразильських. Під крилом літак може нести чотири підвісних паливних баки – два 1000-л і два 500-л.

Первинні плани сторін передбачали закупівлю 238 літаків для ВПС Італії і 79 – для Бразилії. Постачання італійським ВПС почались у 1988 р., бразильським – у 1989 р. На той час плани закупівель вже були суттєво скорочені: ВПС Італії до 1994 р. отримали 136 літаків (110 АМХ і 26 АМХ-Т), а Бразилії – 56 (відповідно, 45 і 11).

У ВПС Італії літаками АМХ укомплектували чотири ескадрильї, з яких на початок 2017 р. в строю залишилось тільки дві: 101-ша навчально-бойова (експлуатує 11 двомісних машин) і 132-га ударно-розвідувальна (35 одномісних літаків). Обидві вони входять до складу 51-го крила (Істрана). У 2007-2010 рр. 52 італійських літаки пройшли модернізацію за програмою ACOL, в ході якої вони отримали індиактори кабін, сумісні з окулярами нічного бачення, супутникову навігаційну систему GPS, новий пристрій розпізнавання «свій-чужий» та нові радіостанцію. Крім того, до складу обладнання АМХ ввели підвісний прицільний контейнер «Лайтенінг» (ізраїльського виробництва), а арсенал озброєння розширили за рахунок КАБ GBU-31/32 JDAM (американських) та LGB «Лізард» (ізраїльських). У 2012 р. немодернізованим літакам АМХ і АМХ-Т надали позначення А-11А і ТА-11А, а модернізованим – А-11В і ТА-11В. Крім того, літаки отримали назву «Гіблі» – так називають суховій, який дме з внутрішніх височин Лівії до Середземного моря.

Італійські АМХ мають досить багатий досвід бойового застосування. Вони брали участь в операціях НАТО над Балканами – «Деліберейт Форс» у 1995 р. і «Еллайд Форс» у 1999. Під час останньої винищувачі-бомбардувальники АМХ здійснили 252 бойових вильоти, застосовуючи по наземних цілях КАБ і звичайні авіабомби. Власні втрати склали одну машину. З листопада 2009 до травня 2014 рр. четвірка АМХ діяла в Афганістані. Тут АМХ налітали 9000 годин. Вони здійснювали розвідку і завдавали ударів по наземних цілях, використовуючи розвідувальні контейнери «РессеЛайт», прицільні «Лайтенінг ІІІ» та КАБ з лазерним наведенням «Лізард». У 2011 р. АМХ брали участь в операції у Лівії, а в червні 2016 р. ланка таких літаків прибула в Кувейт для участі в операції «Інгерент Різолв» (в цій операції АМХ використовувались, головно, як розвідники). ВПС Італії планували списати А-11В/ТА-11В ще у 2016 р., однак затримки в реалізації програми постачання нових винищувачів F-35 змусили відкласти це рішення принаймні до кінця 2018 р. Станом на 2022 р. в списках ВПС Італії лишалось 39 літаків АМХ – 31 А-11В і 8 ТА-11В. Однак в строю єдиної ескадрильї, яка ще літала на цих машинах (132-ї) було тільки 17 А-11В.

У ВПС Бразилії одномісні АМХ позначаються А-1, а двомісні – А-1В. 15 одномісних літаків переобладнано у розвідники RA-1. Ударними машинами були озброєні 3/10-та і 1/16-та ескадрильї, розвідниками – 1/10-та. У грудні 2016 р. 1/16-та ескадрилья зняла з озброєння АМХ, оскільки вона першою має освоїти нові винищувачі "Гріпен". Усі наявні в строю літаки АМХ зосереджені в 1/10-й і 3/10-й АЕ (Санта-Марія, шт. Ріо-Гранде-до-Сул, південь Бразилії). Планувалось упродовж 2013-2017 рр. модернізувати 43 машини до рівня А-1М (встановити нові індикатори в кабіні, супутниково-інерційну навігаційну систему, нашоломні приціли та ін.). Однак через брак коштів до початку 2017 р. модернізацію пройшли лише три літаки. До 2022 р. модернізували загалом 14 машин, за іншими ж даними – лише 9 (8 А-1М і 1 А-1ВМ). Крім цих дев’яти модернізованих літаків в строю лишається ще 15 немодернізованих одно- і двомісних машин та чотири розвідники RA-1.

Спроби продати АМХ в інші країни не увінчались успіхом. У двох випадках навіть були підписані контракти – з Таїландом і Венесуелою. Однак їх реалізації в першому випадку завадила економічна криза, а в другому – американське ембарго (АМХ має низку вузлів виробництва США). У 2012 р. вживані італійські АМХ збирались придбати Філіппіни, але, зрештою, вони обрали нові корейські FA-50РН. А в лютому 2023 р. з’явилась інформація про можливу передачу кількох (п’яти?) італійських літаків Повітряним силам України.

 

Характеристики	АМХ
Довжина літака, м	8,87
Розмах крила, м	13,58
Висота літака, м	4,58
Площа крила, кв. м	21,00
Тип двигуна	"Спей" RB.168 Мк.807
Максимальна тяга двигуна, кгс	5000
Маса, кг: - порожнього літака - нормальна злітна - максимальна злітна	6730 10 750 13 000
Максимальна швидкість, км/год	1160
Перегоночна дальність з ППБ, км	3330
Практична стеля, м	13000

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 4731 2196 4166 1818