Наш арсенал: "Богдана"
Самохідна гаубиця «Богдана», без перебільшення, стала
одним з символів української артилерії і вагомим чинником, який впливає на
перебіг бойових дій. Навесні 2024 р. обсяг випуску цих САУ сягнув десяти
екземплярів на місяць – і це при тому, що 24 лютого 2022 р. існував лише
один-єдиний прототип «Богдани»!
Хоч перші згадки про
«Богдану» з’явились в соціальних мережах і засобах масової інформації влітку
2018 р., розробка колісної самохідної гаубиці в Україні має досить давню
історію. Щоправда, за радянських часів артилерію в Україні не проєктували, але
були певні напрацювання в галузі розробки шасі. В 1980-х роках на
Кременчуцькому автозаводі створили дослідний чотиривісний автомобіль
КраЗ-ЧР-3130, який послужив базою для САУ 2С21 «Мста-К» калібру 152 мм,
уніфікованої за артилерійською частиною з причіпною гаубицею 2А65 «Мста-Б» і
самохідною на гусеничному шасі 2С19 «Мста-С». 2С21 дещо нагадувала чеську САУ
«Дана». Проєктування САУ почалось у 1985 р. До 1987 р. виготовили прототип на
шасі КраЗ-ЧР-3130, але на цьому роботи були припинені: шасі потребувало надто
глибокого допрацювання, яке визнали недоцільним. До створення колісної
самохідної артустановки в Україні повернулись лише за три десятиліття, вже в
часи незалежності.
Історія
створення
Історія проєктування
того виробу, який згодом став САУ «Богдана», у загальнодоступних публікаціях
висвітлена доволі фрагментарно. В ній чимало білих плям, заповнити які
неможливо без вивчення документації підприємств, причетних до створення
самохідки. Зі зрозумілих причин ці документи наразі лишаються недоступними для
дослідників. Тож доведеться відтворювати цю історію, спираючись на скупу
інформацію з соціальних мереж та інших публікацій.
Перша інформація про
проєктування самохідної гаубиці калібру 155 мм на колісному шасі КрАЗ-6322 була
опублікована 2009 р. компанією ТАСКО. Треба сказати, що вибір калібру,
стандартного для НАТО, в той час викликав досить жваву дискусію у військових і
навколовійськових колах: мовляв, у нас же є величезні запаси снарядів калібру
152 мм, перехід на НАТОвський калібр – це непотрібні і непосильні витрати.
Однак подальший хід подій, особливо після початку великої війни, показав
слушність такого вибору – як і вибір колісного шасі.
Історія розвитку
проєкту САУ в наступні кілька років лишається наразі невідомою. Ймовірно, його
«заморозили», не знайшовши зацікавленості з боку влади. Активізувалась робота
тільки після початку російської агресії у 2014 р. – але й за цих умов
знадобився певний час, щоб переконати урядовців в доцільності розробки і
здатності реалізувати її в Україні. В лютому 2016 р. почалась реалізація відповідної
дослідно-конструкторської роботи в рамках реалізації Державного оборонного
замовлення. Технічне завдання розробили фахівці Центрального науково-дослідного інституту озброєння та
військової техніки Збройних Сил України, а виконавцем стало приватне акціонерне товариство
«Краматорський завод важкого верстатобудування». Тут виготовлялись ключові вузли гармати,
включно зі стволом. Крім того, в реалізації проєкту брали участь близько десяти
інших підприємств.
Проєктування велось в
умовах секретності. Вперше в публічний простір згадку про нову САУ під назвою
«Богдана» вніс військовий експерт Сергій Згурець, який 14 липня 2018 р. заявив,
що нова самохідка буде показана на параді на честь Дня незалежності 24 серпня.
При цьому жодних подробиць він не навів, що викликало чергову хвилю припущень
щодо нової артилерійської системи. Висловлювалась, наприклад, версія, що
йдеться про спільний проєкт концерну «Укроборонпром» і польської компанії Huta Stalowa Wola (про який було згадано у звіті «Укроборонпрому» в грудні 2015 р.) – поєднання
башти від САУ «Краб» і українського шасі (ймовірно, Т-84 чи похідного від
нього). З іншого боку, назва «Богдана», співзвучна з назвами чеських і
словацьких колісних самохідних гаубиць («Дана», «Зузана» тощо), натякала на те,
що це буде система на колісному шасі. Усі сумніви розвіялись 10 серпня 2018 р.,
коли в соціальних мережах з’явились фото дослідного зразка «Богдани», зроблені
на аеродромі в Озерному (під Житомиром), де проходила підготовка до параду.
Виявилось, що «Богдана» таки використовує колісне шасі (тривісне КрАЗ-63221) з
чотиридверною «довгою» броньованою кабіною. Але на відміну від «Дани», вона не
має броньованої башти і механізму заряджання. «Богдана» виконана відповідно до
модної в наш час концепції TMG (Truck Mounted Gun). Вона передбачає створення
достатньо простої самохідної артустановки, в якій артилерійська частина
відкрито монтується на шасі автомобіля підвищеної прохідності. «Моду» на такі
САУ в наш час задали французи, створивши свій CAESAR. Мотивом для його створення було забезпечення високої
стратегічної мобільності – тобто, здатності транспортувати самохідну
артустановку військово-транспортними літаками. А от в українському випадку,
вочевидь, ключовим чинником вибору була вартість закупівлі та експлуатації TMG, яка суттєво нижча, ніж у
класичних САУ на броньованих гусеничних шасі. Крім назви, нова українська
самохідка отримала ще й позначення 2С22 – як продовження системи позначень
радянського Головного ракетно-артилерійського управління.
Важкий шлях до
визнання
24 серпня 2018 р.
прототип «Богдани» пройшов Хрещатиком в парадній колоні. Здавалося б, доля
самохідки визначена: заводські випробування, потім – виробництво невеликої
партії для військових випробувань, після чого – серійний випуск. Однак в
українських реаліях такий чіткий і логічний розвиток подій виявився неможливим.
Причина виявилась прозаїчною: Міністерство оборони і виробник не могли
визначитись, хто ж має надати снаряди для випробувань артсистеми. У вересні
2018 р. заявлялось, що виробництво снарядів калібру 155 мм (причому
далекобійних – поліпшеної аеродинамічної форми типу HE ERFB-BT) розпочне Державна акціонерна
холдингова компанія «Артем». Однак цього так і не сталось. Потрібно було
закупити снаряди за кордоном. Замовник вважав, що фінансувати це має
Краматорський завод; виробник же наполягав, що снаряди має надати Міністерство
оборони. В підсумку, до кінця 2019 р. «Богдана» пройшла ходові випробування,
але не зробила жодного пострілу! Незрозуміло, яку роль в цій тяганині відіграла
поява несподіваного конкурента: в 2018 р. було укладено угоду про постачання з
Чехії 66 самохідних гаубиць Dana-M2. Ці артилерійські системи мали стандартний для
української армії калібр 152 мм, але за балістичними характеристиками суттєво
поступались стандартним артсистемам НАТО калібру 155 мм зі стволами завдовжки
52 калібри. Можна припустити, що Dana-M2 мала своїх лоббістів у Міністерстві оборони, які намагались усунути
небажаного конкурента – чи, принаймні, загальмувати процес прийняття 2С22 на
озброєння. На офіційному ж рівні заявлялось, що конкуренції немає, бо «Богдана»
призначається для переозброєння артилерійських бригад, а Dana-M2 – для заміни причіпних гаубиць Д-20 в мотопіхотних бригадах.
Наприкінці грудня 2019 р., нарешті, розпочалися стрільбові випробування «Богдани».
Був проведений
гідропостріл – тобто, постріл дерев'яною «болванкою», заливши у ствол гармати
воду, щоб «снаряд» не загорівся. В ході таких випробувань перевіряється чи
тримає ствол необхідний для пострілу тиск, що утворюється в результаті
загоряння пороху, та робота всіх систем артилерійської установки. Здавалося б,
крига скресла. Але... за рік «Богдана» зробила лише сім пострілів: два
гідропостріли, два холостих і три – інертними снарядами. Навіть такий мізерний
обсяг випробувань дозволив зробити певні висновки і внести зміни в конструкцію
2С22. Зокрема, в листопаді 2020 р. спостерігачі зауважили, що на дослідному
зразкові САУ з'явилось дульне гальмо зміненої конструкції. При цьому конфігурація
«Богдани» лишалась далекою від передбаченої проєктом. Був відсутній
запроєктований механізм автоматичного заряджання на шість снарядів. Більше того
– не було навіть досилача. Це суттєво утруднювало заряджання, бо важкі снаряди
доводилось вручну піднімати на досить значну висоту.
Тим часом тривала судова тяганина між замовником і
виробником. Зрештою, рішенням Господарського суду м. Києва термін державних
випробувань перенесли на другу половину 2021 р. В грудні 2020 р. вдалось,
нарешті, вирішити питання зі снарядами для випробувань: партія боєприпасів була
придбана Міністерством оборони України в чеської фірми Excalibur Army. Серед закуплених снарядів були і далекобійні HE ERFB-BВ. Це зрушило випробування з
мертвої точки. У травні 2021 р. було оголошено, що «Богдана» проходить
випробування на полігоні Широкий Лан (Миколаївська обл.) і вже зробила понад
півсотні пострілів. В тому ж місяці на полігоні в Рівненській області завершила
випробування Dana-M2. Однак на той момент чеська САУ вже, вочевидь, не розглядалась як
конкурент українській. В листопаді 2020 р. обсяг замовлення на Dana-M2 зменшили з 66 до лише 26 екземплярів.
Тим часом «Богдана»
продовжувала випробування. Їх перенесли на полігон Алібей в Одеській області,
де існувала можливість проведення стрільб на максимальну дальність. 20-23
жовтня 2021 р. тут був проведений черговий тур стрільб. Останні передвоєнні
випробування прототип 2С22 проходив на полігоні Алібей з 21 грудня 2021 р. до
25 січня 2022-го. Загалом за час випробувань «Богдана» здійснила 450 пострілів,
використовуючи снаряди турецького і чеського виробництва. Під час стрільби
снарядами типу HE ERFB-BВ була досягнута максимальна дальність 42 км. З
використанням активно-реактивних снарядів цей показник міг сягнути 60 км – але
на цьому етапі «Богдана» такими снарядами не стріляла.
Результати
випробувань були неоднозначними. У військових викликали серйозні запитання
недостатня якість виготовлення артилерійської частини, відсутність механізму
заряджання. Шасі КрАЗ-63221 критикували за ненадійність і постійні поломки. До
того ж, Приватне акціонерне товариство «АвтоКрАЗ», яке виготовляло шасі для
2С22, з осені 2018 р. проходило процедуру банкрутства. А за українським законодавством
підприємство-банкрут не могло отримати державних замовлень... Тож на момент
початку російського широкомасштабного вторгнення «Богдана» так і залишалась в
єдиному екземплярі.
Бойовий дебют
24 лютого 2022 р.
єдиний екземпляр «Богдани» стояв в ангарі в Краматорську. Місто це розташоване
в Донецькій області, у зв’язку з чим виникла реальна загроза захоплення його
росіянами. На початку російського вторгнення
український Генштаб ухвалює загалом прогнозоване рішення – знищити всю зброю і
перспективні розробки, які не можна використовувати і які потенційно можуть
потрапити до рук ворога. Під це розпорядження потрапила і «Богдана», яку почали
розбирати. Та втрутились небайдужі люди на чолі з Сергієм Пашинським, колишнім
народним депутатом і головою комітету з національної безпеки і оборони
Верховної Ради України. Використовуючи колишні зв’язки, він домігся, щоб
напіврозібрану САУ евакуювали з Краматорська до Житомира. Тут «Богдану»
відновили, привівши у боєздатний стан. Ймовірно, вже в березні 2022 р. єдиний
(на той час) екземпляр 2С22 передали 1-й окремій бригаді спеціального
призначення імені Івана Богуна, сформованій на базі Житомирського обласного територіального
центру комплектування та соціальної підтримки.
Бригада імені Богуна в перші місяці війни діяла як
своєрідна «пожежна команда», підсилюючи своїми підрозділами українські війська
на різних напрямках. На одному з таких напрямків – під Кривим Рогом – у квітні
2022 р. пройшла бойове хрещення «Богдана». Перший виїзд на завдання закінчився повним фіаско. САУ зробила кілька
пострілів, але ні розрахунок, ні корегувальники з дроном не розібрали, куди
полетіли снаряди. Однак після кількох десятків пострілів, роботи на полігоні і налагодження
взаємодії з корегувальниками «Богдана» повністю розкрила свій потенціал.
Наскільки можна судити, розрахунок «Богдани» працював з постійно закріпленою за
ним командою корегувальників з дронами. Як
відомо, росіянам не вдалось прорватись до Кривого Рогу, і певний внесок в
зупинення іхнього натиску зробила і «Богдана».
Битва за острів Зміїний
На початку
червня 2022 р. до команди «Богдани» звернулись з питанням: чи можете влучити у квадрат розміром 400 на 400 метрів? Відповідь
була ствердною. Ціль не називалась, але можна було здогадатись – мова йде про
острів Зміїний. Саме в той час довкола нього точились запеклі бої на морі і в
повітрі – адже контроль росіянами цього острова, захопленого ще 24 лютого 2022
р., створював суттєву небезпеку для функціонування зернового коридору, життєво
важливого для України морського шляху, яким експортувалось збіжжя та інша
продукція українських підприємств. Тож уже наступного дня команда «Богдани»
вирушила в Одеську область на рекогносцировку.
Росіяни
зосередили на о. Зміїний кілька комплексів ППО «Панцир-С1» і «Тор». На почaтку травня 2022 р. українські війська спробували визволити острів. Їм
вдалось частково вивести з ладу ворожі засоби ППО, але спроба висадити на
Зміїному десант не вдалась, і призвела до втрат. Стало зрозуміло, що слід
шукати інший спосіб вибити росіян з острова. Мінімальна
відстань від берега до Зміїного становила 40 км – тобто, теоретично до острова
могли дістати щойно отримані від Франції САУ CAESAR, а також «Богдана». Цю ідею запропонували на нараді в
командувача Оперативним командуванням «Південь» генерал-майора Андрія Ковальчука
– і той погодився.
Команда «Богдани»
вирушила в місто Вилкове, розташоване на крайньому півдні Одеської області, в
дельті Дунаю. З морського узбережжя неподалік «української
Венеції», як називають Вилкове, – найменша відстань до Зміїного. Ось тільки
дістатись туди виявилось непросто. Місто від моря відділяє каскад островів і плавнів, по яких
немає сухопутної дороги. Єдиний шлях до берега моря – по воді. Тож довелось
позичити у місцевих бізнесменів понтони і докласти чимало зусиль для обладнання
вогневих позицій у плавнях. До 16-17 червня усе було готове. Удосвіта 19 червня
з великими складнощами на позиції доставили дві самохідки: «Богдану» і CAESAR. Однак у «Богдани» вже після
трьох пострілів на максимальну дальність прогоріли ущільнюючі кільця ствола, CAESAR витримав трохи довше – після
двадцяти пострілів у ньому потекло мастило. Довелось везти самохідки з вогневої
позиції назад – на ремонт. Згодом відремонтовані гаубиці повернулись до бойової
роботи. Крім них, задіяли ще РСЗВ «Ураган». Позиції установок розташували на
певній віддалі одна від одної, щоб уникнути можливості одномоментного ураження
їх противником. Вогонь для спрощення корегування вівся по черзі. Дальності
«штатних» дронів-корегувальників Matrix і Mavic не вистачало. Довелось використовувати Bayraktar ТВ2, але ці дрони, щоб уникнути ураження
російськими зенітними ракетами, не наближались до острова ближче, ніж на 28-30
км. Після того, як були знищені російські засоби РЕБ, корегувати вогонь стало
простіше – сигнал від дронів вже не глушився. Зрештою, корегувальникам вдалось
налагодити роботу так, що снаряди лягали на острів з точністю 20 метрів.
Методичний
обстріл Зміїного тривав десять днів – з 21 по 30 червня. Неспроможність росіян
протидіяти артилерійським ударам змусила їхнє командування, зрештою, ухвалити
«непросте рішення» і евакуювати з острова рештки гарнізону. 30 червня, в день,
коли росіяни залишили Зміїний, по острову працювала тільки «Богдана»,
випустивши півсотні снарядів як «прощальний салют».
Масштабування
Успішне бойове
застосування САУ 2С22 і гостра потреба Збройних Сил України в сучасній
артилерії спонукало українське воєнно-політичне керівництво до пошуку способів
налагодження серійного виробництва цієї системи. Це стало б суттєвим
доповненням до імпортних далекобійних гаубиць калібру 155 мм, які почали
надходити в Україну, і знизило б залежність від поставок з країн-партнерів.
Зрештою, чим більше далекобійних артсистем змогли б отримати Сили оборони
України – тим ефективніше вони могли б протистояти російській артилерії.
Проблемним питанням
лишалось шасі для самохідки. Ймовірно, довелось вирішувати і питання переносу
виробництва ключових вузлів – навряд чи їхній випуск продовжувався в
Краматорську. Це все потребувало часу, і повідомлення про початок серійного
випуску «Богдани» було озвучене міністром оборони Олексієм Рєзніковим лише в
січні 2023 р. Тоді ж він заявив, що виробництво самохідки було профінансоване
навесні 2022 р. – тобто, вже після початку російського вторгнення. Повідомлення
ілюструвалось фотографією міністра в кабіні САУ, яка суттєво відрізнялась від
кабіни першої «Богдани». Хоча був показаний тільки невеличкий фрагмент кабіни,
експерти висловили припущення про її спорідненість з виробами ТОВ «Українська
бронетехніка».
В лютому 2023 р.
проєкт САУ «Богдана» презентували на міжнародній виставці озброєнь IDEX-2023 в Об’єднаних Арабських Еміратах. Відзначалось, що конструкція гаубиці
пристосована до встановлення на трьох варіантах шасі – КрАЗ, Tatra або MAN. Також вказувалось,
що в перспективі «Богдана» може отримати повноцінний автомат заряджання – за
взірцем шведської САУ Archer.
Конфігурація, в якій
постачатимуться Збройним Силам України перші серійні «Богдани», стала остаточно
відома в травні 2023 р. На початку місяця в мережі з’явились фото САУ в процесі
виробництва (ще без встановленої артилерійської частини) – шасі тривісної
вантажівки МАЗ-6317 і дворядна капотна броньована кабіна виробництва ТОВ
«Українська бронетехніка». Наприкінці травня були опубліковані фотографії готової
САУ на шасі МАЗ-6317. Звідки взялись ці шасі білоруського виробництва в
Україні? Партія їх була закуплена ще до початку широкомасштабного вторгнення
російських військ, і тепер їм знайшлось застосування.
Наразі невідомо, чи
має цей другий варіант «Богдани» офіційне позначення, яке б відрізняло його від
першого варіанту. В експертних колах використовується неофіційне позначення
«Богдана 2.0». Відповідно, перший прототип на шасі КрАЗ позначається «Богдана
1.0». За конструкцією артилерійської частини «Богдана 2.0» в основному
відповідає прототипу, однак пізніше внесли певні зміни – артсистему, нарешті,
обладнали досилачем снарядів. Досилач «Богдани» за конструкцією схожий на
аналогічний вузол САУ 2С7 «Піон». Цікаво, що пульт керування досилачем з’явився
на «Богдані» ще раніше – вочевидь, самохідки випускались, вже маючи усю
необхідну «обв’язку» для встановлення досилача, але відпрацювання конструкції
цього агрегата затримувалось.
«Богдана 2.0» не
могла бути масовою, оскільки за умов війни не могло бути й мови про постачання
шасі з Білорусі. Ймовірно, виготовили лише кілька таких САУ. Пошук шасі
продовжувався, і для третього варіанту знову обрали те, що було в наявності –
чотиривісне повнопривідне військове шасі серії Tatra Force, а конкретно – моделі 815-7T3RC1 8x8.R. Такі шасі теж були закуплені до
початку широкомасштабного вторгнення для РСЗВ «Буревій» - модернізованого
варіанту старої радянської системи БМ-27 «Ураган». В Україну вони постачались в
комплектації з восьмициліндровим дизельним двигуном повітряного охолодження Tatra Т3С-928-90 потужністю 400 к.с. і
броньованою чотиридверною кабіною Puma. Виготовили невелику партію «Буревіїв», однак подальша робота припинилась
– в Україні бракувало реактивних снарядів калібру 220 мм, тож модернізація
«Ураганів» втратила сенс. Шасі, які залишились, використали для виготовлення
САУ «Богдана».
Перші фото «Богдани
3.0» на шасі Tatra з’явились в липні 2023 р. Так
само, як і «Богдана 2.0», цей варіант комплектується досилачем снарядів. На
початку вересня 2023 р. були опубліковані фото двох САУ «Богдана 3.0» на
вогневій позиції. Назагал викорстання шасі Tatra Force мало перспективу – після
використання тієї партії, яка вже була в Україні, можна було замовити нові шасі
в дружній до України Чехії. Можливо так і зробили – але цикл виробництва
військових шасі Tatra триває близько року, тож швидко отримати їх було неможливо.
Тим часом виробництво артилерійських частин набирало обертів – і їх потрібно
було на чомусь монтувати. Тож виробник звернувся до цивільних шасі – ймовірно, Tatra 158 Phoenix. Ця лінійка включає і чотривісні повноприводні варіанти,
які підходять для встановлення артилерійських систем, хоча і не призначені для
цього, а за прохідністю поступаються шасі військового призначення. З іншого
боку, цивільні шасі значно дешевші від спеціалізованих військових виробів.
Лінійка Phoenix комплектується
дизельними двигунами рідинного охолодження PACCAR потужністю від 360 до 510 к.с., однак який саме варіант
вибрав український виробник САУ – невідомо. З броньованою кабіною питання
вирішили відносно просто – встановили виріб від ТОВ «Українська бронетехніка». Такий
вибір зумовлений не тільки більшою доступністю кабін українського виробництва,
але й значними розмірами дизелів серії PACCAR, завеликими для стандартної «татрівської» броньованої
кабіни. Тож нова «Богдана 4.0» виглядає як поєднання двох попередніх моделей:
чотиривісного шасі, схожого на «Богдану 3.0» і капотної броньованої кабіни від
«Богдани 2.0».
Перші зображення
«Богдани 4.0» з’явились на початку 2024 р. Ймовірно, саме доступність цивільних
шасі сприяла збільшенню темпу випуску самохідок. До кінця 2023 р., за даними
інтернет-видання «Економічна правда» виготовили близько 30 «Богдан» в усіх
варіантах. У виробництві задіяно було 25 підприємств і 400 працівників, причому
частина вузлів випускалась на перенесених за кордон виробничих потужностях
українських підприємств.
Наприкінці 2023 р. начальник Головного управління ракетних військ і артилерії Генштабу,
бригадний генерал Сергій Баранов повідомив про розробку в Україні нової причіпної гаубиці. Ймовірно, він мав
на увазі відповідний варіант «Богдани», відомий під умовним позначенням
«Богдана-Б». Рішення, на перший погляд, не надто логічне – адже хід
російсько-української війни переконливо показав, що самохідні артустановки
мають значно вищі шанси уціліти в бою, ніж причіпні системи. Пояснювалось таке
рішення випереджанням темпів виробництва стволів над темпами постачання шасі.
Висловлювалось припущення, що стволи для «Богдани» можна буде монтувати на
наявні лафети від артсистем калібру 152 мм – наприклад, 2А65 «Мста-Б», - замінюючи
зношені стволи. Однак за понад півроку, які минули з часу заяви генерала
Баранова, жодних свідчень про перехід процесу створення «Богдани-Б» в практичну
площину не з’явилось. Ймовірно, проблему нестачі шасі вдалось розв’язати – якщо
у грудні 2023 р. українські урядовці говорили про випуск шести САУ на місяць,
то згодом обсяг місячного обсягу випуску «Богдан» зріс до восьми екземплярів, а
з квітня 2024 р. – навіть до десяти. При цьому офіційних повідомлень про взяття
САУ «Богдана» на озброєння Збройних Сил України не публікувалось. Коли ж в
липні 2023 р. телеканал «Суспільне» звернувся до Міністерства оборони України з
офіційним запитом з цього приводу, була отримана така відповідь: «Повідомляємо, що українська самохідна артилерійська
установка "Богдана" перебуває на озброєнні Збройних Сил України». Ані
дата прийняття на озброєння, ані конфігурація, в якій самохідку взяли на
озброєння, не повідомлялись. За деякими повідомленнями, «Богдану» взяли на
озброєння за спрощеною процедурою, без повторних державних випробувань.
Бойове
застосування
На відміну від
достатньо добре описаного бойового дебюту «Богдани», наявна інформація про
подальшу службу цих самохідок досить уривчаста. За повідомленнями в соціальних
мережах можна встановити, в яких частинах експлуатуються «Богдани». Перш за
все, це, звичайно, 1-ша окрема бригада спеціального призначення. Крім
прототипа, в ній експлуатувались «Богдани 2.0», а в липні 2023 р. «засвітилась»
перша «Богдана 3.0». Згодом в бригаді з’явились і додаткові самохідки на шасі Tatra. Скільки ж усього «Богдан»
отримала бригада? Звичайно, такі дані за умов воєнних дій не публікуються. Лише
припустимо, що ними вдалось укомплектувати принаймні один з двох наявних у
складі бригади самохідно-артилерійських дивізіонів.
Завдяки роботі
прес-служби бригади, стали надбанням загалу деякі подробиці бойового
застосування та оцінки САУ з боку особового складу. Скажімо, експлуатаційні
характеристики «Богдани 2.0» оцінювались досить стримано, водночас віддаючи
належне захищеності: «Кабіна для дальніх поїздок не
передбачена, своїми сидіннями та всім іншим. Проте з точки зору безпеки – там
зроблено усе, аби при підриві машини на міні екіпаж вижив. Вона броньована, зі
спеціальними [протимінними] сидіннями». А ось оцінка «Богдани 3.0»: «Порівняно з першою,
експериментальною, є з чим порявняти, нова – набагато ліпша. Комп’ютер краще
працює, Tatra комфортніша, її
прохідність вища. Всередині кабіни все так, наче в хорошій іномарці, є
клімат-контроль. Під час пострілу кабіна дуже стабільна, її не кидає і не
штовхає, всередині нічого не розлітається».
Водночас з точки зору надійності, як це не дивно, екіпажі вважали шасі МАЗ
кращим, ніж Tatra. Були і нарікання на проблеми із затвором
через низьку якість матеріалів.
«Богдана» має цифрову
радіостанцію та інші засоби зв’язку. Заявлено, що
артустановка оснащена системою обміну даними. Імовірно, під цим терміном мають
на увазі автоматизовану систему управління «Кропива» або «Дельта». Також
«Богдана» оснащена навігаційною системою та бортовою системою управління
вогнем. Це забезпечує достатньо високу точність стрільби. На початку липня 2023
р. один з артилеристів 1-ї окремої бригади спеціального призначення розповідав:
«Сьогодні у нас було перше бойове хрещення навісною стрільбою на 32
кілометри. Випустили п’ять снарядів з повним зарядом, дуже кучно в ціль. Перший
– пристрілочний з холодного ствола, другий – корегувальний. Перші два “лягли” з
розльотом у 100 метрів, а останні три – на відстані 20 метрів один від одного».
Колісне
шасі САУ «Богдана» забезпечує їй високу оперативну мобільність. Завдяки цьому
самохідка чудово надається для використання як «кочуюча» артсистема (саме так,
наприклад, використовувала під час другої війни в Карабасі свої САУ Dana армія
Азербайджану). Ілюстрацією цього є епізод, описаний в повідомленні прес-служби
Командування Об’єднаних сил 3 листопада 2023 р.: батарея САУ (судячи з
ілюстрацій, якими супроводжувалось повідомлення – «Богдана 3.0»), діючи в
Північній операційній зоні, завдала ударів по російським військам, які
обстрілювали прикордонні райони Чернігівської і Сумської областей. Батарея
«однієї з артилерійських бригад» діяла як кочова, швидко змінюючи позиції. Незважаючи на відсутність досилачів, виконання вогневого
завдання займало максимум 7-8 хвилин, після чого позиція змінювалась, що в свою
чергу зводило нанівець контрбатарейний вогонь противника. Використання навігаційної апаратури скорочувало час на
підготовку до відкриття вогню. На практиці була підтверджена можливість
стрільби на 42 км без використання активно-реактивного снаряда.
Бойову
роботу «Богдан» 1-ї бригади супроводжували групи фахівців з заводу-виробника.
Вони допомагали з ремонтом в польових умовах, а іноді оперативно вносили
необхідні зміни в конструкцію – так, наприклад, на «Богдані» з'явилась знімна
лебідка для демонтажу клина затвора.
Коли
1-шу окрему бригаду спеціального призначення навесні 2024 р. вивели з фронту на
півночі Донбасу на відпочинок, вона залишила свої «Богдани» на фронті. Їх
придали 100-й окремій механізованій бригаді (колишній бригаді територіальної
оборони з тим же номером). Коли ж і
100-та бригада відправилась на відпочинок, «Богдани» залишились на Донбасі,
підтримуючи вогнем інші частини.
Налагодження
серійного виробництва «Богдан» стимулювало їхнє поширення в інших частинах. В
липні 2023 р. фіксувалась наявність щонайменше двох самохідок «Богдана 2.0» в
57-й окремій мотопіхотній бригаді, яка воювала на Бахмутському напрямі. Перші ж
«Богдани 4.0», ймовірно, на початку 2024 р. надійшли до 47-ї окремої
артилерійської бригади, яка до цього експлуатувала виключно причіпні гармати
2А36 і 2А65. У квітні 2024 р. САУ «Богдана 4.0» з’явились у новосформованій
(точніше, реорганізованій з лінійної бригади) 16-й окремій артилерійській
бригаді Національної гвардії України. А на початку червня прес-служба 48-ї
окремої артилерійської бригади опублікувала фото з САУ «Богдана 3.0». Вочевидь,
цей перелік не вичерпує усі частини, які експлуатують САУ «Богдана», а в міру
зростання виробництва таких самохідок вони надходитимуть і в інші бригади.
Втрати САУ
«Богдана» наразі невеликі. До початку 2024 р. жодна самохідка не була втрачена,
лише кілька отримали пошкодження, навіть не потрапивши в статистику сайту
oryxspioenkop, який систематично відстежує втрати озброєння і бойової техніки в
російсько-українській війні. Скажімо, в середині лютого 2024 р. одна з САУ з
кабіною від «Української бронетехніки» витримала пряме влучання дрона-камікадзе
«Ланцет». Продовжував службу навіть найперший прототип «Богдани 1.0». На початку
червня 2024 р. на вказаному сайті містилась інформація про ураження чотирьох
самохідок, причому усіх – у варіанті «Богдана 3.0». Перша з них була пошкоджена
24 лютого 2024 р. Ще три знищені у травні на Харківщині. Наприкінці травня
росіяни опублікували ще одне відео ураження «Ланцетом» «Богдани 4.0» в Сумській
області, однак навіть російські коментатори відзначають, що про знищення САУ не
йдеться – швидше за все, справа обмежилась ушкодженням.
***
Значення
створення «Богдани» було далеко не очевидним у 2018 чи 2021 роках. Але зараз, у
2024 році, можна однозначно ствержувати: її створення і налагодження серійного
виробництва стало одним з ключових досягнень української військової
промисловості за умов триваючої війни. За своїми балістичними характеристиками
«Богдана» відповідає сучасному стандарту НАТО і переважає усі російські
артсистеми калібру 152 мм. Артилерійську частину «Богдани» можна легко
адаптувати до довільного шасі з необхідною вантажопідйомністю – що успішно
продемонстровано на практиці (хоч різноманітність шасі «Богдан» є кроком
вимушеним). З іншого боку, самохідка ще потребує удосконалення. З того, що
кидається в очі – це ненадійна робота досилача (на фото і відео часто можна
побачити, як розрахунок САУ, обладнаної досилачем, веде вогонь, подаючи снаряди
вручну). Важливим заходом має стати обладнання «Богдани» повноцінним механізмом
заряджання. Це не тільки спростить бойову роботу, але й підвищить її
ефективність – дозволить застосовувати режим стрільби псевдозалпом (MRSI – Multiple round simultaneous impact).
Характеристики САУ
«Богдана 3.0»
|
Розрахунок, чол. |
5 |
|
Бойова маса, т |
28 |
|
Довжина, м |
10,5 |
|
Ширина, м |
3,08 |
|
Висота, м |
3,8 |
|
Кліренс, м |
0,41 |
|
Потужність двигуна, к.с. |
400 |
|
Швидкість, км/год по
шосе/пересіченій місцевості |
80/30 |
|
Запас ходу, км по
шосе/пересіченій місцевості |
800/500 |
|
Калібр, мм |
155 |
|
Довжина ствола, калібрів |
52 |
|
Діапазон кутів горизонтального
наведення, град. |
по 30 праворуч і ліворуч |
|
Діапазон кутів вертикального
наведення, град. |
від +5 до +65 |
|
Максимальна швидкострільність,
постр./хв |
6 |
|
Максимальна дальність стрільби звичайним/активно-реактивним
снарядом, км |
42/60 |
Вочевидь, виробництво "Богдан" триває непоганим темпом. Слідом за Сухопутними військами і Національною гвардією такі САУ надійшли на озброєння Корпусу морської піхоти ВМС ЗС України, а саме - 32-ї окремої артилерійської бригади. Вона отримала САУ "Богдана 4.0". Цікаво, що ця бригада - це колишній 32-й реактивний артилерійський полк, озброєний РСЗВ "Ураган" (і деякою кількістю РСЗВ "Буревій").
Приватбанк: 4731 2196 4166 1818
Коментарі
Дописати коментар